ЗЕМЛЯ ЗА ЦІНОЮ... брязкалець

• З приводу

Святослав ЖОЛУДЬ.

ЗГІДНО з аналітичними даними «Опендатабот», загалом в Україні після відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення укладено понад 254 тисячі угод купівлі-продажу, станом на перше липня 2024 року продано 567 322 га.

Найбільше землі купували 2023-го — 179 921 га. Найбажанішими стали вгіддя на Полтавщині: там продано 60 360 га, середня ціна гектара сягала 42,75 тис. грн. За Полтавщиною йдуть Дніпропетровщина — 58 869 га та Харківщина — 54 458 га. Найдорожчі вгіддя в Івано-Франківській області: середня ціна за гектар становить 101,3 тисячі гривень. А от на Чернігівщині, де продано 23 819,3 га, гектар явно не найгіршої у світі землі пересічно дорівнює 33,5 тисячі грн, або трохи більше 800 доларів США. Це цілком можна порівняти з вартістю брязкалець, за які європейські переселенці викупили в американських автохтонів (корінне населення певної території. — Ред.) землю та все, що в ній. Менше дають лише в Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях, де відбуваються активні бойові дії.

Нагадаємо, що 1 липня 2021 року в Україні було відкрито ринок землі: можливість викупити вгіддя для сільгоспробіт. До 2024-го купувати сільськогосподарську землю могли тільки фізособи — громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Незважаючи на війну, з 1 січня поточного року в нас стартував другий етап земельної реформи. Дозволили купувати земельні ділянки загальною площею не більше 10 тисяч гектарів «в одні руки».

Тим часом, на переконання заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, в умовах війни малі та середні аграрні господарства неспроможні повноцінно брати участь у ринку земель сільськогосподарського призначення. За його словами, площа посівів зменшилась удвічі порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Чимало фермерів узагалі сіють собі у збиток, бо не можуть розраховувати на прибуток через ускладнену логістику і подорожчання пального, добрив, засобів захисту рослин, насіння. У кращому разі вони очікують на повернення затрачених грошей. Тобто українські аграрії не мають достатньої кількості ресурсу, аби купувати земельні наділи.

Утім, на ринку обмаль і пропозицій: люди не поспішають продавати свою земельку. Здебільше угоди укладаються між юридичними особами. Та й лише чверть земельних угідь змінюють власника шляхом купівлі-продажу, переважно землю отримують у спадок — це 65% відчужень.

               (Всеукраїнська газета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")