День бенгальських іскор і гірляндних вогнів
За матеріалами інтернет-видань
03.01.2025
151
За однією з версій, перші домашні електричні ялинкові гірлянди з'явилися 22 грудня 1882 р., напередодні Різдва, з подачі близького друга Т. Едісона, який очолював його компанію, - Едварда Джонсона, який влаштував новорічну ілюмінацію в Нью-Йорку.
За іншою версією, це зробив американець Ральф Морріс, співробітник телефонної компанії, який постійно працював з електролампами в розподільних щитах. Напередодні 1895 р. він запропонував використовувати їх і для прикраси ялинки. Задумка була реалізована досить успішно: на той час значна кількість людей вже була тісно знайома з електричними приладами, тому для них не становило складності самостійно підключати гірлянду.
Перша електрична гірлянда була використана для прикраси ялинки перед Білим Домом у 1895 р.
Вперше в 1906 р. електричними гірляндами було прикрашено кілька ялинок в столиці Фінляндії.
У наш час існує кілька видів електричних гірлянд.
Крім звичної лінійної конструкції, коли лампочки розташовані на дроті одна за одною, є й більш складні зразки, наприклад, так звана «світлова завіса» або «світлова мережа».
Або ж «дюралайт» і "гнучкий неон", в яких лампочки заховані всередині гнучкого шнура, здатного захистити їх від зовнішніх погодних впливів і зіткнення поверхні з нагрітими елементами.
Але найбільш значущою зміною в пристрої електрогірлянди став перехід до світлодіодів в якості елементів що світять. Вони більш безпечні і економічні, менше гріються і світять яскравіше, до того ж служать куди довше.
Бенгальські вогні свою назву отримали завдяки давнім індійським майстрам, які жили в Бенгалії - провінційному регіоні Індії в 5-6 ст. та використовували їх в храмах, на релігійних жертовних церемоніях, де "спалахував і згорав вогонь надзвичайної яскравості".
Священнослужителі хитро варіювали склад свічок, даючи парафіянам різну інтерпретацію того, що відбувається: наприклад, сірка пахла "злом", а каніфоль асоціювалася з "милостивим диханням".
У 8 ст. з'явився "різнокольоровий" вогонь. Щоб продовжити час горіння, до складу бенгальських свічок додавали сухі стебла рослин.
Після відкриття торгових шляхів між Європою та Індією бенгальські вогні відразу стали предметом розваги і саме у цей час з'являються перші Бенгальські факела.
У 6-7 ст. у Валенсії винайшли Бенгальські смолоскипи.
У 8 ст. винахідники наблизилися до іскристого вогню, який зараз звичний для нас. У рецептуру був доданий подрібнений чавун, який пізніше замінили порошком магнію.
Бенгальські факела і донині широко поширені в Європі і є невід'ємною частиною піротехнічних шоу.
У ХХІ ст. ринок бенгальських вогнів досить різноманітний: по довжині і часу горіння, по кольорам вогню, за способом застосування. Використовуються бенгальські вогні на Новорічні свята, на весіллях, в якості феєрверків у святкових тортах тощо.
Теги: ОТГ
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