До Гоголевого пора їхати ревізору

         У Полтавщині степове Гоголеве – центр об’єднаної громади Великобагачанського району. До неї в червні 2019-го приєдналася Устивицька сільська рада, а згодом Матяшівська і Михайлівська. Це ще не батьківщина відомого українського письменника Миколи Гоголя, вона звідси за 18 км, у Великих Сорочинцях. Більше ста років тому селище неподалік Псла із поваги до шанованого світом миргородського земляка перейменували на Гоголеве. Живуть у ньому працьовиті і патріотичні люди, плекають хліб насущний і до хліба. Та вже скоро як рік у громаді відбуваються події, певним чином співзвучні сюжету відомої комедії Миколи Васильовича «Ревізор». Хіба лише з тою відмінністю, що справжній ревізор сюди і досі не приїхав.

       В селищній раді діють… відкликані виборцями голова і 6 депутатів

      Гоголеве єдине у Полтавщині, а може й у цілій Україні селище, де збори за народною ініціативою показали «червоні картки» і селищному голові Володимиру Даценку, і депутатам, що підтримують його політику, схожу на відоме «друзям – усе, ворогам – закон!» - Світлані Пчельнік, Володимиру Табурцю, Валентині Явтушенко, Людмилі Писаренко, Наталії Лутай, Івану Усику, Наталії Ставній. Сталося це ще перед Різдвом, коли, як відомо зі знаменитої повісті Гоголя, у Полтавщині відбуваються усілякі дива. Підставою позбавлення повноважень стали земні, але неочікувані для місцевих селян дії новообраного 25 жовтня 2020-го селищного голови В. Даценка. Розповідає офіційний представник ініціативної групи зі збирання підписів виборців за відставку селищного голови Ганна Зірка:

     - Головний докір Володимиру Даценку від людей у тому, що він робить не те, що обіцяв, а зовсім інше. І не звітує про свою діяльність. На загальних зборах за відставку голови 3 грудня 2021 р. виступали виборці від усіх сіл громади. Нарікали, що на 5 тисяч жителів Гоголівської громади у апараті ради працює 86 посадовців, біля 80 % бюджету іде на зарплату, премії голові. Тобто селищна рада банально проїдає бюджет, ніякого розвитку немає. Землю виділяють лише своїм депутатам та родичам, та ще родичам родичів. Нещадно випилюють живі дерева і продають. А за документами «все правильно»: еколог пише «дерево сухе, треба очистити узбіччя». У громаді працює група чужих лісорубів, бізнес процвітає. Люди кілька разів викликали поліцію, та і це не допомогло. Навіть проєкти розвитку, започатковані попереднім головою Володимиром Оришичем, усі ганебно провалені нинішнім керівництвом, втрачені великі кошти. Люди ще восени вимагали звіту голови, та він зробив це тишком-нишком на сесії, а виконкому надав відписку про проведений «захід».

        На збори 3 грудня (на фото) ми запросили селищного голову, а ще прохали дозволу провести захід у приміщенні ОТГ, бо надворі зима, холодно. Та до приміщення нас не пустили, а на збори В. Даценко не прийшов. Була запрошена Гоголівська селищна територіальна виборча комісія, все відбулося за регламентом. Збори обрали 20 чоловік, які за 10 днів зібрали у всіх селах ОТГ 1 200 підписів за відставку голови. Комісія визнала законними лише 900 підписів. Проте і їх вистачило для відставки В. Даценка, бо на виборах за нього проголосували всього 780 виборців. Але депутати селищної ради більшістю голосів не підтримали рішення комісії, при цьому був порушений регламент. Ініціативна група подала заяву до Полтавського окружного адміністративного суду про скасування рішення сесії, засідання суду буде 10 вересня. А ще 3 січня 2022 р. проведені 7 зборів виборців за відставку 7 депутатів. Підписи визнані законними, та досі з трудом вдалося позбавити повноважень лише голову земельної комісії Володимира Табурця. Допоміг суд, куди він оскаржив рішення Гоголівскої СТВК. Під час обрання шести інших людей партії заплатили за них по тисячі гривень застави, люди навіть членами цих партій не були. Та тепер треба рішення партійних органів про їхнє відкликання. Намітили зустріч з представниками партій на 24 лютого, але тоді почалася війна.

