Степ дорівнює крові, що тече крізь віки, - Іван Сокульський

Не знаю, чому так, але більшість видатних людей України народилися в селі. Можливо, тому що ближче до природи розпускається людський талант, як квітка, і якщо навіть зірвуть, залишиться особливий аромат. На дні, роки, вічність. Так, на вічну пам'ять нам розквітнув талант нашого земляка, поета, політичного діяча Івана Сокульського. Родом з Синельниківщини. Сьогодні його роковини - 83 роки з дня народження.
Як пише про нього відомий український художник з Дніпра Sergiy Aliev-Kovyka, Іван Сокульський народився на хуторі Червоний Яр Синельниківського району Дніпропетровської області 13 липня 1940 року. З тринадцяти років почав писати вірші. 13 травня 1966 року — був виключений з комсомолу, відрахований з університету «за повєдєніє не совмєстімоє со званієм совєтского студєнта» (мовою КДБ — за націоналізм). 13 липня 1969 року — перший арешт, засуджений на чотири з половиною роки з відбуванням покарання в таборах суворого режиму. 13 січня 1981 року — засуджений удруге за ст. 62, ч. 2 («антирадянська агітація і пропаганда») на максимальний строк як особливо небезпечний державний злочинець: десять років позбавлення волі в таборах особливо суворого режиму і п’ять років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом. 3 квітня 1985 року за дев’ять днів до закінчення строку ув’язнення засуджений утретє ще на три роки... 13 квітня 1988 року почалося естафетне голодування дружин політв’язнів Орисі Сокульської і Ольги Стокотельної-Горбаль. 2 серпня 1988 року звільнений з ув’язнення. Загальний строк тюремного ув’язнення поета — 13 років.

З автобіографії І.Сокульського, яка понад тридцять років зберігалася в архівах КДБ: «Оглядаючись тепер назад, можна сказати лише одне: славний то був час! Коли, навіть несподівано для нас самих, почало прокидатись в нас занехаяне почуття звичайної людської, а відтак, і національної гідності — досить було лише на якийсь момент послабитись смертельному зашморгу сталінізму!"

Іва́н Григо́рович був головним редактором самвидавного літературно-мистецького та громадсько-політичного альманаху «Пороги», видатним  громадським і політичним діячем Січеславщини і України. Став одним із засновників Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Народного Руху України, «Меморіялу», громади УАПЦ. Очолював обласну організацію УРП.

Про себе Сокульський розповів у своїх віршах, статтях, учинках: це було сходження сільського хлопчака з безперспективного хутора до вершин Честі, Правди і Свободи, його становлення як Поета і Особистості! У ті роки це був неймовірно тяжкий і небезпечний підйом...

Іван Сокульський. ​​Означення степу

Степ дорівнює тиші,
сонцю й вітрам.
Степ на тому узвишші,
на якому ти сам.

Степ далекий, і близько,
степ як вічна гора!
Степ піднявся так високо,
що сягнув аж Дніпра.

Степ дорівнює болю,
степ — та відстань, що є.
На своєму роздоллі
ми із ним — навзаєм.

Степ задивлений в небо
(двох просторів сувій!).
Степ тісний на потребу...
Степ, він рівня собі.

Степ дорівнює крові,
що тече крізь віки.
На підсилу здоров’ю
степ ростить будяки.

Степ дорівнює волі —
на чотири крила.
Степ сьогодні — на поле.
Степ сьогодні - на злам!

Степ заховує славу,
степ відкритий всьому.
І з мечем Святослава
тут стояти йому!

Степ одкрив всі дороги —
хай заходить гроза.
Степ упав на пороги,
і ні кроку назад!

1977