Як відомо, соціальні стандарти в Україні заморожені на 3 роки. Чи вважаєте ви це справедливим? І чи можлива зміна цього рішення за певних умов наступного року?
Звичайно, що рішення несправедливе. При цьому, не дивлячись на війну, всі 11 років війни, в тому числі у період повномасштабного вторгнення Росії, держава в повному обсязі і вчасно виплачує всі соціальні виплати. Під час війни це викликає повагу. Бо є багато обставин, щоб можна було обмежити чи скасувати.
Те, що влада з ініціативи Кабінету Міністрів заморозила соціальні стандарти на три роки - це несправедливо. Я впевнений, що цього року нам доведеться це переглядати. Піднімати, особливо прожитковий мінімум, від якого залежить більше ста виплат і мінімальну зарплату. Це однозначно і ми про це говоримо.
Ми в цьому процесі рухаємося і я думаю, що уряд на це піде, бо підвищення пенсії та мінімальної зарплати стимулюють економіку. Пенсіонери, отримуючи не мізерні кошти, йдуть в крамниці, платять комунальні і таким чином стимулюють розвиток економіки вони, а не ховають гроші "під матрац".
Кабмін пропонує Раді скасувати спецпенсії для держслужбовців, вчених, прокурорів, депутатів і пенсію за вислугою років. Чи реально це і коли це може статися?
Є дві сторони цієї проблеми. Перша - юридична, Друга - політична. Політично - не може, особливо під час війни, бути різниця, коли два мільйони пенсіонерів отримують до 3 000 гривень, які все своє свідоме життя працювали, а судді та прокурори набагато більші суми пенсій. Кабмін вніс пропозиції і обмежив в розмірі 23 000 гривень усім пенсії. Потім видав на початку року бездарну, незаконну постанову, яка потім підлягатиме скасуванню. Люди будуть звертатися у суди і це може створити колапс пенсійної системи.
Обмежили усіх колишніх військових, які пішли на пенсію за вислугою років, але певна частина з них сьогодні воює. Це Кабмін не врахував. До мене телефонують колишні військові або правоохоронні, які пішли на пенсію за вислугою років, яких призвали, або вони пішли добровольцями і зараз в них пенсія 27 000 гривень. Він сидить в окопі і мені пише: "В мене забрали 3 000 гривень. За що я тут сиджу? Я ті 3 000 гривень родині віддав, або витратив на лікування". Тобто тут є питання. Вони нібито виключили в цій постанові тих, хто пішов на пенсію з 2014-го року. Їм обмежень нема. Тобто це вже дискримінаційний закон по терміну. Це несправедливо.
Це не торкається суддів, бо вони не отримують пенсію, а довічне грошове забезпечення. Тобто вони і надалі отримують 200 тис. гривень пенсії. Ця постанова частково вирішила проблему. І більше того, це вплинуло на бійців з добровольчих формувань територіальних громад. Там велика кількість людей, які отримують пенсію за вислугу років. Їм за 60 років, вони не отримують зарплату військових. Їм теж обмежили пенсію. Вони приходять кажуть: "Нам держава обмежила грошове забезпечення". Вони призупинили виплати пенсії чорнобильцям, які виграли суди. Суд їм призначив пенсію навіть не 25 тис. гривень, а призначив 10 тис. гривень. Все, що стосувалося рішення судів, скасовано. При тому у них пенсія підвищена на 3 тис. гривень.
Це несправедливо, але я погоджуюсь в тому, що не може, особливо під час війни, бути така різниця. Та і взагалі в державі не може бути різниця у 100 разів між пенсіями! Через те Кабмін подав пропозиції. Є законодавча ініціатива народних депутатів, поки що вона ще не обговорювалась, тому що вона є надзвичайно складною. Треба пройти довгий шлях. Якщо уряд каже: "Ми пенсійну реформу проведемо і підвищимо мінімальну пенсію комусь", то за рахунок чого? Вони кажуть: "за рахунок того, що заберемо в тих". Це несправедливо, бо закон зворотної сили немає. Ми можемо ухвалювати закони стосовно тих, хто піде на пенсію потім. А тих, хто вже на пенсії, – не обговорюється. І зараз маса людей звернеться в вітчизняні суди. Потім, якщо вітчизняні суди будуть тягнути, вони будуть звертатися Європейський суд з прав людини і це буде навантаження на бюджет.
Україна перед МВФ зобов’язалася цього року ухвалити пенсійну реформу. Чи реально це? Бо підвищення пенсій може зачепити більшість громадян похилого віку, а у нас зараз гостра нестача коштів.
Україна взяла зобов'язання провести пенсійну реформу вже давно. І ми її не можемо ніяк запустити. Щоб була ефективна пенсійна реформа, потрібно не тільки закон ухвалити, а потрібно, щоб була економічна база, яка складається з декількох частин. Насамперед - ріст ВВП. Тоді може бути ефективна пенсійна система (про це кажуть наші міжнародні партнери) та виведення економіки з тіні. У нас сьогодні навіть за оцінками уряду третина всієї економіки в тіні. Якщо вивести економіку з тіні, а для цього є стимулювання економіки, не тільки підвищення податків, інколи навпаки зниження.
Поки що, я думаю, що складно ухвалити закон, хоча в нас з 2000 року вже триває пенсійна реформа. І тим законом передбачено трирівнева пенсійна система. Зокрема, солідарна, яка існує зараз, – коли всі працюючі сплачують у Пенсійний фонд. Накопичувальна пенсійна система – коли будуть фонди і людина сама відкриває свій пенсійний рахунок, накопичує туди кошти. Така система позитивніша, ніж солідарна, адже людина бачить, яка в неї сума, може відразу зняти і в разі смерті може заповідати нащадкам. Тобто ці кошти не пропадають. Таку модель пропонує уряд. Третя модель, яка зараз опрацьовується – приватні пенсійні фонди. Коли людина крім загальнодержавного пенсійного забезпечення (солідарної пенсії), може собі відкрити рахунок і туди скидати кошти. Людина бачить, які там відсотки, інші, тобто позитивно. Для того, щоби ця система працювала, потрібна в нас ще наявність фондового ринку.
