Моя хата скраю - першим ворога стрічаю

    Підступна імперія краде не лише матеріальні надбання Українців, а й духовні. Ви знаєте, а може й вживаєте слова «Береженого Бог береже», яке має pociйський відповідник. московити чомусь забувають додати до нього належну другу частину. Має бути так:

«Береженого Бог береже, а козака шабля».

   Автор: Єлизавета Бєльська, видавець книг, мережа ФБ.

Або ж теж змосковщене: «Семеро одного не чекають».

І оригінал: «Семеро одного обідати не чекають, а сміливий і один їсть».

  «Моя хата скраю, нічого не знаю» - теж спотворили piciяни. Насправді — це давнє козацьке прислів’я: «Моя хата скраю — першим ворога стрічаю» (а наші військові вже замінили на "стpiляю").

    Козаки, що займалися військовою справою й жили на околиці, першими зустрічали ворога у разі атаки. Пocтpiли та звуки боротьби будили всіх односельців, і вони разом ставали до бою. Тобто все, де йдеться про мужність, хоробрість, козацьку звитягу, вміння боротися, (па) раша імперія зводила на пси.

   Тож нумо збагачувати мову й повертати до неї те, що їй належить. Пропоную короткий перелік саме українських приказок та прислів’їв, які імпонують мені:

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Або пан, або пропав.

Апетит з їдою прибуває.

Багатий, як циган на блохи.

Багатому й чорт яйця носить.

Бачить кіт сало, та сили мало.

Без труда нема плода.

Біда помучить і мудрості научить.

Боятися вовка — у ліс не ходити.

Було б пшоно, а каша буде.

Було, та за водою пішло.

Велике дерево поволі росте.

Видно пана по халявах.

Високо літає, та низько сідає.

Вище себе не підскочиш.

У нього руки на всі штуки.

Ворона вороні ока не видовбає.

Всякому овочу свій час.

У тихому болоті чорти водяться.

В умілого й долото рибу ловить.

Вчи лінивого не молотом, а голодом.

Гостре словечко коле сердечко.

Гуртом і батька добре бити.

Де багато господинь, там хата неметена.

Де відвага, там і щастя.

Дешева риба — погана юшка.

Діло майстра величає.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Ласа кішка до риби, та у воду лізти не хоче.

На хорошу квітку і бджола летить.

Нехай буде гречка, аби не суперечка.

Перший млинець нанівець.

Спить, хоч із гармати стріляй.

Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Як «на» — то чує, а як «дай» — то глухий.

Як овечка: не мовить ні словечка.