Ефект дежавю: як СРСР розв'язав криваву війну з фінами і розвінчав міф про свою могутність

У істориків сучасна війна України з росією викликає щось схоже на ефект дежавю. Колись СРСР, так само без оголошення війни, напав на іншого свого сусіда – маленьку Фінляндію. І це мало великі наслідки вже у майбутньому.

Деякі історики стверджують, що нападу Німеччини на Радянський Союз у Другу світову війну могло б і не статися, якби тоді Гітлер не зрозумів, що червона армія не така вже й потужна, адже не змогла вистояти проти майже вдесятеро меншого за кількістю противника.

Тиск на Фінляндію

Конфлікт розпочався зі, здавалося б, “безневинного” приводу. Восени 1939-го Радянський Союз запросив у Фінляндії частину територій, близьких до тодішнього Ленінграда. Аби нібито зміцнити свої кордони. На частину Карельського перешийка з розвиненою залізничною мережею і острови у Фінській затоці фінам запропонували поміняти більшу, але економічно непридатну територію у болотистій частині Карелії. Переговори успіху не дали. “Совєти” отримали відмову.

 – Війна не була оголошена, тобто СРСР просто розірвав дипломатичні стосунки напередодні початку військового вторгнення, так само зробила і Росія в Україні. В посольстві спалили документи, а всі дипломати виїхали, – розповідає історик Юрій Шаповал.

Провокацію влаштували теж підступно. 26 листопада 1939 року відбувся так званий Майнільський інцидент, коли радянське селище Майніла було обстріляне з артилерії. Загинули четверо радянських військових. Про ті події в ексклюзивному інтерв’ю нам розповів фінський історик Туомос Тепора.

– Це була добре спланована радянська спецоперація з метою звинуватити Фінляндію. Ніхто у світі навіть у це не повірив, щоб наша маленька країна першою напала на такий потужний, як тоді здавалося, СРСР, – стверджує Тепора.

Це був той самий казус Беллі, тобто привід розпочати війну, проте її ніхто так і не оголосив. А за кілька днів у небо злетіли радянські бомбардувальники, аби скинути бомби на мирні фінські міста.

– Після провокації Радянський Союз вдався до бомбардувань основних фінських міст. Це перш за все Гельсінкі, це Тампера, це фактично всі міста в зоні досяжності бомбардувальної авіації. Вони були розбомблені. Величезна кількість цивільного населення загинула, – констатує військовий історик Михайло Жирохов.

Фінські міста на кадрах журналістів із усього світу мали вигляд майже такий само, як Суми, Чернігів та Харків після вторгнення російських окупаційних військ. Переселенці – теж здебільшого жінки і діти – залишили чоловіків захищати свою землю.

Смертельна “гуманітарна допомога”

Представники Радянського Союзу відреагували тоді так, як і зараз їхні послідовники, поширюючи не просто брехливі, а й абсурдні заяви. Міністр закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов бомбардування так і не визнав. Він цинічно заявив, що радянська авіація скидала з літаків хліб та продукти харчування. Шокувавши цим увесь цивілізований світ.

 – Поняття коктейль Молотова, напевно, мало хто знає, це був такий чорний гумор фінських військових. Коли вони винайшли оцю суміш проти танків, то жартували, що це коктейль до їжі, яку розсипає Молотов, – пояснює Юрій Шаповал.

Ігноруючи законний уряд, під егідою Союзу нечисельні фінські маргінали створили фейковий, який очолював радянську маріонетку – Фінляндську Демократичну Республіку, яку називали шаблонно: ФДР. Майже як днр – але багато років потому.

– Це відбувалося в селищі Теріокі. Саме там утворили це фейкове утворення, і з його керівництвом було підписано договір. Про те, з чим не погодилася офіційна влада Фінляндії – обмін територій. Ну, а на допомогу цій псевдореспубліці відправили червону армію. Так, як було у вас, у Донецьку, – розповів Тепора.

Гімном червоної армії тоді стала пісня, що лунала і на телебаченні, і в побуті – Принимай нас, Суоми-красавица, – як натяк на силове захоплення. На сторінках радянських газет пропаганда “ліпила” зі своїх вояків ледь не визволителів. Ну і, звісно, жодного натяку на слово “війна”. У вжитку фразеологізми: збройний конфлікт на кордоні з Фінляндією, оборонний похід Радянського Союзу. Такі саме прийоми наразі використовують і російські ЗМІ.

Неготовність радянської армії

На лижах та у білих маскувальних халатах, з рушницями і в теплому зимовому одягу. Такими фінських армійців фіксували журналісти. На противагу їм радянські солдати були одягнені у легкі бушлати, будьонівки з відкритими вухами, часто не мали навіть рукавичок.

У пресі жартували, що на боці фінів воює “генерал мороз”. Довго вважалося, що температура тієї зими опустилася до -40, хоча синоптики називають цифру -20.

Перші військові провали червоної армії, як і в Україні, були через неготовність військ до війни, невивченої місцевості та рельєфу і дезертирства в командному складі. Солдатів кидали в бій, не рахуючи їхніх життів.

 – Саме фінська війна стала прологом до участі Радянського Союзу у Другій світовій війні, і за її результатами була велика чистка. Величезна кількість генералів, які себе проявили дуже погано, згодом були репресовані, – розповідає Михайло Жирохов.

Фіни були дуже мотивовані, адже відстоювали свою землю. Знаючи кожну стежину рідних лісів, вони влаштовували засідки, палили радянські танки запальною сумішшю. Снайпери маскувались на деревах і вбивали червоноармійців, на яких не було навіть маскувальних костюмів.

 – Всі фінські чоловіки вміли стріляти, вони були підготовленим резервом. Фінська армія за короткий період змогла виставити потужні сили, які відбили наступ Радянського Союзу, – наголошує Жирохов.

Традиції, які дійшли й донині. Серед червоноармійців процвітало мародерство. Про це писали навіть у офіційних записках НКВС. Радянські солдати були шоковані рівнем життя фінів. Машини, що відправляли в СРСР, зазвичай йшли заповнені посилками.

– Коли Виборг евакуювали, багато фінів спалювали свої будинки, щоб нічого не дісталося російським солдатам. У тих, що залишилися на окупованих територіях, звичайно, все розікрали, – згадує Туомос Тепора.

Імперські амбіції “совєтів” сягали поневолення всієї Фінляндії. Але цьому завадив героїчний опір. Справжнім випробуванням для червоної армії стала Лінія Маннергейма. Оборонна споруда надзвичайної складності, яку радянські війська не могли подолати аж до кінця війни. І лише вдалий прорив став причиною того, що фіни погодилися на невигідний їм мир із втратою своїх земель.

 – 400 тис. людей втратили свої будинки через те, що нам довелося передати 10% своєї території, але фіни зберегли свою незалежність завдяки силі духу та боротьбі народу, – зауважує Тепора.

У Фінляндії й досі існує поняття Дух зимової війни. Він об’єднав у країні і лівих, і правих у єдиному пориві та бажанні воювати за Батьківщину. І саме його вважають головним фактором успішного опору противнику, який в рази перевищував чисельністю.