Коли держава запропонувала в цьому законопроєкті створити накопичувальну пенсійну систему, тобто ще один додатковий пенсійний фонд, то він буде фінансуватись з тих грошей, які люди внесуть. Якщо не буде реального фондового ринку, який сьогодні "лежить", то тоді ці кошти з'їсть інфляція і адміністративне обслуговування. Через те, поки нема вказаних складових, реформа ця нереальна. Але ми над нею працюємо, ми підтримуємо і, можливо, навіть буде ухвалено закон з відтермінуванням набрання чинності й введення в дію.
Влада ставить для себе це на 2025 рік, але до нього є дуже багато питань. Дещо нам вже вдалося досягти. Спочатку передбачалося, що цей пенсійний фонд буде приватним, але тоді немаєгарантій, що він не збанкрутиться і фонд не пропаде. Ми допрацювали до того, що спочатку перших три роки це буде державний фонд. Буде орган, який буде гарантувати, якщо кошти згорять, аналогічно тому як зараз працюють банківські вклади, є фонд гарантування повернення вкладів, так само в цій пенсійній системі. Перших три роки буде сплачувати роботодавець за людину, людина сама за себе і держава 2%, а потім 1%. Це дасть змогу щось накопичити і три роки перехідного період, а потім людина переходить в приватний фонд. Тут з одного боку є позитив, а з іншого боку є багато ризиків, які ще не враховують. Але ця дискусія триває, я думаю, що у 2025 році ми ухвалимо закон.
У 2025 році уряд планує запуск реформи соцполітики. Вам відомі деталі? Окрім реформи пенсійної системи, ще щось передбачається?
Уряд поки що говорить такі речі, які не обговорюються навіть з депутатами, під які потрібно ухвалювати закони. Різні розмови ходять, поки що я серйозності реформи соціального захисту не бачу. Я не сприймаю реформу як таку, щоб просто в когось забрати гроші. Це неправильний підхід. Навпаки, влада має бути готова, що у нас буде збільшуватися різко кількість ветеранів, осіб з інвалідністю, яким треба не тільки дати соціальну допомогу. Їм ще треба створити умови, бо це, як правило, молоді люди, які ще хочуть працювати. І це завдання, щоб влада створила робоче місце будь-де, щоб і сьогодні, і сюди (у Верховну Раду, - ред) могла людина з інвалідністю, наприклад, журналіст, прибути без перешкод. Зараз ви бачите, тут проблема (у будівлі Ради з інклюзивністю, - ред). Необхідно, щоб державні органи влади брали людей з інвалідністю на роботу. Не тільки бізнес ми маємо до цього стимулювати, але щоб сама держава створювала робоче місце.
Чи варто очікувати індексації пенсій цьогоріч та на скільки збільшаться пенсії? Наче індексація має відбутися в березні.
Відбудеться на рівень інфляції. Складний процес обрахунку, у якому рахується середня зарплата, рівень інфляції… Приблизно це буде так... Наскільки - я знаю... Від 80 грн до 1 500 гривень. Це не покриє росту споживчих цін, але це хоча би хоч щось.
Пам'ятаємо, що до повномасштабної війни були певні заяви уряду стосовно солідарних пенсій. І мова йде про те, що це велике навантаження на державний бюджет, і ще навіть до війни обговорювалось те, що вони через якийсь певний час можуть бути скасовані. Ви думаєте, що таке може бути? Тому що казали, що через 10-15 років буде повністю знищена солідарна пенсія і залишиться тільки накопичувальна.
До березня минулого року, якщо не помиляюсь, була набагато більша категорія людей, які могли отримувати відповідні виплати. Чи правда, що одним із критеріїв є дохідність ВПО. І в тому питання, що наскільки це справедливо, тому що люди, які отримують "білу зарплату", вони позбавлені виплат, а ті, хто йдуть отримують "чорну" вони отримують виплати і не сплачують податки.
На жаль, таке є. Уряд виписав, вибачте, дебільну постанову, яким це передбачило. Це неправильний порядок, ми про це їм кажемо. Більше того, це не такі великі гроші. Це 2 тис. гривень на дорослу людину, 3 тис. гривень на неповнолітню особу або особу з інвалідністю. Навпаки, держава має створювати умови, де жити цій людині, вони ж не мають куди повертатись. Через те, чому зменшили кількість? З одного боку просто почали обмежувати тим, хто працевлаштований і отримує 9 тис. гривень доходу сукупно на одну особу. Це неправильний підхід. Навпаки треба створити умови, щоб людина більше заробляла, а не мінімізували.
З таким хамським відношенням до ВПО велика частина людей поїхала в Європу. Це один із варіантів. Але найгірший варіант, що люди побачили, що тут їх ніхто не чекає, держава нічого не створює, жити нема де, і вони повертаються на окуповану територію. А це вже складний період, бо вони там піддаються тортурам, окупанти думають, що вони – заслані спецслужбами, але вони повернулися, тому що хоча б мають там житло. Цей ганебний підхід від уряду інколи спонукав до такого крайнього результату. Зараз вони стараються вирішити питання. Вони хочуть зараз виплачувати компенсації за житло людям, які його втратили навіть на окупованих територіях. Інші шукають шляхи. Проблема непроста, бо інколи люди просто не приживаються на іншій території, де є інший менталітет.