ВР декриміналізувала перше СЗЧ військовими ЗСУ

   Український військовий (Фото: Житомирська ОВА)

   Верховна Рада на засіданні 20 серпня ухвалила у другому читанні закон № 11322, який декриміналізує самовільне залишення частини та дезертирство з різних причин, якщо військовослужбовець вчинив їх вперше. Про це йдеться у порівняльній таблиці.

   У пояснювальній записці зазначається, що командир військової частини повинен дати письмову згоду на повернення солдата, яку потім передають прокурору. Прокурор, своєю чергою, може звернутися до суду з проханням звільнити військовослужбовця від кримінальної відповідальності.

                       ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
   до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу
України, Кримінального процесуального кодексу України та інших
законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної
відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення
або проходження військової служби під час дії воєнного стану»
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни,
незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних
символів є обов'язком кожного громадян України.
Також стаття 17 Конституції України передбачає, що захист суверенітету
і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та
інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього
Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної
цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, а
забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України є
основним обов’язком відповідних військових формувань та правоохоронних
органів держави.
Повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, що
триває з 24 лютого 2022 року, та існуючі численні загрози обороноздатності
нашої держави кожного дня демонструють нагальну потребу щодо посилення
захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України,
належного виконання громадянами України свого конституційного обов’язку.
   Згідно зі статистичними даними, лише упродовж січня-квітня поточного року
органами досудового розслідування та прокурорами вже зареєстровано 10 584
кримінальних проваджень за статтею 407 Кримінального кодексу України
(Самовільне залишення військової частини або місця служби), та 7 306
кримінальних проваджень за статтею 408 Кримінального кодексу України
(Дезертирство). Загалом на сьогодні у провадженні органів досудового
розслідування перебуває майже 19 тис. кримінальних проваджень за скоєння
військових кримінальних правопорушень.
  Проте у чинному кримінальному законодавстві відсутні правові підстави
для можливості звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців
Збройних Сил України від кримінальної відповідальності за вперше вчинення
кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408
Кримінального кодексу України та за умови їхнього щирого каяття та бажання
повернутися до проходження військової служби. Отже, відсутність таких
підстав, при наявності відповідних умов, не дозволяє військовослужбовцям
Збройних Сил України продовжити захист суверенітету і територіальної
цілісності України від збройної агресії російської федерації.
   Крім того, потребують удосконалення окремі питання проходження
військової служби військовослужбовцям Збройних Сил України, що
обумовлено необхідністю правового визначення механізму та виключних
підстав процедури призупинення та продовження військової служби
військовослужбовцям Збройних Сил України або інших військових формувань,
які самовільно залишили військову частину або місце служби з різних причин, а потім за відповідним рішенням суду повернулися для продовження військової служби.
   З метою врегулювання зазначених питань, та запровадження відповідних
правових механізмів і розроблено проект Закону України «Про внесення змін
додо Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу
України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення
кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку
несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (далі –
проект Закону).
                      2. Мета і завдання Закону
   Закон розроблено з метою вдосконалення під час дії воєнного
стану кримінального законодавства у сфері злочинів проти встановленого
законодавством порядку несення або проходження військової служби, зокрема
пропонує встановити юридично визначені механізми звільнення
військовослужбовців Збройних Сил України від кримінальної відповідальності
за вчинення військового кримінального правопорушення.
Крім того, Закон має на меті удосконалити положення чинного
законодавства щодо скасування запобіжного заходу для проходження
(продовження проходження) військової служби за призовом під час мобілізації
та на особливий період.
   Завданням Закону також є встановлення правових гарантій та
механізмів повернення та продовження військової служби
військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце
несення служби, але повернулися та висловили готовність належним чином
виконувати свій військовий обов’язок.
    3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Для досягнення вищезазначеної мети проектом Закону, зокрема
пропонується внести зміни до статті 401 Кримінального кодексу України,
доповнивши її частиною п’ятою згідно з якою особа, яка під час дії воєнного
стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями
407, 408 цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності
в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством
України, якщо до закінчення досудового розслідування вона добровільно
заявила слідчому чи прокурору про намір повернутися до військової частини
або місця служби для продовження проходження військової служби й командир
(начальник) військової частини (установи) надав згоду на продовження
проходження військової служби такою особою.
   Змінами до статей 286, 287 Кримінального процесуального кодексу
України унормовується процедура судового розгляду клопотання прокурора
про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які
заявили про свій намір повернутися до військової частини або місця служби
для продовження проходження військової служби. При цьому загальний
судовий контроль за розглядом таких клопотань залишається в межах
визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також
зберігається можливість апеляційного оскарження прийнятих судових рішень.
   Слід окремо зазначити, що запропонованими нормами механізм
звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців можливий
лише за умови надання командиром (начальником) військової частини
(установи) письмової згоду на продовження проходження військової служби
таким військовослужбовцем.
   Також з чинної норми статті 616 Кримінального процесуального кодексу
України пропонується виключити посилання на статті 186, 187, 189
Кримінального кодексу України, що дозволить особам, які скоїли кримінальні
правопорушення за даними статтями та стосовно яких обрано запобіжний захід
тримання під вартою, звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання
перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного
заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під
час мобілізації, на особливий період.
   Перехідними положеннями проекту Закону пропонується внести зміни до
Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими зокрема
передбачити: що початком призупинення військової служби є день подання
повідомлення начальником відповідного органу управління Військової служби
правопорядку у Збройних Силах України про вчинення військовослужбовцем
кримінального правопорушення; продовження військової служби для
військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду призначено
кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на
гауптвахті або тримання у дисциплінарному батальйоні, а також яких звільнено
від відбування покарання з випробуванням або звільнено від кримінальної
відповідальності на підставі статті 401 Кримінального кодексу України.
         4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового
регулювання
   Основу нормативно-правової бази становлять Конституція України,
відповідні міжнародні договори України, Кримінальний кодекс України,
Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про військовий
обов’язок і військову службу», Положення про проходження громадянами
України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом
Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 та інши нормативно-
правові акти прийняті на їх виконання.
   5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень Закону не потребуватиме додаткового
фінансування з державного або місцевого бюджетів.
   6. Запобігання корупції̈
У Законі відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики
вчинення корупційних правопорушень.
7. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
проекту Закону
   Реалізація положень цього Закону дозволить забезпечити правові
механізми звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців Збройних
Сил України та інших військових формувань від кримінальної відповідальності
за вперше вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями
407, 408 Кримінального кодексу України, за умови дотримання встановлених
законодавством вимог та процедур.
    Ухвалення цього Закону також дозволить забезпечити юридичні підстави
для повернення та продовження військової служби військовослужбовцями
Збройних Сил України та інших військових формувань, які самовільно
залишили військову частину або місце служби, та були звільненні від
кримінальної відповідальності.
   В цілому ж проект Закону буде сприяти підвищенню обороноздатності
країни, захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності України.
               Автори Закону: народні депутати України С. К. Іонушас та інші.