Магія столу в українській хаті

Стіл має магічну силу, символізує достаток родини. Його першим заносять до нової хати, на нього кладуть хліб-сіль, ставлять ри­туальні страви. На стіл гріх сідати чи класти шапку. Назва "стіл" похо­дить від стародавнього звичаю стелити рушник або обрус (пізніше — скатертину), щоб на них класти їжу. Звичай застеляти стіл притаман­ний українцям з давніх-давен.

Пам'ятаєте відому колядку:

"...Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!"

Незастелений стіл — символ бідності або скупості господарів. Обід чи бенкет за одним столом об'єднував людей і встановлював добрі стосунки. Тому їжа за одним столом із ворогом вважається приниженням людської гідності.

У деяких регіонах Карпат (Гуцульщина, Бойківщина, Лемківщина) функції столу виконувала скриня. Стіл-скриня складається із двох час­тин: нижнє підстолиння використовувалося для зберігання різних ре­чей, одягу, цінних паперів тощо, а верхнє накриття служило як стіл. Щоб дістати якусь річ, кришку столу відсувають. У деяких місцевостях у таких столах-скринях зберігали харчові продукти.

Нині в часи мінімалізму в помешканнях сучасних українців стіл зазвичай пустий або з вазою квітів. Хоча, у народі кажуть,  що пустувати стіл не повинен. На ньому має стояти чи глек, чи склянка води, чи лежати хліб. Щоб він виконував своє призначення.  Адже повний стіл - це ознака багатства і родинної взаємодії.