Як не тепер, то в Чистий четвер

Богослужіння Великого Четверга присвячене спомину Тайної Вечері, під час якої була звершена перша Євхаристія й апостоли причастилися Тіла і Крові Христових. За вечірнім богослужінням цього дня згадується молитва Ісуса Христа в Гефсиманському саду, зрада Його Іудою і взяття під варту. Про це пише Дніпровська єпархія Православної Церкви України.
Зазначається, що  ввечері у Великий Четвер  під час  служби читаються 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій, де розповідається про страждання Христа, починаючи з останньої бесіди Його з учнями за Таємною Вечерею і закінчуючи Його похованням.
Традиційно цього дня розпочинались всілякі приготування до свята Пасхи Господньої. Господині прибирали оселі та випікали паски. Від цього існує і народна назва «Чистий Четвер».
Як зазначає український культуролог Василь Скуратівський, в народі існувало влучне прислів'я: «Як не тепер, то в Чистий четвер». Це означало, що всі наші гріхи рано чи пізно доведеться спокутувати.

За його словами, з Чистим четвергом пов'язано безліч дійств і вірувань. Одне з них - омовіння досвіт сонця. Бабуся казала, що яку частину тіла миєш, вона й не болітиме. Головне, щоб раненько. Особливо варто купати дітей, щоб росли здоровими, кажуть, що у цей день ворони носять своїх пташенят до річки і миють, «а тому й живуть птахи сотні літ». Крім омовіння, у селах існував звичай нагрівання  солі. Нібито після зустрічі з вогнем сіль стає цілющою. Так це чи ні, але предки наші в це вірили.
Не дивина, що українське подвір'я завжди було чистим і доглянутим. Саме у Чистий четвер українці намагалися зібрати увесь мотлох з хати і вулиці, щоб спалити і очистити землю і дім.
На думку Василя Скуратівського, українки у Чистий четвер починали пекти паски. Їх різновидів нараховувалося близько 40. Але основними вважалися жовті, білі і чорні.

"Жовті баби (паски) пекли у четвер, власне найбільші й найпохідніші, вчиняли з пшеничного борошна на яєчних жовтках. Вони призначалися сонцю й небу.
Білі (п'ятниця) — покійникам і повітрю, «щоб не приносили лиха й смерті».
Чорні (субота) — господарям і всім людям, самій родючій землі", - пише автор.

До кожної господиня зверталася з примовляннями:

"Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична", "Вам, родителі наші, ці паски печемо, шануємо вас, а ви допомагайте нам", " Земле рідна, збережи нас від лихих людей і стихій, для тебе живемо і тобою!"

Василь Скуратівський зауважує, що розпалювали в давнину піч гілочками свяченої верби ( це свого роду пошанівок був для вогню і печі). А мені відомий звичай, коли ці гілочки (невеличкі шматочки) встромляли в паски, що вже підійшли і готові до випічки. З тих пір так і роблю. Мабуть, віра в те, що робиш, додає сил і чистить з середини.
Будьте у Чистий четвер з чистими помислами!