Хлібопекарі стурбовані якістю пшениці нового врожаю: деталі

Українські хлібопекарі стурбовані якісними показниками пшениці в новому сезоні – через несприятливу погоду більшість врожаю складає пшениця 3-го і 4-го класів, тоді як якісного зерна 2-го класу на полях майже немає. Щоб не залишитись без сировини для випікання якісного хліба, хлібопекарська галузь розглядає можливість ініціювати обмеження експорту з України продовольчої пшениці, повідомив перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Юрій Дученко в коментарі для “Delo.ua”, пише agronews.ua.

За його словами, станом на середину липня українські аграрії намолотили 715 тис. тонн пшениці з 212 тис. га. Середня врожайність пшениці порівняно невелика – близько 40ц/га. Зменшення цього показника викликане несприятливими погодними умовами, дефіцитом робочої сили в агросекторі та економією аграріїв на добривах, ЗЗР та інших товарно-матеріальних цінностях в умовах повномасштабної війни.

Загальна економія негативно відобразилась на якості пшениці нового врожаю – збирається в основному пшениця 3-го і 4-го класів, з якої неможливо спекти якісний хліб. 

“Прогноз по урожаю пшениці на 2023 рік – це порядка 18 млн тонн, з них на експорт заплановано до 15 млн тонн, тоді як для внутрішнього споживання достатньо 3-4 млн тонн. На сьогоднішній день загальний баланс пшениці з урахуванням перехідних залишків з минулого року, начебто, не викликає занепокоєння. Але основне питання питання до його якості – чи достатньо в країні продовольчого зерна, в тому числі, 2-го класу?”, – зазначив Юрій Дученко.

Перший віце-президент ВАП уточнив, що наразі мова не йде про дефіцит пшениці для випікання хліба, оскільки врожай нового сезону ще до кінця не зібраний і не відправлений на експорт.
Зараз йдуть підрахунки кількості зібраної пшениці і її якості. На внутрішньому ринку проблеми немає, ціни на зерно стабільні. Надлишку пропозиції на ринку, яка б впливала на зменшення ціни, теж немає – аграрії максимально притримують врожай в надії на відновлення нормального експорту. Нас непокоїть якість пшениці, що збирається. В цьому врожаю зерна 2-го класу майже немає”, – сказав Дудченко.

Він додав, що для запобіганню вивозу на експорт продовольчої пшениці і створення дефіциту сировини для хлібопекарської галузі, ВАП наразі опрацьовує можливість заключити з Міністерством аграрної політики та продовольства меморандум щодо контролю об’ємів поставок продовольчої пшениці за кордон.

Представник асоціації уточнив, що мова може йти про обмеження поставок продовольчої пшениці з встановленням певного ліміту її експорту, аналогічно з тим, як це вже робилось в минулі роки.
“В меморандумі будуть прописані ліміти на експорт, щоб українським пекарям і іншим виробникам вистачило якісного зерна, тому що з пшениці 4-го і з 3-го класу буде неможливо зробити партію якісного хліба. І я думаю, що в серпні-вересні такий меморандум буде оформлений”, – додав Юрій Дученко.

Подібні меморандуми – стандартний механізм регулювання ринку

Учасники зернового ринку та Мінагрополітики з 2011 року підписують меморандум про взаєморозуміння. Документ дозволяє зберегти баланс між внутрішнім споживанням зернових та експортними можливостями України. Через повномасштабне російське вторгнення і колапс логістики в минулому році подібні ініціативи не розглядались. 

Наприклад, в липні 2021 року керівники ВАП, громадської спілки “Борошномели України”, та об’єднання “Укрхлібпром” відкликали підписи під меморандумом про взаєморозуміння щодо граничних обсягів експорту зерна у 2021/2022 маркетинговому році (МР, липень-червень), оскільки їхні позиції щодо граничних обсягів експорту української пшениці були проігноровані.

Тоді теж існувала ймовірність того, що Україна вивезе більшу частину продовольчої пшениці, тим самим змусивши хлібопекарську і борошномельну галузь закуповувати більш дорогу імпортну сировину.