       Так остаточне рішення по шести депутатах «зависло» в повітрі через невелике, прямо кажучи, бажання місцевих полтавських партій втрачати «потужне депутатське представництво» в Гоголівській ОТГ. Його народне волевиявлення вже звело практично в ніщо. А про роботу гоголівського голови Володимира Даценка його попередник Володимир Оришич повідомив:

    - Ця діяльність викликає в людей дуже багато негативних емоцій. Мені довелося змагатися з ним на виборах, та через несподівану хворобу я не зміг у жовтні зустрічатися з людьми і вести агітацію. Тринадцятого листопада 2020 року передав повноваження В. Даценку, який обійшов мене на 69 голосів. Він сказав, що я «його ворог № 1, і він мене посадить». Та я не залишив йому таких підстав, до моєї діяльності на посту голови немає претензій. Було смішно і водночас гірко спостерігати, як новообраний голова почав творити неподобства. Вирубуються лісонасадження, дуби, розподіл бюджету викликає чимало нарікань людей. Вочевидь, В. Даценко ставить власні інтереси вище за громадські. Зараз я служу в Збройних силах України, тому допомогти землякам можу лише порадами.

         Проте гоголівський голова Володимир Даценко не бачить чогось надзвичайного в ситуації, що склалася в селищній раді. Автору цих рядків він так пояснив свою позицію:

       - Вони об’єдналися проти мене, ця історія так не закінчиться. Раніше, з 2015-го, я був головою в Устивицькій сільській раді. Та коли за три роки побачив, що мене не підтримує депутатська більшість, написав заяву про звільнення і пішов. Тут навпаки, від депутатів є підтримка. А на сходку щодо відставки мене ніхто не запрошував, вони що хотіли, те й робили. Там однією ручкою і рукою зібрані підписи, те все недійсне. Так, були докори з приводу виділення 100 тисяч гривень на стару баню. Але я планував її відродити, поставити пральну машину, це ж для потреб біженців. Та поки що не вийшло, не вистачає робочих рук. Дерева в селах випилюються лише ті, що слід. Омолодили каштани в межах села, зрізали на них верхи вище 4 метрів, і вони гарно відросли. А іншу частину не дала омолодити громадськість. З людьми буду зустрічатися, я постійно контактую зі старостами. Проблеми сіл знаю, зараз ремонтуємо дамбу на річці. Частина фермерів не долучається до сільських справ, їм легше скаржитися на мене. Оришичу я не погрожував. Ворогами в громаді нікого не вважаю, опозиція – це добре, вона не дає закиснути.

«Відкликання голови і депутатів проведені за законом, постанови Гоголівської СТВК затверджені ЦВК»

        Так і тече життя в громаді, що носить Гоголеве ім’я. Виборці переконані, що голова з частиною депутатів тепер є самозванцями, що втратили повноваження. А ті і думають, і діють, як наче ніякої недовіри і… не було. За роз’ясненням непростої ситуації звертаємося до голови Гоголівської сільської територіальної виборчої комісії Людмили Сєрікової.

    - На кількох засіданнях комісії ми встановили, що волевиявлення виборців із відкликання селищного голови Володимира Даценка та депутатів правомірні, - пояснила Людмила Михайлівна. – Свої дії ми постійно узгоджуємо із Центральною виборчою комісією, її куратором по Полтавській області, жодного зауваження не було. Усі постанови надіслані до ЦВК. Більше того, за позовами депутатів відбулося вже кілька судів, претензій до комісії немає. Зокрема Володимир Табурець, колишній голова земельної комісії ради, 2 лютого звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду зі скаргою на дії Гоголівської СТВК. Та суд 12 травня ухвалив: «позов В. Табурця до гоголівської СТВК про визнання протиправною та скасування постанови про його відкликання залишити без задоволення».  А він посвідчення за нашою постановою в січні не поклав, і аж до літа весь цей час брав участь в роботі ради, це абсолютно незаконно. Депутату Лутай Полтавський окружний адмінсуд відмовив 16 серпня, у неї є місяць на апеляційне оскарження. Та кому охота ще й на апеляційний судовий збір викидати кошти? По Світлані Пчельнік судове засідання призначене на 8 вересня, по Володимиру Даценку – на 10 вересня. Ці суди вже стільки нервів вимотали, та і Полтава від нас – то неблизький світ, більше 100 км.

