Закон «Про медіа» - серйозна загроза демократії

       У воюючій Україні справедливі, прозорі і продумані вимоги Європейського союзу для членства в цій поважній організації вперто перекручують на свій лад. Президент Володимир Зеленський підписав 29 грудня закон "Про медіа" № 2693-д. Дійсно, його схвалення є одним із критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

     Відповідна інформація міститься на сайті Верховної Ради. Зазначено, що документ повернуто до парламенту з підписом президента 29 грудня, інформують "Суспільне. Новини".

     Верховна Рада ухвалила у цілому закон про медіа 13 грудня. Закон підтримали 299 депутатів: "Слуга народу" — 195, "ЄС" — 18, "Батьківщина" — 9, "Платформа за життя та мир" — 15, "За майбутнє" — 11, "Голос" — 14, "Довіра" — 15, "Відновлення України" — 12, позафракційні — 10.

                     Що неприйнятне українцям у законі "Про медіа"?

     У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

   Проте деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з росією". Зокрема, закон містить вкрай ганебні послаблення:

• зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
• повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
• скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
• скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
• дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
• скасування заборони пісень російських виконавців.

     Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facebook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

      Дуже дивно, чому такі фактично колабораційні норми введені до тексту закону у воюючій країні, та ще й підтримані ледь не конституційною більшістю депутатів. Верховна Рада, яку легендарна Ліна Костенко назвала "Центрифугою ідіотизму", вчергове підтвердила правоту відомої поетеси. Українська мова - основний фундамент Держави. Будь-які атаки на неї лише допомагають російським фашистам, або рашистам, у цій наджорстокій війні. Прикро, що навіть на 11-му місяці широкомасштабного вторгнення московитів у війні, якій скоро виповниться 9 років (!), ні теперішні з дозволу сказати народні депутати, ні президент геть не тямлять, що є основою Держави. І що слід робити для того, аби вона процвітала і жила в безпеці, а наші громадяни ніколи не дивилися в бік підлого, паскудного північного сусіда. 

     На фото: сотник Першої сотні Майдану Ірма Крат намагається ще 1 липня 2021 року дати ляпас нардепу з Дніпра Микиті Потураєву, співавтору ЗУ "Про медіа", за відверто проросійсьську позицію. А по іншому не доходить...

   Велике, обгрунтоване обурення з приводу одіозного закону "Про медіа" висловив на сторінці ФБ політолог-міжнародник Тарас Чорновіл: