Україна може стати новим лідером аграрних дотацій ЄС

Як пише agrarheute, якби Україна приєдналася до ЄС, вона одразу була б найбільшим одержувачем сільськогосподарської допомоги ЄС. Про це свідчить дослідження Німецького економічного інституту IW.
Зазначається, що якщо Україна стане членом Європейського Союзу в найближчі кілька років, це матиме величезний вплив на бюджет ЄС. Багатонаселена, але не надто заможна та сільськогосподарська Україна мала б право на значні фінансові ресурси з бюджету ЄС.

У поточному дослідженні «Фіскальні аспекти розширення ЄС» Німецький економічний інститут (IW) оцінює фінансові наслідки повного членства в ЄС на основі поточних багаторічних фінансових рамок (MFF) співтовариства з 2021 по 2027 рік приблизно в 130–190 мільярдів мільярдів. євро. Це становитиме до 17 відсотків від загального бюджету в 1100 мільярдів євро.
Фахівці зауважують, що незрозуміло, як буде виглядати ситуація в Україні після війни. Тому було розраховано два сценарії для ситуації перед війною у 2021 році та поточної ситуації у 2023 році. Вищі вимоги до фінансування застосовуються до даних із більшою орною площею та населенням до війни.
За оцінками IW, після вступу до ЄС Україна матиме право на сільськогосподарські субсидії на суму від 70 до 90 мільярдів євро, виходячи з періоду МФФ з 2021 по 2027 рік. Це включає прямі виплати, заходи на сільськогосподарському ринку та сприяння розвитку сільських територій.

Із середнім діапазоном у 80 мільярдів євро Україна замінила б Францію як поточного найбільшого одержувача допомоги з 65 мільярдами євро. У рамках політики згуртованості ЄС для сприяння розвитку менш розвинених регіонів Україна, ймовірно, отримає додаткову суму від 50 до 90 мільярдів євро. Сюди входять, наприклад, структурні фонди для посилення економічної, соціальної та територіальної єдності в Співтоваристві.
Україна також матиме право на виплати з інших категорій МФФ, хоча вони не матимуть такого суттєвого впливу – близько 7 мільярдів євро.
Для того, щоб Україна приєдналася, необхідно було б реформувати аграрну політику ЄС.

«Зважаючи на такий обсяг, ЄС повинен бути готовий до реформ», — підсумовують автори дослідження IW. Експерти пропонують перерозподілити бюджет ЄС, щоб забезпечити необхідні фінансові ресурси.
Вони бачать можливу відправну точку в політиці згуртованості. Їхня головна мета – підтримати менш розвинені регіони. Якби європейську політику згуртованості було реформовано до моделі концентрації, де витрати на згуртованість обмежуються менш розвиненими регіонами в бідніших державах-членах, близько 140 мільярдів євро було б доступним протягом семирічного періоду поточної МФР.
Таким чином, перерозподіл у політиці згуртованості міг би зробити значний внесок у покриття витрат України на вступ до ЄС. На думку IW, це слід враховувати при складанні наступної MFF 2028-2034, протягом якого може відбутися розширення ЄС.