            Дійсно, доволі непросто відкликати депутатів місцевих рад від партій. Зокрема, ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» гласить (скорочено):

      «При дотриманні всіх вимог, зібрання відповідної кількості підписів територіальна виборча комісія ухвалює рішення про відкликання депутата за народною ініціативою або про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою. Вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення ТВК щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата або про відмову в задоволенні цієї пропозиції. Рішення вищого керівного органу партії, ухвалене відповідно до її статуту, передається до відповідної ТВК, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу».

          Щоправда, про строки розгляду звернення керівними органами партій в законі нічого не сказано. Як і про форс-мажор у вигляді війни. Ось як пояснює цю затримку із відкликанням Наталії Лутай та Світлани Пчельнік голова політичної партії «Рідне місто» Олександр Удовиченко:

     - За законом останнє слово залишається за партією. Звернення Гоголівської СТВК до нас надійшло в січні.  До 24 лютого ми не встигли його розглянути, а тепер, під час війни, не проводимо з’їзди партії. Коли буде скасований воєнний стан, тоді й розглянемо це клопотання.

      А секретаріат Полтавської обласної організації партії «Довіра» на інформаційний запит надав таку відповідь: «Звернення Гоголівської СТВК отримали. На сьогодні остаточне рішення щодо відкликання депутатів Людмили Писаренко, Івана Усика, Наталії Ставної та Валентини Явтушенко не ухвалене. Питання вивчається, проводяться консультації».

     Чи у «Довірі» теж тягтимуть зі своїм рішенням аж до кінця війни – невідомо. Вочевидь, це явний прокол «зелених» нардепів, що не допрацювали «безстрокову» норму цієї статті. Та і «партизація» місцевих виборів, як запевнили в Гоголевому, то як приший кобилі хвіст – люди в селі до своєї ради обирають не партію, а людину за її якості. Проте втрата довіри людей «партійним галушкам» геть не страшна                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              – вони «під дахом» надавачів застави, тобто партій.  

    «У Гоголевому системно порушують ЗУ «Про фермерське господарство»

        Такі висновки напрошуються мимоволі, коли знайомишся з гоголівською статистикою незаконних дій щодо фермерів. Зокрема голова ФГ «Вікторія», депутат Гоголівської селищної ради з Устивиці Олександр Рудич розповів:

    - Наше ФГ заснував мій батько, Віктор Рудич. За місяць після його відходу в інший світ Володимир Даценко виніс у квітні 2021 року на сесію пропозицію: землі постійного користування площею 47 га у «Вікторії» відібрати, позаяк засновника ФГ немає живого. Допомогли «відбитися» від цих претензій голова Полтавської обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників імені  Героя Небесної сотні Віктора Чміленка Василь Бурлака, а ще рішення київських судів. У Володимира Даценка немає діалогу з людьми, він дбає лише про власну вигоду. Можливо, у селищній раді є і «мертві душі», за яких отримують зарплату, у нас дивуватися немає чому. Я був депутатом і Устивицької сільради, а В. Даценко головою. Проте стиль поведінки в нього не змінився, тоді він втратив довіру депутатів і пішов сам. Тепер до того йде і у Гоголевому, депутати розкривають очі на його діла.

