Круть і Верть в агробізнесі, або як минув п'ятий Агрополітичний форум

7 жовтня 2022 року відбувся V Агрополітичний форум «Агросектор 2022–2023: Стратегія виживання».  Головне питання, яке потребувало відповіді: як вижити агробізнесу в умовах війни?  - так і  залишилося не розкритим.  Здається, що  про стратегію виживання треба говорити як про стратегію його доконання чи вже конання.

Малі агровиробництва залишаються сам на сам з невирішеними проблемами, і конають від системної згуби сільського виробництва. Починаючи з оформлення ділянки землі до неможливого збуту вирощеної продукції за адекватною ціною. Урядовці, які зробили розширені доповіді на форумі  про міжнародну допомогу українським виробникам, туманно пояснювали, чому не можна повернути валюту в Україну (понад 5 млрд. доларів), чому фермерам із зони бойових дій не виплачують через ДАР допомогу, ( існує умова донорів), чому "Укрзалізниця" має 29 видів тарифів перевезення, і зерно нею везти дорожче, ніж автотранспортом. За словами Валерія Ткачова, заступника директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці», систему тарифів наразі кардинально змінюють.

"Перевезення 1 тонни зерна залізницею коштує 11 - 12 доларів, але тариф на вагонну складову не стабільний, він залежить від попиту, і наразі іде здорожчання вагонів. Укрзалізниця їх має 7 тисяч, і 17 тисяч наявні у  приватних операторів. Але справа не в кількості, а їх вартості.  Широка тарифна сітка складається із 29 різних схем, вона потребує уніфікування і приведення до  одних  базових ставок, незалежно від вантажу", - прокоментував Валерій Ткачов.

Коли вже запрацює базова тарифна ставка для будь - якого вантажу на " Укрзалізниці", чи буде аграріям що нею перевозити...

На думку Мар’яна Заблоцького, голови підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, наразі агроринок має 2 проблеми. Перша - це те, що податок на додану вартість не відшкодовується, і друга - це не повернення валютної виручки в Україну у зв'язку з експортом.  У 2014 році Нацбанк впровадив схему розірваного експорту, і це стало причиною не повернення валюти в державу.

"Станом на початок серпня сума неповерненої валютної виручки становить понад 5 млрд. доларів, з них 4 мільярди - за зерно і олію. І навіть, якщо би банк дозволив продавати по тому курсу, який хочеш, все одно через великий попит виводу капіталу з країни цей ринок зерна використовувався, щоб вивести кошти з країни . Тому варто створити додаткові стимули, що у разі експорту ти гарантуєш повернення валюти в Україну", - зазначив Мар’ян Заблоцький.

У роботі агрофоруму взяли участь представники різних областей: голови сільських рад, фермери, очільники агропідприємств. Приміром, з Дніпропетровщини Межівська громада від імені селищного голови Володимира Зражевського поцікавилася питанням закупівлі агротрейдерами зерна у східних регіонах області, де страждає логістика, і низька ціна на зерно -  3 тис. 600 грн. за третій  клас. На що прозвучала відповідь, що дієвого державного оператора наразі  в Україні немає. Чимало поточних запитань накопичилося у фермерів, які приїхали із Павлоградського, Дніпровського та інших районів  до Конгресу фермерів Дніпропетровщини для участі у форумі, але доступу до мікрофона так і не отримали.

Голова Конгресу фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський висловив свою точку зору на порушені питання. Він, зокрема, підкреслив, що здорожчання вагонів для перевезення зерна у період війни - це недопустимий стан бізнесу.

"Якщо ви берете 40 вагонів - ціна невелика, якщо 6 - то ціна вдвічі більша. Так, почекайте, кого ж ви підтримуєте, товаровиробника чи спекулянтів? От у нас Асоціація фермерів, ми б давно б взяли і відправили 10 вагонів, якби ціна була нормальною. В нас є чим вантажити, ми готові. Так, по - перше, аукціони, а по - друге, за 10 вагонів нам виставлять  таку ціну, що не буде смисла це робить. На фоні цього - ліцензування палива. Кому воно зараз потрібне? Це ж лишній вхід для того, щоб податкова дерибанила сільгоспгосподарства. Блокування податкових. Ще один механізм "виживання" аграрія.
 

Щодо зернових рукавів і навантажувальної техніки для них, то в області ніхто не одержав їх,  а насіння ж не буде чекать, куди ж його? Із землі на землю? Тому питань більше, ніж просто розмов і звітів", - розповів Анатолій Гайворонський.  

Програма агрофоруму була такою насиченою, що, коли справа дійшла  до запитань, то чимало слухачів і глядачів просто не витримали двохгодинного слухання про проблеми урядових інституцій, які мають дбати  про стабільність  аграрного бізнесу у період війни, а не його виживання.
Першими запитання до учасників форуму звучали від журналістів. Звісно, вони творять завуальовану аграрну картинку і    розповсюджують необхідні смисли, але аграрії першими мають чути відповіді на свої запитання.  Це ж все - таки агрофорум. А він  перетворився на розмовний клуб за своїми інтересами.   
Щодо інтересів, то  згадалася  давня українська казка про Півника і мишей Круть і Верть.
 Цитую:

"Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
– Ох, і голодний я! – каже Круть.
– А я який голодний! – каже Верть. Та й посідали до столу.
А півник і каже:
– Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?
– Ти, – кажуть мишенята.
– А хто його обмолотив?
– Ти, – вже тихіше відказують Круть із Вертем.
– А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
– Ти, – вже й зовсім нишечком кажуть мишенята.
– А що ж ви робили?"
 

У реальному, далеко не казковому світі,  всіх Круть і Верть аграрії бачать в обличчя. Спілкуються, обурюються, гаряче обговорюють, але ж ніхто не рухається вперед. Цілі є, а дій нема. А ложку всі тримати вміють.Тільки сьогодні від аграріїв залежить, що в тій ложці завтра буде...