КОНСУЛЬТАЦІЯ КАРДІОЛОГА: БАРАХЛИТЬ СЕРЦЕ - НЕГАЙНО ДО ЛІКАРЯ!

НА ПРИЙОМІ У СПЕЦІАЛІСТА

Розмову вів Микола ЮРЧИШИН.

Це трапляється за різних видів аритмій. Випадки недуги, на жаль, збільшуються з року в рік. Докладніше про це у розмові з керівником відділу аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска НАМНУ», президентом Асоціації аритмологів України професором О. С. СИЧОВИМ.

— Олегу Сергійовичу, що ж таке аритмії?

— Це нерегулярні скорочення серця. Якщо з’являються імпульси, не природні для серця, воно починає скорочуватися неритмічно. А коли імпульс погано проводиться, виникає блокада серця. В такі моменти воно начебто завмирає, тобто скорочується не так, як треба. Аритмії бувають різні за походженням, поділяючись на передсердні та шлуночкові.

— Що призводить до таких збоїв серця?

— Приблизно 10 відсотків аритмій — спадкові. Проте більшість порушень роботи серця пов’язані з іншими серцево-судинними хворобами і є, так би мовити, етапом розвитку цих патологій. Часто аритмії з’являються на тлі артеріальної гіпертензії, яка нині є найбільш розповсюдженою серцево-судинною недугою.

Мабуть, усі чули про миготливу аритмію. У 70 відсотків випадків її спричиняє артеріальна гіпертензія. Причиною виникнення миготливої аритмії можуть бути й ішемічна хвороба серця, атеросклероз. Особливу увагу своєму здоров’ю мають приділяти хворі, що перенесли інфаркт міокарда, який більше стосується шлуночкових порушень ритму серця. Спокійному життю може заважати така аритмія, як асистолія.

— Як можна відчути аритмію?

— По-різному. Є такий неприємний момент, як знепритомнення чи відчуття, що це станеться ось-ось (синкопальний стан). Дехто відчуває перебої в роботі серця: воно скорочується дуже часто чи, навпаки, дуже рідко. Інколи людині здається, що серце завмерло. Буває, до горла постійно підкочується клубок. Звичайно, при всьому цьому погіршується працездатність, настає відчуття хронічної втоми. Якщо такі ознаки з’явилися, неодмінно слід звернутися до лікаря.

Подеколи можна самому діагностувати аритмію, вимірюючи тонометром свої тиск і пульс. Останній і покаже нерегулярне серцебиття. Якщо таке виявлено, то сімейний лікар має направити пацієнта до кардіолога для точної діагностики.

— Що вона передбачає?

— Діагностика — це електрокардіограма, яку зроблять за кілька хвилин, та добовий моніторинг її. Тобто хворий протягом доби носить маленький пристрій, який записує сигнал серцебиття. Відтак лікарі бачать стан людини вранці, протягом дня, при фізичних навантаженнях і вночі під час сну.

Також є чимало інших способів дослідження. Зокрема, ультразвукове обстеження допомагає побачити структуру серця, дізнатися, збільшені його камери чи ні, яка скоротлива спроможність «мотора». Ще є дозовані фізичні навантажувальні тестування для пацієнтів певного віку, статі, статури. Часто аритмії чи інші вади виявляють саме під час них. Інші методи — електрофізіологічне дослідження, черезстравохідна стимуляція. Є й інвазивні способи визначення стану, коли, скажімо, до серця підводиться електрод. Це стандарт діагностики складних аритмій. Але він підходить не кожному хворому. Після відповідної діагностики лікар вирішує, як саме лікувати аритмію в конкретному випадку.

— Можете конкретизувати?

— Є кілька підходів до лікування. Трапляється, достатньо медикаментозного. Нині інтенсивно розвиваються інвазивні методики. Це, зокрема, радіочастотна абляція, коли струмом високої частоти через електрод, який вводиться в серце, руйнується аритмогенний вузол на тій точці, де є порушення. Коли з’являється блокада, ставиться електрокардіостимулятор. Ці пристрої нині дуже «розумні» — здатні самостійно аналізувати стан пацієнта. Тобто працюють не постійно, а вмикаються лише тоді, коли власний ритм дає збій чи коли людина в результаті фізичного навантаження потребує збільшення частоти серцевих скорочень, а серце не здатне цього робити. Кардіостимулятори є одно-, дво- та трикамерні — окремо для різних видів порушень ритму серця. Скажімо, трикамерні синхронізують роботу всіх камер серця. Їх імплантують хворим із серцевою недостатністю, коли людина задихається, не може спати лежачи, не здатна пройти навіть кількох метрів.

Рятує хворих і кардіовертер — дефібрилятор, який імплантують, коли при порушенні ритму серця існує загроза раптової смерті.

— У вашому інституті застосовують усі ці методи?

— Так, а саме в нашому відділі, де найдавніші традиції і тривалий досвід із медикаментозного лікування аритмій. Інститут є експертним центром. До нас звертаються тоді, коли необхідно вирішити, ставити кардіостимулятор чи можна обійтися без нього, потрібно робити абляцію чи ні, треба відновлювати ритм чи не варто... До нас приїжджають хворі з усієї України. Торік у відділі стаціонарно лікувалося 996 пацієнтів. А загалом в експертно-консультативному центрі поліклініки інституту аритмологи щорічно обстежують і дають поради стосовно лікування понад 2,5 тисячі пацієнтів.

— Чим загрожують аритмії, якщо їх не лікувати?

— Найбільш розповсюджена форма цієї патології — фібриляція передсердь. За неї у п’ять разів зростає ризик мозкових інсультів. Якщо є миготлива аритмія, то серце скорочується так, що в камерах передсердь можуть утворюватися тромби, які уражують головний мозок, руйнують інші органи. Ця аритмія начебто і не загрозлива, людина живе. Але ми вважаємо, що від 20 до 30 відсотків усіх випадків інсультів у нашій країні пов’язані з миготливою аритмією. Нині є сучасні засоби лікування, їх тільки треба правильно підібрати. Це може зробити лише кардіолог.

Інший вид порушення ритму — це раптова серцева смерть. Маємо багато прикладів, коли людина йшла, зненацька впала і померла. Найчастіше причиною раптової серцевої смерті є шлуночкові аритмії, які трапляються переважно у хворих із серцевою недостатністю, у тих, що перенесли міокардит. Тому такі пацієнти мають обстежуватись, їм необхідно підбирати відповідне лікування, імплантувати кардіовертер-дефібрилятор.

Інше порушення ритму — екстрасистолії. Серце — це насос. Воно повинно качати кров. Коли ж з’являється дуже багато екстрасистол, кров повільно проходить крізь камери серця. Тому воно може збільшуватись у розмірах, відтак формується серцева недостатність, за якої люди часто непритомніють.

Ще одна причина втрати свідомості — блокада серця, яка трапляється, коли воно починає битися з меншою частотою, ніж потрібно; коли не кожен імпульс проводиться крізь шлуночки і є великі паузи скорочення серця. Тоді не обійтися без кардіостимулятора. Підхід при цьому має бути персональний. Лише спеціалісти можуть вирішити, який саме прилад підходить хворому.