        Непорозуміння в гоголівського голови В. Даценка з громадою почалися одразу після складення ним присяги. Про це розповідає голова ФГ «Агролайф», депутат Гоголівської селищної ради Світлана Коляда:

    - Одразу розпочалося тотальне випилювання абсолютно здорових дерев. Першими піднялися жителі села Грянчиха, коли їхній ярок випиляли на ухналь. До кого люди зразу біжать – до депутата. Я – до голови: а це що робиться? А чого Ви до мене, - дивується, - я ж не пиляю! Викликали поліцію, вона все описала і поїхала. І скоро 2 роки розслідує… Ця рубка дозволена ФОПу головою, та документи нам В. Даценко відмовився показати. У Михайлівці теж почали пиляти, але люди збіглися, ледь не перевернули того буса. Кричали – ще раз побачимо, машину спалимо! Лісоруби відчепилися. А по дорозі на Матяшівку звалили величезний, у два обхвати, непростий дуб, занесений до Червоної книги… Він окремо стояв. Викликали поліцію, цілі колоди дубів описали, знову кримінальне провадження відкрили, та все «порішали». Біля школи частину каштанів підрізали, частину випиляли, ще за частину люди повстали, не дали знищити.                                                                                                                                                            У моє ФГ після трьох місяців роботи В. Даценка, коли нас, 6 депутатів, стали йому твердою опозицією, зачастили перевірки. У 2021-му були всі – податківці, пожежники, екологи. Того року вирощували 8 га овочів, частину з них, цибулю і капусту, зрошували крапельно. Оформили проєкт водокористування з річки Вовнянка, завели його в Держреєстр і ЦНАП. Але нашого голову і це не спинило. Він приїжджав і вдень, і вночі, при цьому були порізані шланги. Ми з чоловіком Володимиром і сином Миколою щоночі чергували на тому полі, це за 2 км від нашого будинку. Було біля 10-ти наїздів. Раз уночі чергував чоловік, серед ночі дзвінок: «У мене гості». Лечу, по дорозі викликаю поліцію, сусідів. А на полі голова з трьома працівниками сільради бешкетують, чи п’яні, чи обкурені. Почали штовхатися, ледь до бійки з ними не дійшло. Все зняте на відео. Та за пару хвилин до приїзду поліції вони рвонули тікати машиною, прямо по цибулях, баклажанах. Поліції подали заяву, але відповідь «складу злочину немає». А однієї ночі було аж два напади, після другого поліція в три ночі телефонує Даценку: «Ви ж були на полі?» Відповідає: «Був. То й що?» І двома авто атакували.

  А наприкінці липня 2021 р. Володимир Даценко (на фото) зібрав збори людей в Устивиці, аби позбавити мене депутатства, навіть чоловік з 20 поліції прибули. Пішла на збори, нікого ні про що не просила, мене в ріднім селі і так всі знають. Як голова не старався, а люди горою стали за мене. Приїхав і гарно виступив на захист голова Полтавської обласної Асоціації фермерів Василь Бурлака. Наприкінці зборів люди кричали В. Даценку «ганьба!» і «геть!», йому довелося піти. А мені дзвонили люди, допомагали чергувати на полі вночі. Питаю вранці: «Що з мене за поміч, безсонну ніч?», відповідають: «Нічого». Це зворушує до сліз, додає наснаги в депутатській роботі. Люди дуже молодці великі. Тепер наше ФГ не посадило поливні овочі, бо зазнало великих збитків через порізані шланги. Однак допомагаємо ЗСУ пальним і всім, біженців поселили, будинок для них відремонтували. Скільки не було в нас сільських голів, ще ніхто не конфліктував із фермерами. Вже чимало людей прозріває, 7 депутатів подали заяву про позачергову сесію щодо відставки голови. Вона відбудеться завтра, 9 вересня.                                                                                                                                                                             Селищний голова Володимир Даценко підтвердив слова фермера Світлани Коляди, але частково: «На полі в них був, дивився, чи поливають, чи ні, чи законний забір води з річки, перевіряв усе. Так, була там і поліція. Та шланги ні я, ні працівники селищної ради не різали».

