НА ЦЕЙ РАЗ ЕКОЛОГІЧНА ПАНОРАМА

КОЛИ Й ДЕРЕВА ПІД ЗАБОРОНОЮ ЧИ ПОЗА ЗАКОНОМ

Олена БЕГМА.

МІНДОВКІЛЛЯ оприлюднило перелік із 13 дерев, які віднині не можна висаджувати в Україні, особливо для відновлення лісів та полезахисних смуг. До нього увійшли айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія, робінія звичайна (відома як біла акація), черемха пізня, ясен пенсильванський.

Чому ці дерева потрапили у немилість? У відомстві пояснили, що це чужорідні види рослин, здатні трансформувати цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, вони швидко розмножуються, захоплюють простір і витісняють із природних ландшафтів місцеві види. Втім, дерева, висаджені раніше, до набуття переліком чинності, не вирубуватимуть. Також, якщо людина захоче вирощувати білу акацію, щоб отримувати мед від бджіл, вона має право посадити такі дерева на своїй ділянці біля пасіки. Так само і фермер має право висадити павловнію на своїй чи орендованій землі з комерційною метою — аби потім зрубати і продати її енергетичну деревину. Але лізти у природне середовище, звідки ці види можуть «втекти», заборонено.

Спраглі ґрунти

ЗМІНА клімату в Україні, який стає дедалі теплішим і посушливішим, призводить до зменшення запасів продуктивної вологи у ґрунті. А це своєю чергою погіршує умови для вегетації сільськогосподарських культур. Через що фермери змушені більше висівати посухостійких культур. За даними звіту Укргідрометеоцентру, в три останні місяці вологи у верхньому шарі ґрунту стало критично менше. В центральних та південних областях, якщо не брати до уваги нечасті в цих регіонах дощові дні, верхні 5 см майже сухі або слабо зволожені. Достатні життєдайні запаси залишаються на глибині 20 см і нижче, але скористатися ними можуть хіба що посіви з добре розвиненою кореневою системою.

Цьогорічні жнива покажуть, для яких саме культур поточний рік видався врожайним. І що ліпше сіяти чи садити року наступного.

_{Лінія з переробки органічних відходів}

В ОБУХОВІ на Київщині міське підприємство з переробки вторинних ресурсів відкрило нову конвеєрну лінію для переробки органічних відходів. Це перше подібне обладнання в Україні, яке дає змогу розділяти такі відходи на суху та вологу фракції для подальшої переробки і вироблення біогазу.

Окрім того, переробка бодай у масштабах одного району дозволить зменшити кількість відходів, що у підсумку потрапляють на сміттєві полігони. Останні, як відомо, є проблемою з проблем для України, котра буквально потопає у смітті. Раніше міністр захисту довкілля і природних ресурсів Руслан Стрілець заявив, що всі сміттєві полігони потрібно закрити, рекультивувати й «забути про них як про страшний сон».

_{Дніпро повертається у природне річище}

ПІСЛЯ ПІДРИВУ Каховської ГЕС поблизу окупованого Енергодара річка Дніпро фактично повернулась у своє природне річище, яким вона протікала 70 років тому. Вода відступила від берегів на 1,3 —1,6 кілометра…

Тим часом однією з нагальних потреб тамтешніх мешканців залишається забезпечення їх питною та технічною водою. Адже Каховського водосховища більше не існує, а його колишня територія перетворилася на пустелю. Наразі воду в більшість населених пунктів підвозять. Також у регіоні працюють 10 станцій фільтрації для очищення питної води. Проводяться й геодезично-розвідувальні роботи, аби пробити нові свердловини.

