росія посилює свої повітряні атаки. Як бути і що робити Україні?
2 липня 2025 року
Щоб запобігти падінню морального духу українців, влада має швидко запропонувати власні технологічні рішення в кількості, здатній нейтралізувати загрозу
У ніч проти 29 червня росія здійснила найбільшу повітряну атаку за весь час вторгнення в Україну. росіяни застосували загалом 537 авіаційних засобів ураження під час нічного бомбардування, включаючи 477 безпілотників та фальш-цілей, а також, щонайменше, шістдесят ракет, повідомив Associated Press речник Повітряних сил України Юрій Ігнат.
Ця остання атака є частиною ескалації повітряної війни росії, в результаті якої кількість безпілотників, випущених по Україні, зросла більш ніж удвічі протягом шести місяців відколи до Білого дому повернувся Дональд Трамп. Різке збільшення кількості російських авіаударів призвело до стрімкого зростання кількості жертв серед цивільного населення України за останні місяці та тепер загрожує перевантажити обмежені можливості протиповітряної оборони країни.
Звісно, ця повітряна ескалація Росії не є чимось новим. Кремль з початку повномасштабного вторгнення бомбардує критично важливу інфраструктуру та цивільне населення України. Однак нещодавно технологічний прогрес та збільшення промислового виробництва дозволили Москві значно розширити бомбардування українських міст. Мета Кремля — зробити для українських мирних жителів життя нестерпним та посилити тиск на політичне керівництво країни, оскільки Росія прагне домогтися капітуляції Києва.
Найбільша зміна протягом 2025 року відбулася у масштабах повітряних атак Росії
Найбільша зміна протягом 2025 року відбулася у масштабах повітряних атак Росії. Наприкінці 2024 року Москва запускала по українських містах близько двох тисяч дронів на місяць. Зараз ця цифра зросла до понад чотирьох тисяч. Хоча раніше типова атака могла включати десятки дронів, зараз для Росії є звичайною справою запускати сотні дронів за одну ніч. Неминуче, це збільшення обсягів означає, що все більше дронів досягають своїх цілей.
Це стало можливим завдяки масовому розширенню виробництва безпілотників у Росії. Протягом першого року повномасштабного вторгнення росіяни спочатку покладалися на Іран у постачанні основної частини далекобійних безпілотників, що використовувалися для атак на українські міста. Зовсім недавно Москва придбала відповідні технології у Тегерана та почала виробляти безпілотники всередині країни.
Оскільки залежність від Ірану зведена до мінімуму, розширення виробництва безпілотників Росією частково відбувається завдяки підтримці з боку інших авторитарних союзників Кремля. Україна звинуватила Китай у підтримці зусиль Росії щодо нарощування внутрішнього виробництва безпілотників і стверджує, що Пекін постачає Москві широкий спектр критично важливих технічних компонентів. Нещодавні повідомлення також вказують на те, що Північна Корея готова направити десятки тисяч працівників для виробництва безпілотників на промислових об'єктах на сході Росії.
Дедалі смертоносніші атаки російських безпілотників зумовлені не лише зростанням їхньої кількості. Російські безпілотники також постійно модернізують, тож ця зброя стає швидшою та вибухонебезпечнішою, а деякі з останніх моделей оснащені відеокамерами та оснащені ШІ. Сучасне покоління безпілотників, зазвичай, атакує з великих висот, що значно ускладнює їхнє перехоплення мобільними вогневими групами.
Тим часом, російські фахівці-дронарі продовжують розробляти ефективнішу тактику. Це включає скоординовані атаки за участю безпілотників разом із крилатими ракетами та балістичними ракетами для перевантаження протиповітряної оборони України. Росія також зараз застосовує так звану тактику «вовчої зграї», коли безпілотники наближаються до цілі з різних напрямків, а потім завдають удару практично одночасно. Це виявилося набагато ефективнішим, ніж запускати їх хвиля за хвилею.
Дедалі більш смертоносна кампанія Росії з використанням безпілотників справляє деморалізуючий вплив на населення всієї України. Вирішення цієї проблеми зараз є одним із найнагальніших і найскладніших завдань, що стоять перед українськими військовими.
Найбільш очевидним рішенням було б знищувати російські безпілотники до їхнього запуску — або на виробничих майданчиках, або на складах. Росія добре це усвідомлює і перенесла виробничі лінії далеко від України. Оскільки російські безпілотники не потребують традиційних аеродромів, атаки на пускові майданчики навряд чи матимуть значний вплив.
Наразі українські засоби протидії безпілотникам включають комбінацію важких кулеметів та традиційної зенітної артилерії. Цей підхід виявився досить ефективним протягом перших кількох років війни, але наземні екіпажі зараз дедалі менше справляються з масштабами російських атак та складністю найновіших моделей безпілотників Москви. Системи протиракетної оборони та винищувачі мають більше шансів перехопити модернізований парк російських безпілотників, але це дуже дорогий підхід, який ризикує виснажити протиповітряну оборону України та зробити країну вразливою до ракетних ударів.
Оскільки руйнування житлових районів по всій Україні досягає безпрецедентних масштабів, очевидно, що українським військовим необхідно застосувати нові підходи до боротьби зі зростаючою загрозою з боку дронів. Найбільш економічно ефективним рішенням було б виробництво дронів-перехоплювачів, здатних захищати українські міста. Цей процес вже триває, але його необхідно терміново розширити, аби він відповідав масштабам завдань, які стоять перед Україною.
Не можна гаяти часу. Динамічний сектор оборонних технологій України розробляє низку потенційно ефективних моделей безпілотників-перехоплювачів, але вирішальне значення має крупномасштабне виробництво. Це вимагатиме рішучих заходів від української влади для визначення найефективніших рішень та своєчасного надання необхідної підтримки. Партнери Києва також можуть зробити свій внесок у цей процес, постачаючи безпілотники-перехоплювачі та фінансуючи виробництво вітчизняних моделей.
Окрім безпілотників-перехоплювачів, деякі аналітики бачать перспективу в розширеному використанні гелікоптерів і, можливо, навіть гвинтових літаків для збивання російських безпілотників. Такі літаки можуть особливо добре підходити для цього завдання, будучи економічно вигідною альтернативою використанню реактивних винищувачів, працюючи на швидкості, близькій до швидкості безпілотників, які вони мають перехопити. Український пілот F-16 розбився разом з літаком під час відбиття масованого повітряного нападу РФ 29 червня, що підкреслює небезпеку таких операцій.
Ескалація війни з використанням безпілотників, яку веде Росія, є новітньою главою вторгнення, що зумовлена стрімким технологічним розвитком. На Україну можуть більш масовані повітряні атаки з використанням Росією більш смертоносних безпілотників. Щоб запобігти падінню морального духу українців, влада в Києві має швидко запропонувати власні технологічні рішення в кількості, здатній нейтралізувати загрозу, яку становить зростаючий флот безпілотників, що постійно нарощується Путіним.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я