МАЄТЕ СВЕРДЛОВИНУ У ДВОРІ - ЧЕКАЙТЕ ДЕРЖІНСПЕКТОРА В ГОСТІ

ВЛАСНИКАМ СВЕРДЛОВИН ПРИГОТУВАТИСЯ.

Олена КОЩЕНКО.

Чимало мешканців сіл і селищ, а також дачників у своєму господарстві мають зроблені власним коштом артезіанські свердловини. Проте аж ніяк не всі легалізували їх у рамках чинного законодавства. Тепер уряд хоче змусити людей не лише отримувати на них спеціальний дозвіл шляхом реєстрації, а ще й платити за викачувану воду. Перші постанови та розпорядження стосовно цього вже прийняті.

ПОЧНІМО з фактів. Станом на початок 2022 року (наразі є тільки довоєнні дані) до Державного реєстру артезіанських свердловин було внесено 5,2 тис. таких водозабірних споруд. Тим часом, за попередніми оцінками Держгеонадр, на території України у приватних господарствах їх експлуатується щонайменше 100 тисяч. І ще принаймні 150 тисяч — на підприємствах, включаючи промислові та АПК. Як бачимо, необлікованих суб’єктів господарювання у десятки разів більше, ніж наданих дозволів на користування надрами.

Нині ж, аби взяти ситуацію із водозаборами під державний контроль, Кабінет Міністрів уніс зміни до ухваленої ще у жовтні 2012 року постанови №963 про порядок державного обліку артезіанських свердловин. Тепер його проводитимуть уже за новими, більш жорсткими, правилами, з неодмінним унесенням даних до Єдиного державного реєстру, який, нагадаю, запрацював іще в грудні 2020-го. Також уряд виступив за те, аби обладнати всі водозабори лічильниками виміру добутих підземних вод. Іще й із обов’язковою періодичною метрологічною повіркою їх. Тобто буде так, як і з хатніми лічильниками, які раз на три-чотири роки належить перевіряти власним коштом. А за викачану артезіанську воду доведеться платити за встановленим тарифом.

У Мінприроди це нововведення називають важливим ще й тому, що новий облік свердловин допоможе оперативно долати наслідки можливих майбутніх терактів рф. Зокрема, якщо ворожою атакою буде зруйновано якийсь стратегічний для регіону об’єкт водопостачання, то для забезпечення мешканців потерпілого району підключатимуть усі наявні поблизу свердловини, зокрема й у приватних одноосібних господарствах. У такому разі за викачані з них обсяги води власник свердловини не платитиме.

Поки що про нагальне і тотальне запровадження всіх цих норм не йдеться. Нинішню ухвалу уряду експерти називають підготовчою до процесу. Зокрема, для початку в документі юридично чітко визначено поняття «артезіанська свердловина». Також у постанові сказано, що Кабінет Міністрів бере на себе повноваження щодо розробки порядку ведення Державного реєстру останніх, зокрема і періодичності подання або оновлення даних у ньому. До речі, інформація про свердловини вноситиметься через електронний кабінет надрокористувача, доступ до якого здійснюється на Державному геологічному веб-порталі.

Разом із тим нинішнього року Міндовкілля вже затвердило нові Правила охорони підземних вод, які регулюють питання водозабору з артезіанських свердловин. Зокрема, документ встановлює порядок буріння, консервації та ліквідації свердловин, вимоги регулярного звітування водокористувачів та подання ними паспортів свердловин до Державного реєстру.

Отже, у власників «колонки» у приватних домогосподарствах передовсім має бути лічильник і паспорт на всі свердловини. Що, до речі, також передбачене вже згадуваною вище урядовою постановою №963.

Прочитавши ці рядки, ті з власників домогосподарств і дач, які вже давно користуються свердловиною, пробитою невідомо ким і коли, можуть сказати: «Який іще паспорт та лічильник на свердловину? В мене нема документів на неї. Я просто користуюся водою для власних потреб. Зрештою, скільки там я її викачую…»

Так, можливо, свердловина вже була, коли людина купувала цю земельну ділянку або дачу. Або ж свого часу без жодного оформлення документів господар пробурив у себе на обійсті свердловину. Але це не стане підставою, наголошують юристи, користуватися нею і надалі без документів і внесення до Державного реєстру. Адже підземні води — такі ж природні копалини, як і нафта, вугілля тощо. Згідно із Законом України «Про надра», всі вони належать державі. У статті 23-й цього закону йдеться, що без спеціального дозволу можна бурити свердловину, якщо добовий об’єм видобутку становить до 300 м куб. Для більшого споживання потрібен спеціальний дозвіл. Однак! Не все так просто.

Річ у тому, що використання підземних вод регулюється ще й Водним кодексом України. У статті 48-й цього закону мовиться, що без дозволу на спецводокористування можна споживати не до 300, а лише до 5 м куб. на добу. А щоб держава могла контролювати об’єм, стаття 98-ма Водного кодексу України взагалі забороняє введення в експлуатацію свердловин, не обладнаних лічильником та запірною арматурою. При цьому статті 110-та та 111-та докладно описують відповідальність за порушення цього закону. Передбачено серйозне покарання, аж до карного переслідування…

Словом, якщо співробітники Держекоінспекції за вказівкою «згори» візьмуться тотально перевіряти реєстрацію джерел води у селах та селищах, то тим, хто не має паспорта на артезіанську свердловину і лічильника, доведеться ними обзавестися. Бо, не оформивши документів відповідно до вимог чинного законодавства, громадянин не матиме права користуватися природними водними ресурсами.

"Сільські вісті"