НАРОДНІ ПОВІР'Я, ЗВИЧАЇ І ТРАДИЦІЇ: ЩОБ МЕД, ТА ЩЕ Й ЛОЖКОЮ

    Наталка НЕЧИПОРУК

   СРІБНА ложка на хрещення, подарована малюкові близькими людьми, — одна з давніх традицій, яка збереглася до наших днів. Це було щедрим і красномовним побажанням добробуту, причому не просто на словах, адже сім’я, яка отримала такий дарунок, у прямому сенсі слова ставала багатшою — срібло добиралося найвищого ґатунку. Окрім того, воно ще й захищало новонародженого від хвороб завдяки своїм антибактеріальним властивостям — срібною ложкою знезаражували воду і їжу для дитини. Існувала й традиція обдаровувати дітей срібною ложкою, коли вони втратять перший молочний зуб — зазвичай у віці від п’яти місяців до року.

   У давні часи до столового приладдя ставились дуже бережно та шанобливо. В родині у кожного її члена була своя ложка. Господар мав найбільшу, нею заборонялось готувати їжу.

Донині існує чимало прикмет, пов’язаних із ложкою, застережень про неправильне з нею поводження.

   Якщо ложка впаде, чекай гостей. Коли візит небажаний, треба постукати нею по підлозі — це або взагалі відверне непроханих гостей зі шляху, або відтермінує небажану зустріч.

Традиція облизувати ложку після трапези пояснюється дбайливим ставленням до їжі. У стародавні часи вважалося, що саме так повинні були поводитися гості за весільним столом, бо інакше на нове подружжя чекало нещасливе сімейне життя.

Покладені хрест-нахрест ложки привертають у хату біду.

Кажуть, не можна пити чай, залишаючи ложку в чашці. У чому справа? У правилах етикету? Не тільки. Наші предки вірили, що через столове приладдя у приготовлений напій може потрапити нечиста сила. Тому побутувало повір’я, що той, хто постійно залишає ложку в чашці, не матиме успіху в справах, хворітиме, поки не позбудеться цієї звички. А якщо так робить незаміжня дівчина, то вона не вийде заміж.

Господині, миючи посуд, краще не гриміти ложками — кожна уособлювала конкретного члена сім’ї, а якщо вони дзвенять — незабаром назріє конфлікт, почнуться сварки у родині. По обіді слід кожному вимити свою ложку, щоб захистити себе від чаклунства та пристріту. Після миття не треба витирати приладдя, воно повинно висохнути. Не варто залишати ложки у каструлях, нечиста сила вночі гримітиме ними, що погано впливатиме на сон, особливо дітей. Якщо взяти чужу ложку, можна отримати купу проблем та хвороб, не варто й позичати її, бо всі негаразди позичальника «зачерпнуться» і при поверненні перейдуть до вашої оселі.

Тож не проста вона, ложка на столі. Слід поважати її, тоді віддячить медом, який щедро черпатиме з тієї бочки, де не буде дьогтю.

                                                        (Газета україньких селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")