_{Винайшли безгреблеву ГЕС}

ЧЕТВЕРО мешканців Мукачева, представників громадської організації «Гідро Енерго Екологія Карпат», яка займається впровадженням винаходів і корисних моделей, запатентували першу у світі безгреблеву гідроелектростанцію. «Її планують побудувати на одній зі стрімких гірських річок області. Як варіант нині розглядаються дві локації: на річках Латориця або Уж, на ділянках з необхідними перепадами і об’ємами води. Пілотний проєкт має невелику потужність — до 50 кВт/год. Його завдання — продемонструвати роботу і безпечність для природи, далі можна братися до більших потужностей», — йдеться у повідомленні Закарпатської облради. В Інституті екології Карпат НАН України (м. Львів) вчені вже дали фахову оцінку проєкту і вважають його екологічно безпечним.

На сьогодні на Закарпатті нараховується 29 гідроелектростанцій. Найбільшою з них є Теребле-Ріцька, збудована в Хустському районі у 1949-1955 роках. Цього вкрай мало для потреб краю, стверджують фахівці.

_{Дружні до довкілля автобуси}

ПІСЛЯ 2035 року у Львові заборонять рух територією міста пасажирських автобусів на дизельних і бензинових двигунах. Згідно з ухваленою міськрадою програмою транспорт­них стратегій, на той час увесь громадський транспорт потрібно замінити на альтернативний, більш екологічний — той, що працює на зрідженому газі, або на електробуси, які не спричиняють шкоди природі.

Цей почин — загальноєвропейський. Так, після 1 січня 2028 року всіма містами країн ЄС мають курсувати не більш ніж 50% дизельних автобусів. Натомість потрібно буде закуповувати електробуси чи автобуси на газі або водні. А від 2030-го дизельний транспорт взагалі підпаде під заборону. Тим часом у столиці Іспанії Мадриді вже торік зняли з маршрутів останні 12 дизельних автобусів, тож місто тепер послуговується тільки екологічним транспортом.

_{Червонокнижні орхідеї}

НА Черкащині, в болотистій заплаві річки Гірський Тікич біля села Зарубинці, біологи виявили популяцію червонокнижної рослини — орхідеї пальчатокорінника м’ясо-червоного. Таке місце — єдине в області, стверджують учені. Ймовірно, ніде більше в Європі, крім України, орхідних рослин уже не залишилось, настільки вони рідкісні. Аби зберегти унікальну рослину, яку в народі ще називають зозульки, курячі сльозки, на цій ділянці дикої природи площею близько 200 га, котра до того ж є традиційним місцем відпочинку мігруючих водоплавних птахів, краяни заповзялися створити заказник.

_{Комендантська година — і для карасів та лящів}

СЕРЕД РИБАЛОК є чимало любителів нічного лову. Чи можна це робити нині, під час воєнного стану? Всеукраїнська громадська організація «Асоціація рибалок в Україні» опублікувала таке нагадування.

Сьогодні ходити на нічну риболовлю заборонено комендантською годиною. Наприклад, у Києві вона розпочинається о 00:00. Від цієї години громадяни, які не мають спеціальних перепусток, повинні перебувати вдома. Погодьтеся, що посиденьки, хай і в наметі на березі водойми, навряд чи можна назвати домом. Годі казати про те, що не дозволяється пересуватися на малогабаритних плавзасобах із вудками у комендантську годину. За порушення відповідного режиму загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт строком до 15 діб.

Нагадаємо, що є й інші обмеження для рибалок-любителів. Так, у загальнодоступних місцях закидати в озеро або річку дозволено не більш як п’ять гачків із наживкою, а на платних водоймах — не більш ніж 10. Водночас ловити рибу заборонено у водоймах, що перебувають у природно-заповідних фондах, у водоймах і господарствах для розведення риби (або поблизу їх), у каналах електростанцій та шлюзах, а також біля мостів, які охороняються.

В Україні існують і чітко визначені норми вилову риби. Допустима до вилову вага «живого срібла» становить три кілограми на одну людину протягом доби. Щоб уникнути неприємностей, радимо ознайомитися з розмірами та видами риб, на які запроваджено обмеження. Якщо, скажімо, ви піймали хоч одну щуку, яка під забороною, то можете заплатити 3468 грн штрафу.

"Сільські вісті"