ВИРОЩУВАТИ КАЧКИ ВИГІДНО. АЛЕ ЯКУ ПОРОДУ ВИБРАТЬ?

НЕЗВАЖАЮЧИ на те що ці птахи невибагливі в утриманні, все ж слід врахувати деякі тонкощі, які дадуть змогу отримати високоякісне дієтичне м’ясо з мінімальними затратами.

Дуже важливо правильно підібрати породу качок, а також створити для них сприятливі умови.

Якщо заводити птахів виключно для одержання м’яса, то перевагу краще віддати мулардам. Їхня особливість — швидко набирати вагу до 3-4 кг. М’ясо відрізняється червонуватим відтінком, низьким вмістом жиру і чудовими смаковими якостями. Крім того, у цих птахів велика печінка, що також є перевагою при їх розведенні. Муларди є м’ясним гібридом, тому вони дають дуже мало яєць. Причому останні стерильні, тобто при закладці їх в інкубатор пташенят вивести не вдасться. Мулардів рекомендується утримувати не довше трьох місяців, відтак стадо відправляють на забій, щоб знизити витрати на утримання.

Другими за популярністю у птахівників є пекінські качки. Утримуючи цих птахів, ви матимете не тільки доброякісне м’ясо, а і яйця при цілорічному догляді. Крім того, від них можна одержати каченят навесні, якщо є така необхідність. Птахи вирізняються невибагливістю до умов мешкання і мають сталий імунітет. Уже в 2,5 місяця каченята набирають близько 2,5 кг ваги. Дорослі особини важать від 4 до 6 кг залежно від статі. Одна самка здатна принести до 100 голів потомства, що особливо добре для тих, хто вирішив зайнятися розведенням цієї птиці задля отримання м’яса і яєць не тільки для своєї родини, а й на продаж. У цьому разі каченят забивають не пізніше ніж через 2 місяці після народження, тобто до початку повноцінної линьки, оскільки видалення жорсткого пір’я серйозно зіпсує товарний вигляд тушки.

Популярним варіантом для приватних подвір’їв є індокачка. Ці птахи мають міцний імунітет, невибагливі до кормів, не буйної вдачі, тому жодного шуму від них не буде. Саме їх рекомендують заводити птахівникам-початківцям. Для індокачок характерне порівняно повільне зростання. Вагу в 2,5 кг вони набирають лише до 3-3,5 місяця. Дорослі самки завважки досягають приблизно 3 кг, а селезні — близько 6 кг. Одна качка може за рік давати приблизно 120 яєць.

Плануючи утримання цього різновиду птиці, необхідно заздалегідь підготувати сарай, в якому качки будуть жити протягом усього року. Найкраще підійде невисоке просторе приміщення. Щільність посадки дорослих особин — не більше п’яти качок на квадратний метр. Підлогу бажано зробити на високих дерев’яних лагах, щоб над землею вона височіла не менше ніж на 25 см. Це захистить птахів від зайвої вологості та гризунів. Якщо планується у подальшому утримувати качине стадо в зимовий час, необхідно завчасу утеплити пташник, аби температура в ньому навіть у сильний холод не падала нижче плюс 5^ОC. Бажано з південного або південно-східного боку облаштувати лаз 40Х40 см, крізь який птахи зможуть потрапляти в облаштований загончик, де стоятимуть ємності з водою для купання.

Якщо є можливість, то рекомендується випасати качок на водоймі неподалік хати. Це значно знизить затрати на корми. Якщо такої вигоди нема, необхідно зробити високий загін із сітчастим покриттям, оскільки багато різновидів цих птахів цілком здатні до польоту. Якщо планується тривале утримання качок, у пташнику треба облаштувати вентиляцію, бо задуха і сперте повітря на користь їм не підуть.

Неодмінно потрібно запастися великою кількістю м’якої підстилки. Холодної пори року вона захистить птицю від обмороження лап, адже качки не мають звички сидіти на сідалах. Крім того, необхідно подбати про додаткове джерело опалення в особливо холодні дні, тому що коли домашні качки починають мерзнути, вони збиваються в купу і перестають годуватися.

Відносна вологість повітря має бути приблизно 65-70%. При перевищенні цього показника птахи втрачають вагу, в них може випадати пір’я.

Батьківське стадо має налічувати сім-вісім качок і два-три селезні.

