Чому і як справедлива кара за минулорічне вбивство у Нікополі опинилася під загрозою

 1716

НІКОПОЛЬ

У ЗВ"ЯЗКУ З ЦИМ ДОЧКА ВБИТОГО, ПРИЧОМУ ПО-ЗВІРЯЧОМУ, МАЙЖЕ ЗАКАТОВАНОГО ПРОСИТЬ РОЗГОЛОСУ 

Автор Катерина Андрус - Журналіст / Редактор 10 травня 2025 року

Резонансне вбивство феросплавника у Нікополі сталося майже рік тому – 14 червня 2024-го. Тоді 53-річного чоловіка забили до смерті на вулиці. Пройшло вже достатньо багато часу, справа розглядається у суді. Але суттєвих зрушень немає. Більше того, є побоювання, що справедливого розгляду і покарання не буде. Потрібен розголос.

Про це Nikopolnews розповіла донька вбитого Юлія.

Весь цей рік я не можу нормально жити. У мене забрали найріднішу людину. Ми з татом були дуже близькі. З тих пір, як його не стало, я не живу, а просто існую. Автоматично ходжу на роботу, автоматично щось роблю. І єдине, що мене тримає – це надія на справедливе покарання вбивці. Але зараз справедливість під загрозою. Мені дуже потрібен розголос. І підтримка суспільства, –каже Юлія Велепа

Донька вбитого у Нікополі Валерія Велепи Юлія просить про підтримку у суспільства

Резонансне вбивство феросплавника у Нікополі: що відомо про нього і про хід справи

Нагадаємо, її батька, Валерію Велепу, було вбито у Нікополі у дворі багатоповерхівки по вулиці Шевченка, 75, де жив чоловік.

Пан Валерій, який багато років пропрацював на НЗФ, а після повномасштабного вторгнення, був співробітником ТЦК, того вечора прийшов з роботи і вже збирався спати. Але, близько 21:30 почувши у дворі гучні крики і побачивши з балкону, що невідомий чоловік б’є його доброго знайомого, вискочив у чому був на вулицю.

Валерій Велепа багато років пропрацював на НЗФ. Мав нагороди і подяки. Його згадують як дуже добру і абсолютно не конфліктну людину

Вірогідно, він не планував вступати у бійку, адже був невисокого зросту, а нападник – на дві голови вищий і набагато сильніший (вагою більше 100 кг). Просто хотів, можливо, якось завадити… Але навіть не встиг нічого зробити. Нападник, побачивши небажаного свідка, з хлопця переключився на Валерія. Повалив на землю. І вже лежачого, так гамселив ногами по голові, що голова перетворилася на криваве місиво… На неї було страшно дивитися. Ховали Валерія в косинці…

Завдяки показанням свідків, підозрюваного швидко встановили і затримали вже 15 червня. Ним виявився 36-річний Георгій Романенко. 17 червня суд взяв підозрюваного під варту на 60 діб без права внесення застави.

Підозрюваний під час одного із судових засідань – скрін з відео

Як згодом з’ясувалося, дружина підозрюваного працює слідчою Нікопольського районного управління поліцїї.

Цей факт від самого початку непокоїв рідних вбитого. Вони побоювалися, що співробітниця поліції спробує незаконно втручатися у хід слідства, аби врятувати свого чоловіка від справедливого покарання… Сподівалися, що поліцейську звільнять. Але цього не сталося. Жінка, за словами Юлії, і досі працює у поліції Нікополя – хіба що її трохи понизили на посаді. Також дівчина стверджує, що втручання у хід слідства мало місце. Так, свої покази різко змінив головний свідок (той самий хлопець, якого Валерій врятував ціною свого життя). Також змінив покази і сам підозрюваний.

Крім того, несправедливим, на думку Юлії є те, що провадження відкрили за ч.2 ст.121 КК України (це спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що призвело до смерті, максимальне покарання тут усього 10 років). А не за статтею «умисне убивство».

Хоча там явно було умисне убивство. Адже він завдавав ударів по голові тата, прекрасно розуміючи, що це смертельні удари…– каже дівчина

Адвокат потерпілої сторони намагалася змінити статтю. Було подано всі можливі скарги. Але вони лишалися без відповіді.

