Великий Луг слід відновити, наголосив часопис «Свята справа-ХХІ» ще у 2006-му
Григорій Давиденко
27.06.2024
213
В далекому 2006 році після Науково-практичної конференції з нагоди 50-річчя створення Каховського водосховища та 50-річчя кончини всесвітньо відомого режисера Олександра Довженка, яка відбулася в Нікополі, редакційною колегією часопису «Свята справа-ХХІ» було ухвалене рішення присвятити окремий номер природі Нікопольщини і проблемам Каховського водосховища.
Про це повідомив Петро Чегорка, редактор часопису "Свята справа-ХХІ", на сторінці ФБ. Далі текст П. Чегорки.
"Рушійна роль в реалізації нашого задуму належала В'ячеславу Сандулу – голові Нижньодніпровської Басейної громадської ради «Хортицький форум». Дитинство його пройшло на берегах справжнього Дніпра, у «поетичних і несказанно прекрасних плавнях», де повітрям не можна було надихатись. Від батька він перейняв любов до ріки, від матері – до широкого степу, від природи – бажання її захищати. Тож і поставив собі за мету В'ячеслав Андрійович змусити суспільство задуматись над наслідками своєї бездумної діяльності і визначитись на перспективу, що потрібно зробити для поліпшення екологічної ситуації в ріднокраї.
«Каховське море вже не скаже нашим нащадкам про свою передісторію, ніби зовсім її не було, ніби народилось, виникло воно бозна в яку еру» – з гіркотою писав у «Щоденниках» Олександр Довженко. Наші автори – історики, журналісти, природолюби з Дніпра, Запоріжжя, Нікополя в міру свого професіоналізму і таланту, перегукуючись із власною совістю, спробували заперечити великому режисеру – об'єктивно і неупереджено розповісти про минуле і сьогодення землі запорізьких Січей, про долю природи і людей, які жили на берегах священної ріки.
Відтворити образ плавнів допомогали світлини аматорів, збережені у фондах Нікопольського краєзнавчого музею, та фотографії наших сучасників Віктора Дем'янова, Дмитра Кобези, Юрія Горобця, Сергія Соловйова, зроблені на реліктових ділянках Дніпра, де річка ще зберегла свій первинний облік.
Під рубрикою «Плавні являли собою» розміщено лише невеличкий зріз пам'яті про плавні, зафіксований сучасниками у наукових публікаціях та мемуарах. У форматі часопису рівноцінно висвітлити увесь клубок проблем, що виникли після недолугого затоплення Великого Лугу – чарівного та благодатного світу, в якому віками формувався та відтворювався генофонд Української нації – неможливо. Тож спробу нашу треба вважати лише першою сходинкою на цьому шляху".
У відгуках на цікавий матеріал П. Чегорки відомий природолюб В'ячеслав Сандул з Нікопольщини наголосив:
- Дякую, шановний Петре Тимофійовичу, за публікацію згадки про спільно зроблену корисну Святу справу! Живемо вже рік без Каховського моря, треба залучити громадськість та науковців до обговорення проблеми відновлення Великого Лугу. Варто розмістити це число журналу в ел. мережі. Для розуміння нашого майбутнього варто переглянути та переосмислити "Поему про море" Олександра Довженка з висоти прожитого. Після конференції двічі побував у музеї Довженка в Соснці, а Нікопольщину по місцях, де бував Довженко, відвідала директор музею.
Після руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року рашистами Каховське море-горе поступово зникло. Уряд України вже планує відновити величезну дамбу, за гігантську суму в 2 мільярди доларів. Проте Петро Чегорка, В'ячеслав Сандул, науковці знищеного "зеленими" Інституту проблем природокористування з Дніпра стверджують, що знову губити Дніпро, за прикладом недорікуватих більшовиків, вдруге гатити його велетенською греблею - це повторювати катастрофу всесвітнього масштабу. У недавньому інтерв'ю ЗМІ відомий еколог, кандидат біологічних наук Вадим Манбк з Дніпра зауважив:
- Але маємо пам'ятати, що Великий Луг в Україні – це величезний "холодильник" для планети, який впливатиме на клімат. Водосховище випаровувало воду й охолоджувало атмосферу локально, і той механізм в рази мав нижчу ефективність, аніж відроджений Великий Луг. Величезна маса рослинності поглинає вуглець і виділяє кисень. Це те, що найбільше потрібно для людства, якщо ми говоримо про боротьбу з кліматичними змінами.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