Леонід Гайдай, українець, і фільми знімав переважно в Україні

   Мало хто знає, що режисер був українцем по батьковій лінії. Його тато, Йов Сидорович Гайдай, походив з давнього козацького роду, спорідненого зі старшинсько-шляхетськими родами Домонтовичів і Горленків. Він народився 1886 року на хуторі Оріхівщина (зараз село Хорольського району Полтавської області). Родина Гайдаїв, за тогочасними мірками, була незаможною, том з дитячого віку Йов був змушений іти у найми. Попри лише три класи освіти, обожнював читати, тому значну частину зароблених коштів витрачав на книжки.

   Під час революції 1905–1907 років він поділяв ідеї соціалістів-революціонерів (есерів), підтримував контакти з Лубенською організацією цієї партії, поширював пропагандистські листівки. За деякими даними, брав участь в “експропріації коштів на революційну справу” у цукропромисловця Богданова. У вересні 1906 року російська влада заарештували Йова Сидоровича. Деякий час він провів у тюрмах Лубен, Хорола, Кременчука, Полтави і москви. Зрештою був засуджений до каторжних робіт у Сибіру. Але й за таких тяжких обставин не полишив прагнення до самоосвіти. На каторзі потоваришував з освіченими людьми, опанував каліграфічне письмо, досконало вивчив німецьку мову.

   На свободу Йов Гайдай вийшов тільки у квітні 1913 року. В Україну вже не повертався – залишився працювати на будівництві Амурської залізниці. Одружився з сестрою іншого колишнього каторжника, Марією Іванівною Любімовою. У подружжя народилося троє дітей. Наймолодшим був майбутній кінорежисер Леонід Гайдай.

   Життя і творчість Леоніда Гайдая також були тісно пов’язані з Україною. Наприклад, сюжет для короткометражного фільму “Пес Барбос і незвичний крос”, де вперше на екрані з’явилося тріо шахраїв Боягуз, Дурень і Бувалий, режисер позичив з фейлетону українського поета Степана Олійника. Щоправда, в оригіналі вірш Олійника називався “Пес Барбос і повчальний крос”, а персонажами-браконьєрами були Гаврило Щур (“Гаврило-здоровило”) і два Миколи.

   Для зйомок своїх фільмів Леонід Гайдай часто відвідував Україну. Так, у Криму були частково відзняті “Ділові люди”, “Кавказька полонянка”, “12 стільців”, “Іван Васильович змінює професію”, “Спортлото-82”. В Одесі знімали окремі сцени “Операції И”.

   До речі, сценарії до “Операції И”, “Діамантової руки” та “Кавказької полонянки” написав українець Яків Костюківський, який народився у Золотоноші, а дитинство і юність провів у Харкові. Він же був автором багатьох реприз Тарапуньки і Штепселя.

Свої комедійні кіносценарії Я. Костюківський видав під назвою “Жити добре. А добре жити - ще краще”. Завдяки фільму “Кавказька полонянка” ця фраза стала крилатою.