Протягом року слід підтримувати тривалість світлового дня не менш ніж 14 годин. Із цією метою у приміщенні встановлюють дві-три світлодіодні лампи. З кінця січня температура у пташнику має бути не нижче 18^ОC. Це простимулює початок шлюбного періоду в качки і збільшить кількість запліднених яєць. У цей час потрібно щодня перевіряти гнізда щодо забруднення та за необхідності регулярно міняти підстілку. Яйця, забруднені послідом птахів, значною мірою втрачають свої інкубаційні властивості. Крім того, в раціон птиці необхідно вводити крейду і ретельно подрібнену шкаралупу, що підвищить яєчну продуктивність.

Розмноження качок у домашніх умовах можливе як природним шляхом, так і з допомогою інкубатора.

Для інкубації більшою мірою підходять яйця середнього розміру: від 80 до 90 г. Вони не мають бути брудні. При розгляді під лампою жовток повинен займати центральне положення. Забір яєць проводять рано-вранці, тому що качки зазвичай несуться о 3-4-й годині. Це дозволить не допустити їхнього переохолодження в холодну пору року і перегріву літом. Відібрані екземпляри зберігають не більше 10 днів за температури 8-12^ОC.

Якщо качки досить дорослі, вони можуть самі займатися висиджуванням потомства. Аби простимулювати цей процес, необхідно облаштувати глибокі гнізда і розмістити їх на незначній відстані одне від одного. Качки, які готуються до висиджування, займають місце і намагаються не залишати його без особливої потреби. Далі вони викладають пухом гніздо. За бажання можна підкласти під квочку заздалегідь відібрані яйця у кількості не більше 20 шт. Висиджування зазвичай триває близько 28 днів. На цей період птиці необхідно забезпечити повний спокій і доступ до корму, який треба ставити в безпосередній близькості від місця насиджування яєць.

Штучна інкубація качиних яєць становить суттєву складність. При наявності простого інкубатора після закладки відібраних яєць необхідно ретельно стежити за температурою і вологістю повітря. Неодмінно слід перевертати їх тричі на добу. Перші 20 днів інкубації температура має становити близько 38^ОC, а потім її поступово знижують до 30^ОC. Хоча б один раз на добу необхідно кропити яйця теплою водою для підтримання вологості, якщо ця функція не присутня в інкубаторі. На 7-8-му добу проводять вибракування яєць з допомогою овоскопа. Незалежно від того, виводилися пташенята штучно або природним шляхом, у подальшому їх треба утримувати окремо від дорослих качок. Це обумовлено тим, що навіть квочка може придушити частину новонароджених каченят через недосвідченість або необережність. У першу добу роблять вибракування. На вирощування залишають здорових каченят, що мають рівномірне забарвлення пуху, м’який живіт і щільно притиснуті до тулуба крильця. Показником хорошого стану є блискучі опуклі очі. Решту пташенят, які не відповідають цим критеріям, ліквідовують.

У перший місяць вирощування каченят треба тримати в теплому пташнику, захищеному від протягів.

Дуже важливо підтримувати оптимальну температуру.

У перші п’ять діб вона має становити від 28 до 30^ОC.

Починаючи з 6-го і по 10-й день життя її можна поступово знизити до 24-26^ОC.

Прийнятна температура для 10-15-добових особин — приблизно 22-24^ОC.

Починаючи з 16-го по 20-й день качатам можна знизити температуру повітря у пташнику до 18-22^ОC.

З 21-го дня життя допускається проживання при 16-18^ОC.

У пташнику, де міститься молодняк, підлога має бути застелена високим шаром подрібненої соломи. Починаючи з другого місяця життя каченят можна переселяти до дорослих особин. До цього часу вони достатньо зміцніють.

Новонароджених пташенят годують сім-вісім разів на добу. Такий режим зберігається до 15-денного віку. Потім годують рідше — чотири-шість разів. Починаючи з 30-денного віку каченят переводять на стандартну дорослу триразову годівлю.

У перші дні життя молодняку згодовують сир, подрібнені варені яйця, зелень і сироватку. Це дає змогу пташенятам зміцніти. Надалі молодняк переводять на стартовий комбікорм, який містить близько 60% кукурудзи, 5% соєвої макухи, 30% вівса, 10% ячменю та мінеральні добавки.

Для швидкого росту і розвитку каченятам обов’язково потрібно давати м’ясне і рибне борошно, черепашки, крейду тощо. У трав’яні мішанки слід додавати невелику кількість сиру, яйця і картоплю. Це прискорить дозрівання птиці. Дорослі качки вирізняються ненажерливістю і всеїдністю. Їм дають звичайний комбікорм. Крім того, в раціон вводять різні овочеві відходи, зерно в невеликих кількостях, свіжу траву, ряску і навіть дрібну рибку.

На забій молодняк можна відправляти у віці 2,5-3 місяці залежно від породи. При розведенні птиці на м’ясо подальше її утримання є недоцільним.