ПАНОРАМА ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ, ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

ІНФОРМАЦІЙНА СОЦІАЛЬНО-СПОЖИВЧА ПОНОРАМА

Олена БЕГМА.

Ціни на хліб ростуть мов на дріжджах

НАПРИКІНЦІ серпня в Україні перерахували ціни на хліб. Наприклад, у столичних супермаркетах 500-грамовий батон «Київський Нарізний» подорожчав майже на 1 гривню — із середньої ціни в липні 24,75 грн до нинішньої 25,72 грн. Ще більше підскочила вартість 300-грамового буханця житнього хліба «Riga Бородинівський», аж на 4,5 грн: із 30,9 грн до 35,5 грн…

Загалом поточного року починаючи з весни ціни на насущний продукт стабільно збільшуються на 0,5-1% щомісяця. Експерти називають дві головні причини цього: подорожчання електроенергії на тлі тривалої енергетичної кризи в Україні та повернення довоєнного ПДВ на пальне з 1 липня 2023 року.

_{Новий потяг — інклюзивний}

УКРЗАЛІЗНИЦЯ анонсувала запуск нового рейсу приміського електропотяга. Він курсуватиме за маршрутами поїздів №6574/6656 та №6657/6579 між Полтавою, Красноградом і Лозовою. Начебто буденна подія, але річ у тому, що потяг цей інклюзивний, тобто повністю обладнаний для людей з інвалідністю. У ньому є спеціальні пандуси для посадки і висадки пасажирів на інвалідних візках, збільшені й відповідно переобладнані вбиральні у вагонах, продубльовані шрифтом Брайля інформаційні вказівники… А ще оновлено систему інформування пасажирів. Провідники пройшли спеціальну підготовку.

_{Запеклим курцям на замітку}

ПІДВИЩЕННЯ акцизного збору на тютюнові вироби в Україні давно не новина. Щороку його розмір зростає щонайменше на 20%. Як наголошують фахівці споживчого ринку, так триватиме до 2025 року. Саме тоді Україна, яка прагне вступити до ЄЄ, має запровадити в себе європейські стандарти з оподаткування. Тож уже за якихось два роки акцизний збір на цигарки злетить до 90 євро за тисячу штук. Відповідно збільшаться роздрібні ціни на них. А відтак доведеться віддавати понад 100 гривень за пачку найдешевших цигарок із фільтром вітчизняних марок, яка тепер коштує пересічно 71,42 грн.

У Кабміні заявляють, що цигарки дорожчають не тільки через прагнення уряду поповнити бюджет. Це, мовляв, робиться і з метою зменшення споживання тютюнових виробів українцями. Та поки що курців відчутно не меншає.

_{Майже кожна друга гривня — на харчі}

ПРИВАТБАНК, який сьогодні є лідером вітчизняного банківського ринку і найбільшою фінустановою з українським капіталом, опублікував звіт, в якому, зокрема, йдеться про те, на що клієнти найбільше витрачають кошти з карткових рахунків. Отже, нинішнього року українці оплатили картками 1,5 млрд покупок на загальну суму майже 400 млрд грн, а найбільше від початку 2023-го витрачали на купівлю харчів. Обсяги безготівкових оплат у продуктових магазинах становлять 180 млрд грн, що дорівнює 45% від загального обсягу витрат.

_{«Листи щастя» у квитанціях за світло}

ПОВНОМАСШТАБНЕ вторгнення рф завдало страшного удару по вітчизняній економіці. Українці, багато з яких утратили роботу і доходи, наразились на інфляцію безпрецедентних масштабів. Подорожчало буквально все, особливо різні послуги, бензин, їжа тощо, тож зарплати і пенсії попри індексації знецінилися.

Тариф на електрику піднявся вдвічі. А постачальники електроенергії тільки те й роблять, що надсилають громадянам «листи щастя» з вимогою погасити заборгованість протягом трьох днів! Водночас у графі «До сплати» виставляють суму не за конкретними показниками лічильника, а з урахуванням очікуваного споживання протягом наступного місяця. Більше того, компанія «Київські енергетичні послуги» (Yasno) пригрозила своїм клієнтам-боржникам, що інформація про їхню заборгованість передаватиметься в «Українське бюро кредитних історій».

