Зранку 24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, вся Херсонська область здригнулася від нічних вибухів та пострілів зі сторони анексованого росією українського Криму. Через невелику відстань від адмінкордону (а це трохи більш ніж 50 км) на Херсонщину зайшли російські окупаційні війська в перший день війни через Перекопський перешийок та КПП «Чонгар». Через Новотроїцьке йшла тригодинна колона танків, яка потужно завивала на все селище, розповідають очевидці. Так почалася війна. Зараз в селищі мало що про неї нагадує, хіба що нечаста присутність окупантів на вулицях.
Середа – базарний день
– «А риба почому?» – запитує традиційним «новотроїцьким» говором жінка, яка тягне з іншого кінця ринку повні пакети продуктів.
– «Так у вас і раки продаються?!» – здивовано промовляє чоловік середніх років з сірим кашкетом на голові та сивиною у волоссі. І додає: «А на карточку можна перекинути?»
Середа, а це значить, що ніщо не завадить «базарникам» та любителям домашньої продукції вийти на ринок. Вони робили це і в сніг, і в дощ, і в пандемію, а зараз – ще й у війну. Сотні різних голосів та розмов чуються в юрбі людей, які прийшли зробити покупки, а найголовніше – за розмовами.
Пройшовши лише один торговельний ряд, здається, можна експресом дізнатися головні новини селища. Та всі вони зараз лиш про одне – війну. Люди переповідають одне одному, кого і де з військових бачили, що вони робили та на чому приїжджали. Розвідка СБУ була б вражена точністю та оперативністю переданої інформації про противника.
У Новотроїцькому є декілька ринкових торговельних точок. На одній з них окупанти заглядали в магазин та під прилавок до кожного підприємця: перевіряли документи та наявність зброї.
– «В нашого охоронця забрали «воздушку», вважали це небезпечним для себе», – іронізуючи розповідає одна з продавчинь.
Робітниці з цього кіоску тут взагалі з’являтися не можна, у неї чоловік в АТО служивПродавчина з Новотроїцького
Перед тим, як підійти до неї, було помічено військових, які йшли до своєї великої сірої броньованої машини з червоними смугами та написом «Росгвардія». Вони несли в руках поліетиленові пакети-«маєчки», в яких лежали чебуреки.
– «Це у вас вони їх тут взяли?» – запитую у продавчині, показуючи на сусідній кіоск. – «Ні, робітниці з цього кіоску тут взагалі з’являтися не можна, у неї чоловік в АТО служив», – співчутливо пояснює мені жінка в магазині та продовжує приймати замовлення.
В одну із таких серед в Новотроїцьке заїхала невелика колона важкої військової техніки. «Незвані гості» ніби очікували великого скупчення людей, аби влаштувати свій перфоманс із появою військових машин та інших «зеток» (машини з позначкою Z – ред.).
В середу люди купчаться біля ринків, та коли бачать військових – тікають хто куди, при цьому випускаючи з рук баклаги з водою, гублячи речі та забуваючи пакети з продуктами. Зараз цього «ефекту несподіваності» вже менше. Тепер люди, коли бачать «зетки», просто змінюють свій маршрут та йдуть собі далі у справах. Людська психіка не може постійно боятися, на це вже просто немає сил.
Окупація з українськими прапорами
В Новотроїцькому, як і по всій території Херсонської області, не лунають сирени повітряної тривоги, в селище майже не долітають звуки боїв. В парку гуляють молоді батьки з візочками, люди ходять на роботу, роблять покупки в магазинах, на майданчиках бавляться діти, на стадіоні грають у футбол та виходять на пробіжку місцеві жителі.
«Відповідно до рішення місцевої влади, в Новотроїцькій громаді запроваджена комендантська година з 22:00 до 06:00», – перериває цю ідилію сповіщення з гучномовця. Це – ледь не єдине, що нагадує людям про війну.
В Новотроїцькій громаді під російською окупацією діють українські закони, в обігу знаходиться українська валюта – гривня, на адмінбудівлях майорять українські прапори й працює українська влада. Все, як і було до війни.
По селищу наших прапорів наче стало ще більшеЖительки Новотроїцького
«В мене таке враження, що по селищу наших прапорів наче стало ще більше, чи то я не помічала…», – діляться місцеві жителі між собою, проходячи повз будівлю селищної ради.
Там залишилися працювати й виконувати свої обов’язки представники української влади. Голова громади Петро Збаровський стверджує: «Щодо співпраці, то моя позиція тверда: доки я можу виконувати свої повноваження в межах українського законодавства, доти перебуватиму на посаді. І не інакше».
Час від часу біля стін селищної ради з’являються російські військові броньовані машини, які місцеві називають «зетками». Вони не їздять по одній, завжди по кілька в колоні.
«Намагаються нас залякати! А що в них є? Тільки зброя», – коментує житель похилого віку, який проходить повз цієї невеликої колони окупантів.
Військові машини з’являються тут завжди не просто так. Майже завжди вони супроводжують так званого «коменданта», який «контролює порядок» на території Новотроїцької, Чаплинської, Каланчацької та Каховської громад.
Як розповідають представники місцевої влади, він приїжджає до них й запитує: «Чи все тут тихо?»… «Бояться, що в нас тут створять партизанські загони й влаштують бунт», – пояснюють такі дії люди з місцевого самоврядування.
Одного разу в Новотроїцькому відбулося засідання, куди запрошували старост сіл, чиновників, керівників державних установ, аграріїв, місцевий актив. На цьому зібранні «комендант» проголосив основні тези: врожай у власників сільськогосподарських угідь не забиратимуть, всі будуть жити в громаді, як і жили. Єдина умова, за його словами, – не влаштовувати мітинги.
У Новотроїцькому з початку війни їх було декілька. Перший – кількатисячний, з українськими прапорами, національним гімном та різними гаслами про російський воєнний корабель, Путіна, та чіткою позицією, що Новотроїцьке – це Україна.
Після мирного мітингу на підтримку України місцеві зібралися ще на один, але вже не такий чисельний. Після ходи центральними вулицями люди помітили як раптом приїхали військові. Вони вже йшли центром дорогою до будівлі місцевої влади.
«Видишь, как только мы приехали, они сразу же разбежались», – ніби вихвалявся один окупант іншому.
Мрії окупантів
Від початку захоплення Херсонщини українська розвідка та херсонські депутати заявляють, що окупаційна влада готується до проведення псевдореферендуму для створення «ХНР» на території Херсонської області. У зведеннях Генштабу ЗСУ також звучало, що в друкарні Нової Каховки ніби вже готують бюлетені для проведення «голосування». Та місцеві не бачать підстав та намірів утворити нову квазіреспубліку.
Володимир Сальдо, якого окупанти призначили так званим «керівником» області (проти якого порушили кримінальне провадження через колабораційну діяльність – ред.) на початку травня заявив, що проведення «референдуму» в Херсонській області вже не планується.