«Такого не було останні 30 років»

Росія розширює потужності з виробництва твердопаливних двигунів (Фото: Maxar Technologies)

Країна-агресор росія веде будівельні роботи на п’яти заводах, де виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать дані супутникових знімків, зроблених Maxar Technologies у липні, вересні та жовтні 2024 року.

Науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Фабіан Гінц за допомогою цих знімків проаналізував російські виробничі площі. Його блог із результатами дослідження опублікувано на сайті IISS.

За словами Гінца, американські посадовці називають це «найамбітнішим розширенням військового виробництва з часів СРСР».

Фото: Maxar Technologies

Супутникові зображення вказують на те, що будівельні роботи ведуть на кількох об'єктах. Можлива також модернізація занедбаних радянських підприємств і спорудження нової інфраструктури, йдеться в аналізі.

Виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.

Фото: Maxar Technologies

«Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації», — зазначає Фабіан Гінц.

Як зазначає російське Агентство, Росія виробляє різноманітні твердопаливні ракети, зокрема для систем Град і Ураган, а також для ППО С-300 та С-400 і ракетного комплексу Іскандер-М. Також твердопаливні ракети має ядерний арсенал Кремля, зокрема Тополь-М і Булава.

Фото: Maxar Technologies

«Достовірної інформації про типи двигунів, які наразі виробляють на території комплексу Бійськ II [Алтайський край], доступно небагато. У презентації однієї з компаній зазначено, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет Булава, що можуть нести ядерну зброю. У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь», — додає Гінц.

Науковець наголосив, що точна мета розширень підприємств «залишається незрозумілою».

Фото: Maxar Technologies

«Визначення мети ускладнюється ймовірністю того, що в розробку та виробництво двигунів для однієї ракетної системи можуть бути залучені кілька заводів. Ця невизначеність ускладнює можливість точно вказати, до якої саме ракетної програми або категорії належить конкретне розширення», — пише Фабіан Гінц.

Аналітик вважає, що імпорт балістичних ракет з Ірану та Північної Кореї вказує на те, що виробництво ракет малої дальності у росії недостатнє для того, аби задовольнити її потреби для війни проти України.

Фото: Maxar Technologies

«Розширення потужностей із виробництва твердопаливних двигунів може дати Росії змогу поповнити та покращити свій наявний арсенал систем, розгорнутих в Україні. У довгостроковій перспективі це розширення також може зміцнити здатність Росії розробляти системи, здатні становити загрозу для країн НАТО», — підсумував Гінц.

Редактор: Роксолана Остапчук