ЯКЩО СПРАВДІ ХОЧЕМО ЗДОЛАТИ НАЙБІЛЬШЕ ЗЛО В УКРАЇНІ

                                              СІМ КРОКІВ ПРОТИ КОРУПЦІЇ

Олексій КУЩ, економіст.

КОРУПЦІЯ в Україні багаторівневого, розгалуженого виду. Тому й боротися з нею треба відповідно: карати тих, хто прикривав, хто був «у частці», хто попередив, хто випустив за кордон…

Пропоную сім кроків, завдяки яким корупцію приборкати можливо.

1. Презумпція винуватості для чиновників. Не держава має доводити, що палац куплено за вкрадені кошти, а чиновник повинен засвідчити документально, що за зароблені. Для цього необхідні зміни до Конституції.

2. Сімейна порука за корупційний злочин. Відповідає родина корупціонера (перший рівень спорідненості) усім своїм майном (членами сім’ї фізичної особи першого ступеня спорідненості вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема й усиновлені. — Ред.).

3. Більш жорстке покарання за системну корупцію, а саме: довічне ув’язнення.

4. Закон про корупційні діяння у групах. Тобто покарання або обмеження обіймати посаду за сам факт приналежності до закритої корупційної групи. В Італії це «хресний батько», в Грузії — «злодій у законі». У нас — кумівство. Необхідно ухвалити «закон про кумівство».

5. Спадкова відповідальність за корупцію від батьків до дітей, онуків і аж до повної компенсації шкоди, завданої державі. Наприклад, як це було із колишнім президентом Південної Кореї Чон Ду Хваном. Він був відправлений у відставку, запроторений до буддійського монастиря на два роки, згодом засуджений, у числі інших злочинів, і за корупцію до смертної кари, заміненої згодом пожиттєвим ув’язненням зі сплатою державі штрафу в розмірі $370 млн. Ці гроші його сім’я сплачує і досі.

6. Невідворотність покарання та невибірковість правосуддя. По першій частині — запровадження пожиттєвого строку позовної давності за корупційні злочини. По другій — заборона на укладання угоди зі слідством, коли об’єктом угоди є сам обвинувачений, а не треті особи. Призначення покарання для корумпованих правоохоронців за окремою статтею — «вибіркове правосуддя».

7. Запровадження системи приватних «мисливців за головами» щодо корупційних злочинів за винагороду.

Всі інші ідеї на кшталт: а давайте спростимо систему, щоб не було простору для корупції, — не спрацюють. У будь-якій системі, навіть спрощеній, залишається опція ухвалення рішень, а отже, і джерело для корупції. Тільки жорсткі заходи зможуть мінімізувати останню (знищити її неможливо) до суспільно безпечного рівня.