        Досвідчений хлібороб, голова Полтавської обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників імені Героя Небесної сотні Віктора Чміленка Василь Бурлака так охарактеризував витоки протистоянь із владою у Гоголівській громаді: «У Володимира Даценка системний конфлікт і з фермерами, і з місцевими жителями. Він не розуміє важливості хліборобської праці для продовольчої безпеки України. Від його свавілля довелося захищати фермерів Олександра Рудича, Світлану Коляду, Олександра Карпенка. Він розглядає всю громаду як свою приватну власність, а це так не є. Та селищний голова і вдень не має законних підстав без дозволу фермера перебувати на його полі, а тим паче вночі. Дивно, що на таку кількість його незаконних «візитів», після яких лишалися порізаними шланги і потолочена городина С. Коляди, досі катма реакції правоохоронців. Ще одне – основна влада в громаді – не голова, а повнолітні громадяни, виборці. Вони необачно, слід визнати, дали певні повноваження В. Даценку та деяким депутатам. Але вони їх вже й забрали народним волевиявленням. Тому намагання голови заховатися за спини депутатів, уже теж відкликаних, а тих – за партії, виглядає і огидно, і комічно.

                          У фермера, котрий пішов на війну, забрали землю

        Після повномасштабної навали рф 24 лютого 32-річний голова СФГ «Меркурій» Олександр Карпенко того ж дня пішов на фронт, захищати Гоголеве і рідну Україну від російських фашистів. Під час служби передав власну легкову «Ниву» на потреби ЗСУ, і ще один автомобіль придбав і теж передав. Та не пройшло і кількох місяців, як воїн на передовій дізнався, що частину оброблюваних господарством земель депутати Гоголівської селищної ради, за ініціативи голови Володимира Даценка… передали іншому користувачу. І це при тому, що О. Карпенко має статус учасника бойових дій, він довгих 5 років воював у АТО, до 2019-го! Аж тоді повернувся до рідного Гоголевого, до родинної праці на землі в СФГ «Меркурій». Його заснував у 2006-му батько Микола Карпенко, колишній колгоспний бригадир в Устивиці. Та роки беруть своє, у пенсійному віці почало підводити здоров’я, тому син і став біля керма господарства.

        Певно ж, у часи, коли фермер іде на фронт, підставити плече його господарству в тилу – моральний обов’язок кожного земляка. Це так і є, окрім влади, повідомила «ФП» мама Олександра Ольга Карпенко, завгосп «Меркурія»:

      - Нам допомагає чимало людей, навіть чужі. У «Меркурії» на 500 гектарах офіційно трудяться 15 чоловік, а це, погодьтеся, немало. Проте реалії такі, що за певну кількість зерна торік купували 5 бензовозів пального для обробітку ріллі, цього року за ту ж кількість збіжжя купили лише один. Та все ж допомогли ЗСУ автомобілями, і біженцям надали борошно, олію, щойно виділили на ремонт електрообладнання будинку три тисячі гривень. Проте в часи, коли наш син Олександр Карпенко захищає рідну землю в Національній гвардії на передовій, ріллю, на якій він трудився, віддають іншому орендарю! Торік 1 квітня Гоголівська селищна рада уклала з СФГ «Меркурій» Договір управління 11, 94 га не витребуваних паїв строком на 11 місяців, під чималі 12 % річних, це 45 386 гривень. У січні 2022 р. О. Карпенко подав заяву до селищної ради з проханням продовжити Договір. В. Даценко надіслав листа «Договір діє до 1 березня 2022 р., тому це питання на розгляд сесії не виносилося».

