«Дякую Богові, що дав мені народитися українцем!» - Олесь Гончар

Сьогодні виповнюється 105 років від Дня народження Олеся Гончара, українського письменника, громадського діяча, Героя України. Його твори відомі далеко за межами України, їх перекладено більше, ніж 40 мовами світу, вони мають широке коло шанувальників.
За словами відомої поетеси з Придніпров'я Лесі Степовички,  Олесь Гончар, як Дніпро, як степ, як  Придніпров'я, є той архетип, та знакова особистість і той бренд, ім'я якого носить і вулиця, і  університет, і багато різних закладів у Дніпрі.

"Хочу сказати, що сучасні письменники потерпають від малотем'я, постійно знаходяться у пошуках теми. Олесь Гончар не шукав тему — війна сама нахабно увійшла в його життя і творчість. Завдяки своєму таланту він зміг правдиво показати війну. Ремарк, Барбюс, Гончар — ці люди стоять на одному щаблі. Ми повинні пишатися Олесем Гончаром", - зазначила Леся Степовичка.

Як наголошують науковці ДНУ імені Олеся Гончара, життєве кредо письменника - у двох найважливіших словах – віра і вірність. Віра в Україну, її народ, її майбутнє. Вірність  культурним цінностям української нації.

З нагоди річниці Майстра слова викладачі і студенти Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара вшанували 105 -й день народження Олеся Гончара читанням творів біля його погруддя у Дніпрі, провели віртуальні екскурсії до його іменної аудиторії, влаштували літературний флешмоб "105 кроків у сучасність: Олесь Гончар". Крім того, популяризували невідомі широкій громадськості щоденникові записи Олеся Гончара, кожен рядок яких актуальний сьогодні.

У національному технічному університеті "Дніпровська Політехніка" минули Всеукраїнські  Гончарівські  читання. Тут успішно діє Центр культури української мови імені Олеся Гончара. Представники обласного осередку НСПУ, культурних установ, студенти та їх наставники здійснили традиційний ритуал на Олесів День - полив Гончарової верби, що росте  на подвір'ї навчального закладу.  А згодом всі гуртом долучилися до багатої літературної спадщини українського класика.
І кожен з учасників подумки, як молитву, вкарбував Гончарові слова :"Дякую Богові, що дав мені народитися українцем!"