«Угоди з московією не варті паперу, на якому вони написані»

   21 січня 1932 року була підписана угода між СРСР і Фінляндією про ненапад. Її у 1939 році СРСР нахабно порушив та напав на Фінляндію.

Радянська армія значно перевищувала фінську за кількістю солдатів і техніки. Тому командування СРСР розраховувало на швидку перемогу. Але цей план провалився через недооцінювання фінської оборони, характеру місцевості та через погану організацію.

   Радянські війська загрузли у фінських лісах і болотах. А фінські солдати розробили успішну партизанську тактику, що дозволило їм знищити велику кількість особового складу і техніки противника.

   До можливої війни проти Фінляндії Радянський Союз почав готуватися ще навесні 1939 року. Щоб отримати формальний привід для вторгнення, радянські війська 26 листопада 1939 року обстріляли з артилерії свої ж позиції поблизу прикордонного села Майніла, звинувативши в цьому... Фінляндію і відмовившись спільно розслідувати інцидент.

    30 листопада 1939 року чотири радянські армії вторглися до Фінляндії на різних ділянках кордону від Карельського перешийка до Заполярʼя. У той же день авіація почала бомбити фінську столицю Гельсінкі.

    Радянський Союз навіть офіційно не оголосив Фінляндії війну. Наступного дня після вторгнення, 1 грудня 1939 року, у зайнятому радянською армією прикордонному містечку Терійокі (зараз російський Зеленогорськ) створили маріонеткову "Фінляндську Демократичну Республіку" із «народним урядом» з фінських емігрантів-комуністів. Москва одразу підписала з ФДР «договір про взаємодопомогу і дружбу», а вторгнення оголосили «визвольною війною».

Завдяки успішній партизанській тактиці, фінам лише протягом першого місяця війни вдалося захопити багато радянської зброї, техніки та інших трофеїв.

   Велика Британія і Франція з грудня 1939 року постачали фінам озброєння. Але фінській армії не вистачало кадрових резервів. А трохи більше ніж десять тисяч добровольців зі Швеції, Норвегії та інших країн мало що могли протиставити роздутому до понад 760 тисяч осіб радянському угрупованню.

Лондон і Париж ніяк не могли скоординуватися, щоб відправити до Фінляндії спільний десант і авіацію. Чергову нараду призначили на 12 березня 1940 року.

   Але було вже пізно. Радянські війська з важкими втратами прорвали «лінію Маннергейма» (комплекс оборонних споруд між Фінською затокою та Ладогою). Під загрозою повної окупації країни уряд Фінляндії попросив москву про переговори.

   З полудня 13 березня 1940 року бойові дії припинилися і набула чинності нова мирна угода між СРСР і Фінляндією. За її умовами фіни втратили приблизно десяту частину своїх територій. До складу СРСР перейшло друге за величиною місто Фінляндії Віїпурі, яке московити перейменували на Виборг. Близько 430 тисяч фінських жителів з переданих Радянському Союзу територій змушені були залишити свої домівки і переселитися углиб своєї країни.

СРСР виключили з Ліги Націй, як країну-агресора. Фінляндська Демократична Республіка зникла так само швидко, як і зʼявилася.

    Історія, політика, сатира та аналітика – на моєму YouTube-каналі: https://bit.ly/33UWqSi