         З огляду на відписку сільради ми повторно подали заяву 28 січня, але і вона не стала предметом розгляду сесії, що є порушенням чинного законодавства України. У зв’язку із введенням військового стану 24 лютого СФГ «Меркурій» третій раз заяву не подавало, позаяк згідно із ЗУ № 2145-ІХ від 24. 03. 2022 р., строк дії земельних договорів оренди землі автоматично продовжений на один рік. Так мені пояснили працівники Миргородської районної податкової інспекції, вони спеціально консультувалися із працівниками Держгеокадастру. Тому «Меркурій» продовжив роботи і вже заплатив за використання ріллі і за 2022 рік. Та і Гоголівська селищна рада не попереджала нас про припинення дії Договору. Однак на її сесії 12 квітня зайшла мова про те, що ці 11, 94 га слід передати іншому користувачеві, бо «від «Меркурія» немає заяви про продовження оренди»! Під час жнив поїхали на поле озимого ячменю, а там комбайн комунального підприємства «Джерело» напоготові… А потім на початку серпня в Михайлівці на кілька днів припинили подачу води, яку розподіляє ТОВ «Гарант – 2005». І вже 5 серпня провели там виїзне засідання сесії, де ці 11, 94 га і передали товариству в оренду. Мотивували незаконні дії дивним «людям потрібна вода». Ми направили заяви від СФГ «Меркурій» про ці порушення законодавства України до Миргородської РВА, керівнику Управління СБУ в Полтавській області, начальнику Миргородського РВ Нацполіції.

                 «Водяний бунт» у Михайлівці, або «Люди не винні»   

         Вочевидь, таки лукавили в Гоголівській селищній раді, коли заявляли, що «немає заяв від «Меркурія». У  ФГ є і копії двох січневих, і третьої заяви від 18 квітня до селищної ради, з печаткою с/р і підписом діловода про отримання. Третя заява була від працівників «Меркурія», а в ній наведений витяг із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) доповнити пунктами 27 і 28 такого змісту:

"27. Під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.

     Як видно, Верховна Рада ухвалила це рішення і чорним по білому написала, аби хлібороби під час дії воєнного стану не переймалися намарне ще й паперотворчістю, а робили своє діло. Та тільки в Гоголевому загальноукраїнські закони, як видно, не діють. Ось пояснення ситуації селищного голови Володимира Даценка:

       - Дійсно, там ми ймовірно зробили помилку із заявою, що в такий спосіб змінили користувача 11, 94 га землі із СФГ «Меркурій» на ТОВ «Гарант – 2005». Але ж у Михайлівці бунт піднявся, і депутати наполягли – дамо землю «Гаранту»! Бо в Михайлівці людям немає води, треба, аби «Гарант» ефективно господарював і її подавав. Так, О. Карпенко воює зараз на фронті, та коли треба буде, я теж піду.

Ось така логіка дій, де причинний зв’язок між подіями вкрай сумнівний. Певно ж, отримана в серпні земля може дати якийсь прибуток користувачу лише через рік. Тому «водяний бунт» у Михайлівці з негайними кардинальними вимогами має усі ознаки штучно створеного. За сюжетом це схоже на відому новелу «Коні не винні» Михайла Коцюбинського. У цьому випадку все дійство з виїзною сесією у Михайлівці 5 серпня та «віджимом» 11, 94 га землі в захисника України Олександра Карпенка через «нестачу води» можна назвати «Люди не винні».    

              На злочин в Гоголевому почали реагувати

Проте і з цієї ситуації є вихід, він існує навіть в межах Гоголівської громади. Далі пояснення адвоката СФГ «Меркурій» Євгена Портянка:

        - Рішення сесії 5 серпня, яким земля з «Меркурія» передана іншому користувачу, можна зупинити розпорядженням селищного голови. Таке клопотання і було подане, але нам відмовили. Додаткова підстава відміни рішення – у роботі всіх сесій із січня по серпень 2022 року брав участь відкликаний рішенням Гоголівської СТВК самовисуванець, голова земельної комісії Володимир Табурець. Тобто усі рішення сесій Гоголівської селищної ради за цей період є незаконними. Тепер фахову оцінку цим діям дають правоохоронні органи. За поданою заявою щодо Володимира Табурця, відкликаного народним волевиявленням 24 січня 2022 року, Миргородський райвідділ поліції порушив кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 353 ККУ «Самовільне присвоєння владних повноважень».

        Або ж згаданий на початку статті ревізор вже їде до Гоголівської громади. Можливо, завтра, 9 вересня, під час розгляду питання про дострокове припинення повноважень В. Даценка за ініціативою депутатів Гоголівської селищної ради, він з’явиться і в самому серці Полтавщини – Гоголевому.