А ПЕРШИМИ ВИМИРАЮТЬ ТВАРИНИ

Таня Стіл, яка у Великобританії обіймає посаду виконавчого директора Світового фонду дикої природи, оприлюднила щойно вражаючу інформацію. За підсумками двох перших десятиліть ХХІ століття, котре лишень почалося, у великих кількостях на планеті вимирають тварини. Причому всюди – в лісах, пустелях і степах, в морях і океанах. В усіх біомасивах і у всіх кліматичних зонах. Більше того, тваринний світ не скільки чекає, стільки для нього уже наростає епоха масової загибелі, яка до 2050 року (а до нього ж уже рукою подати) перевершить масштаби давнього вимирання мамонтів на Землі.

І в це ви швидко повірите, якщо знатимете відтепер, що «в Карибському регіоні включно з Амазонкою та в Латинській Америці відбулося найбільше скорочення чисельності популяції звірів». За останні 48 літ їх там поменшало не мало і не багато - на 94%. Жах. Жахіття! На другому місця у цім, даруйте, печальному ділі Африка. Там впродовж останніх 50 років вимерло 66 відсотків традиційних для континенту популяцій. Не на багато відстає Тихоокеанський регіон і вся Азія з ним, де показник загибелі тварин наразі сягнув 55 відсотків. Загалом у світі окремо взятих рептилій, птахів, земноводних та риб поменшало на дві третини.

А навіщо далеко ходити-мандрувати, якщо нині за даними наших з вами біологів у Дніпрі та у Дніпропетровщині загалом зникають горобці. Навіть і у Кривому Розі, візитною карткою якого були, як відомо, червоні горобці. Тобто припорошені пилом залізної руди. І там, як і всюди в області, ще не перевелися голуби, ворони та граки, а горобців уже майже немає. І вгадайте - чому? Яка головна причина? А та, що споконвіків горобці гніздилися під стріхами, отож під солом'яними дахами в першу чергу, а сьогодні таких дахів катма. І це не жарт, як запевняють вчені. Бо немає де жити і виводити гороб'ят – немає де розмножуватися.

Втім, що чимдалі масово вимирає дикий тваринний світ, причин багато. Одна з них явна і очевидна – глобальне потепління на планеті. Яке ще й, коли так можна сказати, активно підтримують найвищі і найрозумніші ніби істоти на Землі – люди. Бо щоб бодай загальмувати такі кліматичні зміни, необхідно у значних обсягах скорочувати, а то й зводити нанівець викиди вуглецю в земну атмосферу, та тільки розмов і закликів на цей рахунок уже по зав'язку, а на ділі практичних зрушень майже ніяких.

Заповідник Асканія Нова, фото до війни 2022 р.

Тим часом факторів, які скорочують поголів'я диких звірів, особливо, до речі, в Європі, вистачає і інших. З вини, до речі, виробників і аграрної продукції. Наразі в Україні й поготів. Йдеться про нинішні зміни в землекористуванні, до яких звикнути та пристосуватися звірі і птахи просто не можуть. Надмірна розораність, знищення сінокосів і пасовищ, лук і балок, неугідь та тому подібного позбавляє тварин житла і взагалі звичних для них територій існування-проживання. Це з одного боку. А з іншого сучасні технології вирощування сільгоспкультур - із застосуванням всіляких хімічних засобів і т. п. - не лише псують, роблять шкідливою кормову базу, а відбирають її у тварин і птахів. Так, горобці гнізда виють під стріхами й дахами, але ж багаго іншого птаства зазвичай гніздилося в кущах-чагарниках та густих і по пояс високих травах, чого тепер далеко не всюди бідолашним пернатим знайти.

Так от, що Світовий фонд дикої природи попереджає про неможливість уже, якщо залишатися сторонніми і байдужими спостерігачами, уникнути масового вимирання тварин, це один бік ситуації. Найближчими роками дуже помітно за прогнозами біологів зникатимуть звірі, птахи, земноводні і підводні мешканці в Південно-Східній Азії, Гімалаях та в басейні Амазонки і в Східній Африці. Але населенню й інших регіонів тішитися марно: надалі це лихо не обминатиме  всіх на своєму шляху. У Європі тим паче. Але наростає ще один аспект проблеми: слідом за тваринами з прискоренням вимиратимемо і ми, люди на Землі.

Провідні вчені світу підготували і випустили «зворушливий» звіт ООН, в якому проаналізували неймовірно згубні наслідки кліматичних змін в останні десятиліття. Так таки так – мова про те ж глобальне потепління, якого планета не знала уже більше, ніж 120 тисяч літ. Поки людство ніяк не може рішуче скорочувати викиди парникових газів у повітря, Земна куля сама стала для усіх нас парником: сонячну енергію атмосфера охоче пропускає до самісінької земної поверхні, а ось вуглекислий газ та метан все більше затримують тепло, не випускають його назовні в космос. А того й іншого наразі уже накопичилося, ви не повірите, стільки, скільки не було на планеті упродовж 800 тисячоліть її існування. І от зі Звіту ООН дізнаємося, що з перших літ нинішнього століття «щорічно близько 5 мільйонів людей у світі помирають через екстремально високу температуру, викликану глобальним потеплінням».

А що буде далі? Що чекає на земну цивілізацію уже в другій навіть половині нинішнього сторіччя, вчені бояться вголос й оприлюднювати. Кажуть, наче «хвилі спеки висушать Європу настільки, що населення вимиратиме від задухи і спраги».