БОРГИ У СПАДОК

З ПРИВОДУ

Олена КОЩЕНКО.

У самий переддень новорічних свят Міністерство фінансів повідомило, що сукупний державний борг зріс до історичного рекорду: 5122,49 млрд грн, або 140,82 млрд доларів. Таких боргів Україна ще не мала. Що буде з вітчизняною економікою за таких умов?

ЯК ВІДОМО, зовнішній держборг нині становить 3512,77 млрд грн, або 96,57 млрд доларів (це 68,58% від загальної суми державного боргу), а внутрішній — 1609,72 млрд грн, або 44,25 млрд доларів (31,42%). Виходить, що у 2023 році сукупний державний борг України збільшився до 88,1% від її валового внутрішнього продукту. А згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, 2025-го цей показник навіть перевищить 100% ВВП.

На жаль, усі ці борги перейдуть у спадок нашим дітям і онукам. Уже з теперішньою сумою заборгованості впродовж найближчих 25 років — до 2049-го — Україна має виплатити за зовнішніми і внутрішніми запозиченнями сукупно суму, еквівалентну понад 7 трильйонам гривень, або 191,6 млрд доларів. Як будемо віддавати, чим розраховуватимемося, коли й так уже через війну вітчизняна економіка майже стовідсотково залежить від надходжень із рахунків міжнародних донорів? Ну хіба що погашатимемо вже позичене по світах за рахунок того, що надалі щороку будемо брати позички на суму, значно вищу за ту, яку треба віддати. Як це мало місце у 2023-му, коли до держбюджету від міжнародних партнерів надійшло значно більше грошей, ніж 2022-го.

Зокрема, торік допомога донорів Україні сягнула 42,6 млрд доларів, у той час як 2022-го цей показник був на рівні 32,1 млрд. Між іншим, цікаво дізнатися, хто тепер є головними кредиторами та донорами України. ЄС торік надав нам кредит (а це значить — під відсотки) на суму 19,68 мільярда доларів. США — 10,95 млрд доларів, вважайте, подарували, бо це грантові кошти. МВФ — 4,48 млрд доларів, це позика. Японія — 3,63 млрд доларів, це позика і грант. Канада — 1,76 млрд доларів, це позика. Отож гранти, тобто безповоротна допомога, становили 27% усього зовнішнього фінансування бюджету. Їх переважну частину, а саме 94%, надали США. Загалом же все зовнішнє бюджетне фінансування від початку повномасштабного вторгнення росії дорівнює 74 млрд доларів. Цими коштами покривалися пріоритетні невійськові видатки бюджету, насамперед на соціальну сферу і відновлення від наслідків війни.

Утім, Україна переглянула потребу в зовнішній фінансовій підтримці на поточний рік і скоротила її на кілька мільярдів доларів. Спершу прогнозувалося залучити 41 млрд доларів, але після перерахунку Мінфін вирішив, що потрібно буде 37,3 млрд доларів. Разом із тим Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уже попередив, що наближаються часи не просто економії, а дуже жорсткої економії бюджетних коштів. Зокрема, цього року мають істотно порідіти лави держслужбовців, як і число пільговиків, між іншим.

Однак і це не рятує і не врятує від фінансового колапсу, особливо коли міжнародна допомога бодай ненадовго затримується. Як от нині. У Мінфіні побоюються, що грошей на зарплати і пенсії у 2024 році не вистачить. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль закликав міжнародних донорів зібратися на додаткову зустріч у січні перед запланованою наступного місяця, оскільки фінансова допомога нам критично необхідна вже у першому місяці року для підтримки макроекономічної стабільності, основних потреб держбюджету. Адже «країна бореться за виживання» і не може очікувати до березня. Водночас глава уряду наголосив, що обговорення проєктів відновлення та реконструкції в Україні наразі неактуальне.

Зрозуміло, що нинішній рік буде надзвичайно складним не лише у воєнному плані, а й у фінансовому, сповненим низки соціальних потрясінь через обміління держ­скарбниці. Ну хіба що, як припускають експерти, Кабміну вдасться домовитися про реструктуризацію наших астрономічних боргів до настання більш сприятливих для України економічних і гуманітарних часів. Поки ж що, заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тільки частину із зовнішнього боргу реструктуризовано, і то лише на найближчі три роки. Щоправда, він запевнив, що хоч боргове навантаження залишається високим, а все ж ситуація є контрольованою, бо ті ж міжнародні кредитори «не дадуть Україні пропасти». Хочеться на це сподіватися.