На сьогодні борг учасників ринку для Укренерго сягнув 59 мільярдів гривень. У компанії констатували: підвищення цін на світло вдвічі не дало очікуваного результату. Надходжень істотно не побільшало. Ще б пак! Можна і в десять разів підвищити тарифи, але хто платитиме, коли більшість громадян на межі виживання, чимало з них фактично є неплатоспроможними банкрутами.

_{Соціально значущі товари}

УРЯД послабив контроль роздрібних цін на соціально значущі товари. На засіданні 16 серпня внесено корективи до розпорядження від 12.01.2022 №32 «Про заходи щодо моніторингу та аналізу цін і стану товарних ринків». Цим документом змінено зі щоденної на щотижневу періодичність подання урядові даних стосовно моніторингу споживчих цін.

Нагадаємо, в Україні постановою Кабміну встановлено державне регулювання вартості товарів вітчизняного виробництва, що мають істотну соціальну значущість. А саме круп гречаних, цукру-піску, борошна пшеничного вищого ґатунку, макаронних виробів, молока пастеризованого жирністю 2,5% (у плівці), хліба житньо-пшеничного, батона, соняшникової рафінованої олії, курячих яєць категорії С1, птиці (тушка куряча, четвертина тушки курячої), негазованої мінеральної води, масла вершкового жирністю 72,5%. Також до цього списку внесено природний газ, електро­енергію, бензин марок А-92 і А-95, дизельне пальне.

_{Цукру вдосталь, але...}

НИНІШНЬОГО сезону Україна збільшила площі під цукровими буряками. За прогнозами, врожаю накопають більше на 1,7 млн тонн, тобто загалом він становитиме близько 11,5 млн. Здавалось би, формально нема причин для дефіциту цукру, як і для зростання ціни на цей солодкий продукт. Аж ні. У зв’язку з сезоном консервування цукор подорожчав тільки за останній місяць на 1-1,5 гривні за кілограм. Проте вже восени, як зазначають виробники, цукор може додати на цінниках принаймні 7 гривень (20%). Споживачам доведеться віддавати приблизно 42 гривні за кілограм. Серед найсуттєвіших причин подорожчання називають збільшення вартості сировини, витрати на добрива, засоби захисту рослин, а також на логістику через повернення довоєнних податків.

_{Спробуй розберись, звідки той товар}

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю». Серед змін, які хочуть внести до МКУ, ключовою є виклад у новій редакції розділу ІІ цього Кодексу «Країна походження товару». Він передбачає не лише неодмінну реєстрацію країни походження сировини, яку містить товар, а й усі дані про її транзит та переробку — аж до надходження до безпосереднього місця виробництва готового продукту. Відтак можна буде відстежити транспортування товарів із країни їхнього походження через території третіх країн, чим нерідко користується росія, аби зайти на наш споживчий ринок під різними замаскованими брендами.

_{Про «нічийні» камери схову}

ЧАСТО у великих крамницях біля камер схову можна побачити оголошення «Адміністрація не несе відповідальності за збереження речей». Правознавці наголошують, що такого роду заяви незаконні. Адміністрація супермаркету несе відповідальність за збереження речей у камері схову. В разі їхньої втрати магазин має відшкодувати збитки у розмірі вартості. Якщо представники торгової компанії відмовляються зробити це добровільно, слід викликати поліцію і подавати позов до суду. Хоча зрозуміло, що мало хто наважиться на судову тяганину: нервова система дорожча. Тому юристи завважують — покупці не зобов’язані залишати свої речі у камерах при вході. Це їхнє власне рішення та згода з правилами конкретної компанії, а не вимога, яку слід беззаперечно виконувати. При цьому співробітники супермаркетів не мають права на виході перевіряти вміст сумок покупців.

"Сільські вісті"