Масниця прийшла, млинці принесла

Цього року святкування "Масниці" припадає на 11-17 березня.

«Масниця» походить від слова «масний», тобто такий, що містить багато жиру, масла.  Крайній тиждень перед Великим постом ( 18 березня - 4 травня) їдять жирні страви. Сім днів поспіль дозволяється  споживати масло, яйця та молочні продукти, але не м’ясо (риба дозволена). 

За традицією, в Україні цього тижня варили вареники, пекли пиріжки і смажили млинці. Причому, начиння до млинців завжди було різноманітним: від ягід, фруктів, риби, ікри  - до грибів, калини, курячої печінки, омлету. Вважалося, що перед строгим Постом треба змастити тіло зсередини, аби воно трималося 40 днів без олії.

Часом Масницю звуть Колодієм. Бо головним обрядом, приуроченим до Масниці, були «Колодки».
Як пише Ірина Прядун з Київського академічного театру Українського фольклору "Берегиня", на масничному тижні існував звичай прив'язувати колодки тим, хто ще без пари. У давнину це були дерев’яний брусок, поліно чи палиця. Молодиці прив`язували колодку до тіла ще неодруженим парубкам та дівчатам. Одним із мотивів в’язання колодки було покарання парубків, дівчат, які не одружились, а також їхніх батьків – за те, що вчасно не оженили сина чи не віддали заміж дочку. «Не женився єси, то колодку носи!»
А оскільки, ніхто не бажав тягти колодку, тож від неї відкуплялись: кольоровими стрічками, танцями, піснями, їжею, напоями чи грошима. Пам’ятаючи про такий звичай, парубки заздалегідь готували «відкупного». Після викупу колодку відв’язували.
В завершальний день Масниці, «Прощену неділю», просили взаємного прощення за образи, завдані мимоволі чи навмисно. При зустрічі люди тричі низько кланялися одне одному й промовляли: “Прости мене!” У відповідь казали: “Бог простить”.