Як ФГ «Надія» в Полтавщині стало «ноутіллером»

ФГ «Надія» засноване у 1992 р. в Полтавській області. Нині земельний банк господарства складає 600 га, де вирощують кукурудзу, соняшник, сою та озиму пшеницю. Сівозміна господарства передбачає ротацію озимих та ярих культур. Попри зміни в аграрному секторі під час війни, в ФГ «Надія» продовжують вирощувати ті самі культури. Наразі площа під соєю становить 50 га, кукурудзою – 250 га, соняшником – 200 га, а решта відведена під озиму пшеницю.

Очільник господарства Олександр Петренко ще у 2010 р. відмовився від класичної оранки та використовує технологію no-till.

   

«Насправді в Полтавській обл. не так багато «ноутіллерів». Вперше я познайомився з цією технологією у 2008 р. тоді й купив спеціальну сівалку John Deere, але не наважився ще на no-till. У 2010 р. все-таки повністю відмовився від оранки. Це технологія, яка дозволяє менше трудитись, але більше отримувати. Не треба ні орати, ні культивувати. До того ж зараз Полтавщина через посуху в зоні ризикового землеробства. Завдяки тому, що ми не оремо, структура ґрунту покращується, а мульча дозволяє зберігати вологу», — розповів фермер.
 

За його словами, 2 роки тому в регіоні була сильна посуха, кукурудза вся згоріла, а соняшник збирали з врожайністю 1 т/га. В той час в нього на полях врожайність не зменшилась. В середньому в ФГ «Надія» збирають  кукурудзу з врожайністю 7-8 т/га, соняшник – 3 т/га, озиму пшеницю – 6 т/га, сою – 2,5-3 т/га.

Щодо особливостей технології, то посівна кампанія розпочинається пізніше. Якщо цьогоріч фермери активно сіяли наприкінці березня — на початку травня, то в ФГ «Надія» весняна посівна стартувала на початку травня з кукурудзи, за нею сіяли соняшник, а потім сою.

   

   «Ми не боремось за вологу, як це роблять інші господарства. У нас ґрунт вологий завдяки мульчі, тому чекаємо, щоб земля добре прогрілась», — зазначив Олександр Петренко.
 

Цього року попередником під кукурудзу на полях ФГ «Надія» була озима пшениця. На врожайність кукурудзи в господарстві не закладають конкретних цифр, оскільки це залежить від погодних умов. До того ж для no-till ключові не показники врожайності, а економіка поля.  Сіють гібриди з різним ФАО від 260 до 390. Високі значення ФАО забезпечують кращу стійкість рослин до зимових умов.
 

«Вже 3 сезони наша кукурудза зимує в полі. Восени ціна на зерно дуже низька, а ціни на сушку навпаки високі. Восени кукурудза була з вологістю 22-24%, сушка коштувала 150 грн т/% і виходило, що 1500 грн/т треба було заплатити лише за сушку. А весною збираєш — вона суха вже. Волога в базі 13-14 %, ціна на зерно вища і не потрібно за зберігання платити. Тому останні сезони збираємо кукурудзу навесні», —  говорить аграрій.

ПІд кукурудзу цьогоріч фермер вносив діамофос у кількості 150 кг/га з формулою 10:20:20. Після посіву вніс ґрунтовий гербіцид.
  

  «Соняшник сіємо насіння з якісним фунгіцидним протруйником», — додав керівник господарства.
 

Посівну соняшника цьогоріч розпочали в 10-тих числах травня. Попередники — озима пшениця та кукурудза. При нормі висіву 55 тис. нас./га фермер вніс 150 кг діамофосу.

 

   «Зараз всі економлять, і я не виключення. По соняшнику запланував ґрунтові гербіциди та фунгіциди. Але загалом буду моніторити і якщо потрібно буде, то оброблятиму. Фактично на розвиток хвороб найбільше вплине погода: якщо буде жарке літо, то хвороб менше, якщо вологе — більше», — запевнив фермер.


 

На думку менеджера  з розвитку технологій в східному регіоні компанії LNZ Group Віталія Брашована, для ноутіллерів властиво починати посівну кампанію пізніше. При технології мінімального обробітку вся земля вкрита рослинними рештками — мульчею, яка тримає вологу і не дає їй випаровуватися. Але з мульчею ґрунт прогрівається трохи довше, тому фермери вичікують оптимальної температури 8-10°С на глибині посіву. Також не варто забувати, що мульча може стати епіцентром всіх збудників хвороб.
Під рослинними рештками на полі залишаються бактерії фузаріозу чи сажкових хвороб. При класичній технології патогени приорються і мікроорганізми в ґрунті їх знищують. При no-till ці хвороби залишаються на поверхні. Перший обробіток фунгіцидом потрібно проводити обов'язково.  Далі обов'язково проводити моніторинги на полях для того, щоб визначити момент для внесення фунгіциду повторно, і якщо такий момент не настане, то прийняти відповідне рішення.
Віталій Брашован вважає, що для профілактики можна обійтися одним продуктом. А от, коли хвороба поширилась, то тоді треба вже двокомпонентні суміші. Тільки правильний моніторинг дозволить раціонально використовувати кошти на фунгіцид.

Джерело: kurkul.com