У тренді регенеративного землеробства

Для фермерів багатьох країн звичною справою стала турбота про родючість грунту та заходи з їх відновлення.  З досвідом американських фермерів знайомить видання AgroPortal.ua.
Зокрема, фермер із США Пол Овербі разом із дружиною керує фермою, яка розташована за 48 км від кордону з Канадою. Вони обробляють понад 728 га землі (майже 506 га під посівом сільгоспкультур). Ґрунти на фермі Пола Овербі переважно глинисті, територія має різноманітні водойми від постійних до тимчасових, 22 га пасовищ, майже 63 га займають трав’яні та кормові культури, 32 га — заповідний ліс, який «працює» на збереження родючості ґрунтів.
 

"Протягом трьох останніх років ми брали участь у різних програмах з відновлення ґрунтів. Наша ферма з’явилася 1993 року, тоді мій батько завжди перевіряв стан ґрунтів, щоб визначити, які добрива потрібно вносити. Раніше вважалося, що кількість азоту можна збільшити лише за внесення його в ґрунт із добривами, але це не так. Азот може формуватися в ґрунті завдяки існуючій там мікрофлорі", - говорить Пол Овербі.

За його словами, з 2005 року на фермі почали більше досліджувати ґрунти і впроваджувати ресурсозберігаючі технології. Дійшли висновку, що за допомогою природних методів можна зменшити використання добрив і покращити ґрунт (нульовий обробіток, постійна рослинність, живі корені, біорізноманіття, тваринництво).
Крім того, почали вивчати — скільки азоту, фосфору і калію споживають різні види культур. За допомогою цифрових мап визначали, що деяким рослинам зовсім не потрібні дані елементи або навіть один із них, тому перестали вносити відповідні добрива. До прикладу, виявилося, що соя не потребує взагалі додаткових елементів живлення.
Один із методів, який запровадили на фермі Пола Овербі, — це висів сидеральних культур у міжряддя комерційних рослин. У фазу 4-5 листків на пшениці проростає між рядками редис чи бобові культури. Таку технологію впроваджували кілька років і побачили позитивні результати.

"Ще один експеримент, який ми проводили, — це сумісне вирощування каноли (ріпаку) та гороху. Таке поєднання дає хороші результати. Прибуток за висіву каноли з нормою майже 2 кг/га становив понад $400. Ми відзначили, що чим вища норма висіву, тим нижчий прибуток", - зауважив фермер.

З 1995 року він почав моніторити поля за допомогою супутників і отримував результати завдяки мапам, за зонами. На його думку, дана технологія дуже ефективна, бо дає можливість розуміти, що потрібно культурам, ґрунтам, а що — ні.