Водойми — це дуже вразливі екосистеми. Тим паче в степовій зоніі

Автори - Ольга Вагнер та Поліна Паламарчук

Озеро Куплевате на Дніпропетровщині частково залишається без води внаслідок зміни клімату через глобальне потепління. 2024 рік був єдиним повноводним за 10 років, проте й тієї води не вистачило, аби повернутись до нормально стану. Озеро зʼєднане багатьма каналами з іншими водоймами, проте вода нині не надходить.

Чи існує шанс на відновлення водойм, докладніше Суспільному розповів кандидат біологічних наук еколог Вадим Манюк.

Еколог розповідає, останні тисячі років триває період поступового потепління, звідси і посуха у деяких водоймах області.

"У процесі танення льодовиків наша Придніпровська низовина, починаючи від Чернігівщини і приблизно до річки Самари, до гирла Самари, це все було дуже обводненою низовиною, від води, які залишилися після льодовика, але з часом клімат мінявся, він ставав все теплішим і сухішим, і ці системи поступово висихали", — каже він.

Водойма. Суспільне Дніпро

Він зазначає, що водоймам після несприятливих кліматичних умов відновитись найважче.

"Водойми — це дуже вразливі екосистеми. Якщо, наприклад, порівняти їх з іншими екосистемами — ліс, степ, навіть якісь інші  системи, то чим особливі озера? Якщо озеро один раз пересохло, відновити це надзвичайно проблемно, дуже складно", — каже еколог.

Також еколог зазначає, що людська діяльність суттєво впливає на стан водойм.

"Багато озер припинили своє існування вже тисячі років тому, вони висохли, але деякі з них ще достатньо повноводні. З часом їх стає менше і менше. За період життя однієї людини — це майже непомітні зміни були б. А от людська діяльність, яка тепер тут дуже інтенсивно ведеться, вона в рази прискорює ці процеси", — каже він.

Вадим Манюк. Суспільне Дніпро

"З одного боку, навіть для весняної повені на Дніпрі, повноцінна весняна повінь — це підйом на 7-8 метрів. Чого, в принципі, зараз не може бути, тому що Дніпро в межах нашої області зарегульований ДніпроГЕСом і Кам'янським водосховищем, двома греблями двох водосховищ. Тому тут не дозволять зараз такого підйому, таких коливань. Максимум 1,5-2 метри", — каже він.

Водойма. Суспільне Дніпро

За його словами, річка Дніпро та озера були настільки виснажені, що повінь не дала результатів.

"Води було критично мало. І тому оця повінь єдина за цей час, вона мало вплинула на ситуацію. Не вдалося наповнити навіть до того рівня, який був до початку цих засух. Якщо от ми проїдемо, видно такі великі поля світлі з очеретом, то очерет сухий, його там, на щастя, не спалили ще, бо часто палять і це також біда. Паління очерету теж призводить до висихання озер. То там є виходи, де залишилися плеса, де озерця ще існують", — каже еколог.

Спалений очерет. Суспільне Дніпро

Очерет. Суспільне Дніпро

Основне плесо озера Куплевате заросло очеретом, розповів Вадим Манюк.

"У давнину теж озера влітку заростали очеретом. Недаремно далі трішечки вверх по течії цих озер було знамените озеро Чари Камиші. По-іншому, Сари Камиші, тобто Жовті Камиші. Ось коли така величезна площа заростала очеретом, очерет був годувальником для тутешніх людей. Але в очереті в цей час має бути вода. Те, що зараз ми стоїмо на сухому дні, — це ненормально, тут має стояти вода. Озеро, справді, на цій ділянці повністю висохло", — зазначає він.

Озеро Куплевате. Суспільне Дніпро

Еколог згадує, ще 15 років тому на цій території були озера глибиною до півтора метра, проте вода там була постійно.

"Найширша частина отут, де сходяться два рукави, це найширша частина Куплеватого. Далі там також є широкі ділянки, але там вони висохлі вже давно, там уже болото. Воно і на старих картах, вже в XIX столітті, підписано, як болото Куплевате, а оця частина — як озеро Куплевате. Тобто, все ж таки, та первина гідрографія збереглася, тільки з тими особливостями, що в останні роки плесо різко скоротилося", — розповідає фахівець.

Озеро Куплевате. Суспільне Дніпро

Деякі частини заглиблювали штучно, тому, каже Вадим Манюк, вони не висохнуть швидко.

"Тут рівень води глибший, ніж має бути в цій місцевості, тому тут вода буде довго утримуватися, вона просто буде стікати з усієї місцевості навколишньої й тут затримуватися. З одного боку, це добре для цієї ділянки, але завдяки ось таким от заходам з поглиблення інші ділянки пересихають якраз. Тобто, треба розуміти, що кожне поглиблення водойми тягне за собою висихання сусідніх водойм", — розповідає еколог.

Фахівець каже, в тому, що у водоймах степової зони меншає води, частково винні й люди.

"Наприклад, саме озеро Озерище, яке живило цей канал, воно живилося з невеличкої річечки, яка повністю розорана вже у 2000-х роках. Тобто, вона не текла, як річка. Це була така низовинка з очеретом, з якимись болотними травами. Зараз цю місцевість повністю розорали. Це майже 10 кілометрів довжини. Це велика дуже ділянка, яка живила це озеро. Тепер ця вода все випаровується й входить в ґрунт", — зазначив еколог.

Від посухи водойм страждають і птахи, каже Вадим Манюк.

"Тут було пташине ельдорадо. Це такі місця, мілководні, степові озера. Лимани — це ідеальні умови для водоболотяних птахів. Тут десятки видів куликів, качок різних видів. От щойно ми підходили сюди, тут були журавлі. Це журавлі, які на прольоті весняні, але вони тут регулярно зупинялися. І це дуже важливо для таких перелітних птахів, тому що вони тут можуть під час міграції зупинитися, перепочити, набратися сил, підгодуватися. Коли висихають ці системи, вони втрачають такі зупинки, і це, в принципі, повністю перебудови міграційні шляхи", — розповів він.

Лебідь. Суспільне Дніпро

Відновлювати такі водойми  надто витатратно й проблематично, каже еколог.

"Що таке цей комплекс заходів для цієї місцевості? Це означає, що треба частину земель вивезти з-під ріллі. Тому що розорали ті місця, які не можна було розорювати. Там уже давно якісь орні землі, господарство сільськогосподарське. Треба частково прибрати забудову. Це цілий комплекс заходів, і це дорого і це складно. Тобто відновити цю систему частково можливо, але на це підуть десятки років", — каже Вадим Манюк.