О, та вона ще за ним і прибирає!

Марина Бабич 28.01.2022 716

Я в автобусі. Дорога далека. На зупинці заходить жінка і сідає поруч зі мною. Приємна зовнішність. Елегантно одягнена. Ввічлива. Їдемо.

У мене складається враження, що їй у поїздці нудно. Настрою у мене розмовляти зовсім немає. А вона починає… «встаньте, я дістану свою сумку», «дістаньте кришечку з-під води, он вона закотилася», «який не комфортний автобус», «кондиціонер слабий»...

Я їхала і подумки благала, коли ж вона відчепиться, і вийде з автобуса. І це сталося. З полегшенням зітхнула, але його не відчула. Важка голова, розбитість у всьому тілі, і мінорний настрій.

У чому справа? До появи цієї жінки в автобусі я раділа своїй подорожі, і поганих думок не мала. Вирішила, що перебільшую.

А втім, за словами практикуючої психологині Тетяни Соловйової, такі люди мають підвищений рівень тривоги, у них нема контакту зі своїми бажаннями і почуттями. Їм простіше через інших людей відчувати себе, і вони просто нахабно забирають чужий простір.

«Це енергетичний вампіризм, і якщо схожа ситуація вдома, в родині або на роботі, у колективі, то варто вміти розпізнавати його і захищатися».

Свої поради читачам Фермера Придніпров’я надає психологиня Тетяна  Солойова.

«Людина, спілкуючись з кимось, постійно щось бере, чи інформацію, чи енергію, а у відповідь нічого не дає. Це нечесна модель поведінки. Бо, наповнюючись чимось, ми постійно щось  віддаємо. І такий обмін інформацією, почуттями, енергією є нормальним. А коли гра в одні ворота, то це викликає у іншої людини дискомфорт, не бажання спілкуватись, а інколи агресію. Бо незрозуміло, чим ти через мене хочеш поживитися? Це особи є токсичними. Вони входять зі своїми розпорядженнями у простір інших людей і намагаються встановити свої правила. Жодній людині це не комфортно.

  • Скажіть, будь ласка, вони чинять так усвідомлено?

Вони дійсно не розуміють. Їм здається, що вони нормально співіснують з іншими, і інтуїтивно так чинять. Свідомо мало хто так робить, дуже маленький відсоток людей. Це може знадобитися людині, якщо вона такого садистичного складу характеру, щоб робити боляче, неприємно іншим людям, ображати або мститися.

Такий тип поведінки закладається ще з дитинства. Коли дитина відчуває себе непомітною в сім’ї, коли їй постійно кажуть: «Не твоя справа», «Тебе ніхто не питає». Всі ці речі обезцінюють дитину з її думкою і точкою зору. Тоді дитина розуміє, що вона нікому не потрібна, не цікава. Але їй хочеться любові, уваги батьківської і похвали. Коли вона це не отримує, то поведінка її стає деструктивною: робити щось зовсім дурне, аби звернули увагу.

І постійне «мамкання», смикання за руку виводить із рівноваги присутніх. І це перша ступінь такого явища в майбутньому. З часом дитина зростає і маніпулює спочатку батьками, потім своїми друзями, колегами. Це від того, що не навчилася у дитинстві правильно поводитися і формувати свою думку, незважаючи на її потрібність. Намагання розпоряджатися іншими людьми  - це прямі  побоювання, що хтось їх, як-то кажуть, заткне  за пояс і скаже знайомі слова: «Та тебе ніхто не питав».

У мене була така ситуація.

Кожного разу, коли вигулюю песика, прибираю за ним. І от одного разу песик робить свою справу, я чекаю. Підходить жіночка і починає: «Та ваші собаки…» І «виливає» на мене порцію бруду, лайки і словесного терору. Я їй кажу, що прибираю за своєю собакою. А вона у відповідь: « О, та вона ще й  за ним прибирає, така-сяка!» Їй і це не сподобалося. Це звичайний варіант токсичної людської поведінки. Їм постійно потрібно давати негативну оцінку людям, і через це вони почувають себе не поганими. Це і є вампіризм, бо нормальне спілкування – це взагалі уникати подібних оціночних суджень. І до людей, і до себе самого.

Ми звикли з радянського минулого до розрізнення: я красивий – некрасивий, він нормальний – ненормальний. Тоді не формувалося таке розпливчасте поняття, як краса, розум. Людина в чомусь може бути розумною, а в чомусь – ні, в один момент красивою, в інший -  ні. Для когось ти дуже класна і приємна, а для когось взагалі не цікава. Тоді  ми і чуємо оці нав’язливі вислови: « О, яка кривонога краля пішла» або «В цієї такий довгий ніс», або «В чоловіка сандалі смішні». Замість того, щоб подивитися на квітку чи послухати, як пташки співають, треба роздивлятися в кого які сандалі, і чи є шкарпетки під ними…»

Це були думки практикуючої психологині Тетяни Соловйової.

Як не дати токсичним людям «поїсти» вас, поговоримо наступним разом на сайті Фермера Придніпров’я.


Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Telegram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я

Коментарі (0)


Новини ОТГ