І Юлія Велепа, і адвокат переконані, що причина саме у тому, що дружина підозрюваного працює у поліції. І могла впливати на хід слідства.

Коли почалися судові засідання, рідні були впевнені, що Нікопольській суд відмовиться розглядати цю справу і передасть її іншому суду. Так, на їх думку, було б правильно. Адже це могло б знизити ризики втручання у хід розгляду з боку родички підсудного. І дійсно – суд Нікополя одразу заявив про самовідвід. Але вже через дві години змінив своє рішення. Чому? Це питання залишається без відповіді, і можна лише здогадуватися.

Слід зазначити, що підозрюваний винним у вбивстві себе не визнає. Хоча, за словами Юлії, доказів достатньо.

Він сміється нам в очі, коли бачить нас у суді. Заявляє, що навпаки намагався допомогти татові, а не бив його, –розповідає дівчина

Потерпіла сторона під час одного із судових засідань

За її словами, Романенко і раніше влаштовував побиття людини. Це сталося декілька років тому. Постраждалий був у тяжкому стані. Так от, тоді "дивним" чином нападнику вдалося вийти «сухим із води»…

У вересні минулого року стало відомо, що підозрюваний у вбивстві Валерія Велепи вийшов на волю під заставу.

Заставу призначили усього 300 000 грн. Це дуже мало для такої серйозної статті. Ми подали апеляцію і виграли її. Суддя апеляційного суду був шокований, що така маленька сума… Тоді Романенка взяли під варту прямо у залі засідань. Під вартою він знаходиться і зараз,– розповіла Юлія

Цей факт радує. Але є багато «але». Як ми вже зазначали раніше, пройшов майже рік, а суттєвих зрушень немає. Відбулося фактично усього два засідання.

Втім найбільше, що хвилює рідних – це розгляд справи судом у Нікополі.

Справедливіть під загрозою

Як таке можливо? Суддя, яка розглядає нашу справу, співпрацює з дружиною підозрюваного. Веде її справи, як слідчої. Тобто вони мають постійний контакт – принаймні на роботі. Нам кажуть, що особистих стосунків немає. Але ж ми не можемо бути впевненими у цьому! Ми ж не тримали свічку! Теоретично, ризик впливу з боку слідчої на суддю дуже високий. Нас це дуже непокоїть. Так не має бути,– каже Юлія

Вона розповіла, що намагалися добитися, аби справу забрали з Нікополя. Втім, поки що безрезультатно.

Нікопольський міськрайонний суд відмовив у задоволенні заяви про відвід.

Крапку у лютому в такому ж дусі  поставив Дніпровський апеляційний суд, який знаходиться у Кривому Розі.

У задоволенні клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_5 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 15.06.2024 року до ЄРДР за №12024040000000948 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.121 КК України, з одного суду до іншого – відмовити. Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.121 КК України повернути до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає,– йдеться у тексті ухвали від 19 лютого 2025 року

Це рішення викликає занепокоєння, оскільки дружина обвинуваченого є чинним працівником правоохоронних органів. Її службова діяльність може створювати потенційний конфлікт інтересів та впливати на неупередженість судового розгляду. Згідно з принципами справедливого судочинства, суд має бути не лише неупередженим, але й виглядати таким в очах суспільства. Присутність у залі суду близьких родичів обвинуваченого, які мають зв’язки з правоохоронною системою, може викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості суду. У таких умовах особливо важливо забезпечити довіру громадськості до судової системи. Відмова у відводі судді в цій ситуації може підривати авторитет судової влади та викликати недовіру до правосуддя. Закликаємо відповідні органи звернути увагу на цю справу та вжити необхідних заходів для забезпечення об’єктивності та неупередженості судового розгляду,– каже Юлія

Дівчина не розуміє, чому суд Нікополя «так сильно тримається за цю справу»

Юлія дуже сподівається на суспільний резонанс. І на адекватність та професійність суддів.

У понеділок, 12 травня, буде чергове слухання. Суддя може заявити про самовідвід. Чи зробить вона це? Подивимося… Будемо віднині стежити за цією резонансною справою.