МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ПРОЕКТИ МАЛОГО СЕЛА

АЛЕ МАЛИХ СІЛ НЕ БУВАЄ

Світлана УСАТЮК    (Івано-Франківська область).

ТРЕТІЙ рік поспіль у Грушеві на Івано-Франківщині організовують дитяче таборування. Влітку тут приймають дітей із Коломийської громади, до складу якої входить село. А взимку, щоб активно відпочити, набратися сил і поспілкуватися з однолітками, сюди можуть приїздити діти з інших громад і з сусідніх областей. На них чекають у садибі Святого Миколая, яку облаштували у приміщенні, де колись були сільські клуб і бібліотека.

Обов’язки Миколая від початку створення локації виконує прикарпатець Василь Кавецький. Каже, здогадується, чому саме його обрали на цю роль. Бо він дуже любить дітвору. І не дивно, адже має п’ятеро дітей і тринадцятеро внуків. Тож знає, як задовольнити дитячі забаганки і здійснити найпотаємніші мрії, про які йому пишуть у листах.

— Раніше листів від дітей було дуже багато. Ми з колегами навіть каталог почали складати. Писали про все: одні — про матеріальне, інші — про те, що хочуть, аби батьки частіше були поруч із ними. Тепер листів стало менше, листування вже в минулому, — розповідає Василь Кавецький.

У садибі діти можуть не тільки поспілкуватися з Миколаєм. Їм пропонують таборування різної тематики: християнське, молодіжне, історичне, театральне. Для них створили бібліотеку, запрошують для виступів різні мистецькі колективи. Також юнь навчають хазяйнувати: заготовляти дрова, косити, громадити сіно, дбати про тварин.

— У нас живуть овечки і віслючок. Шукали ослика по всій області. Знайшли у сусідній П’ядицькій громаді. Там одній дівчинці подарували віслюка, а коли вона підросла, їй набридло за ним доглядати. Тепер він має свою стайню, і ним постійно опікується керівниця садиби, — розповіла начальниця управління культури і туризму Коломийської міської ради Мар’яна Кодіна.

За її словами, організація таборувань — колективна справа. Задіяні працівники палацу культури та мистецтв «Народний дім», бібліотек громади, представники філій культурних послуг. Із дітками вони працюють по черзі, за графіком. Цього літа всі разом прийняли у садибі понад тисячу дітей. Допомагають у справі також жителі Грушева. Зокрема, активно проводять толоки, аби впорядковувати територію.

— Таборування оживило село. Власне, ми, організовуючи його, і хотіли привернути увагу до цієї сільської місцевості. Це вдалося. Тепер тут хоча б дорогу добру маємо. А спершу було суцільне болото, у якому грузнув увесь транспорт, — говорить Мар’яна Кодіна.

Тим, хто завітає у Грушів, жінка радить побувати на козиній фермі у сусідньому селі Воскресинці. Господарі утримують там 60 кіз порід англо-нубійська і ламанча, а з їхнього молока виготовляють екзотичне масло гхі.

Також вартий уваги велосипедний маршрут «Стежками Воскресинців». Одна з його зупинок — гора Юріїв, де знаходиться рекреаційний пункт.

                              (Газета захисту інтересів і прав селян України "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")