«Фермер повинен мати аграрну чуйку»

"Усі зараз шукають відповіді в диво-технологіях і купі добрив. На землі так не працює. Є п’ять режимів, які впливають на розвиток рослини: світло, тепло, волога, живлення й дихання. Кожен рік вони різні. Фермер повинен мати інтуїцію, таку собі аграрну чуйку, як і коли що втілювати", - говорить аграрій з Київщини Михайло Войтовик.

Про нього і його господарство ТОВ «Мрія» пише  iFarming.

Пан Михайло має 30 років агродосвіду, і половину з них успішно практикує технологію нульового обробітку ґрунту, успішно поєднуючи її з елементами точного землеробства.

"Я завжди до технології намагаюся підійти гнучко, до того ж залишаюся прихильником середніх норм живлення. Минулого року було так: дав культурі добрив, мікродобрив, ввів нові сорти, обробив фунгіцидами ― отримав 3 т/га. Цього сприятливого року осіннє та весняне внесення добрив спрацювало ідеально. При цьому культура отримала їх на дві третини менше, а віддала удвічі більше ― 6 т/га. Тож іще раз наголошу: для фермера кожен сезон ― творчий процес.
Основною оцінкою фермерського успіху має бути не тільки добрий врожай. Нам за 16 років застосування ноу-тил вдалося відновити 1% гумусу, що становить додаткових 20 кг азоту", - розповів аграрій зі ступенем кандидата сільгоспнаук.

За його словами, недоліком ноу-тил є ущільнення ґрунту. Воно може бути результатом природного осідання ґрунту, частіше ― наслідком впливу важкої техніки. Комбайн вагою приблизно 20 т не може не змінювати структури ґрунту.

"Якщо ви працюєте за класичною технологією, то на полі майже не лишається місця, де б не проїхало колесо сільгосптехніки. За ноу-тил цей вплив становить 45%, та якщо взяти елементи точного землеробства, тобто водіння по одній колії, то він уже менший, 18%. Так я дійшов висновку, що вся моя техніка повинна рухатися по одній колії, і якщо вона не відповідає цим вимогам, то потребує заміни, що й було зроблено", - поділився досвідом Михайло Войтовик.

Він додав, що минулого року в господарстві провели експеримент з сівбою пшениці. Посіяли ділянки традиційно, з міжряддям 17 см, і ділянки, засіяні по-новому, із міжряддям 35 см, по яких пройшлася за навігацією Kinze. Відстань більша, рослин на гектарі менше, проте врожайність та сама. Виявилося, що всі свої основні культури можна сіяти одним посівним агрегатом: і зернові, і технічні.

"Я завжди був прихильником гранульованих, бо їхня дія розтягнута в часі, та коли почав використовувати нову сівалку, виявилося, що з рідкими зручніше: машина під’їхала, помпа закачала рідину, не треба ручної праці. Можна робити розчини для певних ділянок поля, згідно з аналізом ґрунту. Ціна рідких добрив поміркована, хоча, як я вже сказав, різниці не побачив. І ще хочу додати: я переконався, що заводське обладнання на сівалках ефективніше, ніж додаткове, придбане й встановлене окремо", - зауважив господар.

На його думку, картограма поля допомагає заощаджувати добрива.

"Комбайн обладнаний датчиками, дані з яких дають змогу скласти картограму поля. Саме завдяки картограмам я перестав сприймати поле як однорідну й монолітну структуру. Побачив, що до кожної його ділянки потрібен індивідуальний підхід. Навіть висота ділянки щодо рівня моря, пагорб, ярочок ― усе це примушує розглядати кожен гектар окремо. А значить, ні про які усереднені норми добрив для великого поля не може бути мови. Певні ділянки потребують більшого живлення, а там, де не треба, міндобрив не даєш і в такий спосіб заощаджуєш", - виробив свою технологію пан Михайло.

Він задоволений результатами своєї праці і своїми агронапрацюваннями.

"Коли сіяв восени, сказав: «Якщо бог пошле і на пшениці я отримаю 5 т з гектара, то буду щасливий». Він послав більше ― 6‒7 т. Враховуючи витрати, це непоганий результат. Зазвичай, коли рік сприятливий, то «класика» за врожайністю виграє на 10–15%, коли проблемний через вологозабезпечення, як це було 2020 року, то виграє ноу-тил. Кукурудза у 2020 році за орного обробітку дала 3,5 т/га, у мене ― 7 т/га. Сої, як правило, маю 3 т/га, озимої пшениці ― 6 т/га", - зазначив Михайло Войтовик.