Хто не хоче, щоб наші жінки народжували здорових дітей?

Мало кому відомо, що серед численних нині громадських організацій, яких розвелося більше ніж треба, в Україні існує надто зворушлива ГО «Сяйво духу» - об”єднання батьків, які виховують дітей з вродженими патологіями. Скажімо такими, як надто важка форма розщілини хребта чи гідроцефалія? З останніми недугами, які відразу і на все життя приковують до постелі, в Україні за останні два десятки літ появилося близько п”яти з половиною тисяч малят. З іншими також вродженими захворюваннями і в три рази більше. Це наслідки чорнобильської катастрофи, зіпсованої зараз екології і споживання брудних, а то й явно шкідливих продуктів харчування.

Зрозуміло, що «Сяйво духу» згуртувало матерів та батьків дітей, яким не пощастило з”явитися на цей світ здоровими. З метою забезпечити їм хоч якісь можливості не відчувати себе, м”яко кажучи, зайвими поміж своїх ровесників. Але не тільки цим переймаються члени об”єднання. Уже півстоліття понад 80 країн світу – Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Франція, Аргентина і Чилі в Латинській Америці, Індія і Китай в Азії і так далі - з усіх сил намагаються запобігати народженню, даруйте, калік, і їм це вдається. І що цікаво та важливо – нині це відбувається за науковим наглядом одного з вчених українського походження Медичної академії Аргентини Володимира Вертелецького. Пан Вертелецький, не байдужий до долі країни своїх предків, в усі дзвони б”є, аби і Україна приєднувалася до благородного руху, та як не прикро це, марно надіється, що його і у нас почують. Замало не десять років тому домогтися по суті можливостей і українським жінкам репродуктивного віку виношувати та народжувати максимально здорових діточок взялася також ГО «Сяйво духу», одначе досі з «незрозумілих» причин також безуспішно.

Про що мова? Перш за все жінкам у віці від 20 до 45 років задовго до вагітності і тим паче під час вагітності, а якщо хочете, то постійно пропонують і забезпечують споживати хлібобулочні вироби з так званого фортифікованого фолієвою кислотою борошна. Фортифікація у даному випадку не що інше, як збагачення, а фолієва кислота – вітаміни групи В. Які, потрапляючи у людський організм – бодай 0, 4 міліграм на добу, - реально і відчутно запобігають серйозним вродженим вадам мозку і хребта малят, різним іншим фізичним відхиленням, порушенням та патологіям. Плюс фолієва кислота також сприяє  створенню в організмі нових клітин і еритроцитів крові – червоних тобто кров”яних тілець.

У місті Рівне завідувачка обласного медико-генетичного центру Любов Євтушок ні на йоту не сумнівається, що цю проблему давно міг вирішити уряд України власною постановою, і тому дивується, чому він цього не робить. Наче здоров”я мам і їхніх діточок, профілактика вроджених вад не варті додаткових витрат і технологічних удосконалень у виробництві борошна, яких, звісна річ, не уникнути. Особливо враховуючи, що державі потім дорожче обходиться постійний догляд за дітьми з вродженими відхиленнями від здоров”я. А тим часом досить запровадити економічне стимулювання виробників пшеничного борошна вищих і перших сортів здобрювати його фолієвою кислотою, і точно це служитиме «зміцненню і збереженню здоров”я нашого населення шляхом насичення основного продукту харчування вкрай необхідними вітамінами, мінеральними речовинами та мікроелементами, а як результат -  покращенню демографічної ситуації в Україні та здоров”я також і майбутніх поколінь».

Так ні, на здивування професора українського походження з Аргентини пана Вертелицького, вченого зі світовим ім”ям, якого обрали навіть почесним доктором і Національного університету «Києво-Могилянська академія», в Україні зажадали, наче запровадити тут обов”язкову фортифікацію борошна можна лише ухваливши відповідний Закон – і аніяк інакше. Давайте Закон, і це, мовляв, буде рівень! Після цього і почалася та триває до цих пір дивовижна та незрозуміла для нащадка українських батьків, але тільки не для теперішніх в Україні сущих тяганина. Для нас відбувається знайома до болю, даруйте, дурня – іншого визначення підібрати важко.

Адже з подачі громадської організації батьків, чиї діти появилися на світ з вродженими вадами, винятково в інтересах уже майбутніх батьків, тих же молодят приміром, у Верховній Раді ще минулого скликання під вигуки схвалення в парламентських комітетах було зареєстровано законопроект під № 9117 щодо «доцільності фортифікації борошна фолієвою кислотою». Однак з невідомих і навіть незрозумілих наче причин цей законопроект чомусь так і не потрапив до зали ВР на розгляд народних депутатів-попередників. А далі влада змінилася, змінився і склад Верховної Ради, появилася монобільшість «Слуг народу» у ній, і проект № 9117 благополучно канув у Лету.

Чи ні? Бо про благородну ідею згадали: у червні минулого 2021 року у новому варіанті Рада зареєструвала і новий законопроект «щодо фортифікації в Україні борошна» - тепер під № 5657. Як не важко здогадатися, знов «з метою покращення здоров”я населення репродуктивного віку шляхом здобрення виробів хлібопекарської галузі вітамінами та мікроелементами і речовинами, корисними для упередження вроджених недугів та вад у новонароджених, що сприятиме істотному поліпшенню демографічної ситуації в Україні». Ось так і не інакше. Багатообіцяюче. Одна прикрість: оновлений законопроект також ніяк досі не внесуть у сесійну залу і нинішнього скликання Верховної Ради. Все не до нього. Інших проблем, мовляв, по зав”язку. Суть яких, як на нас, до того зводиться, щоб якомога тугіше зав”язати зашморг на шиї свого народу. Адже аргентинський професор з українським прізвищем Вертелецький прямо каже, що настільки відверте й брутальне зволікання та нехтування нічим іншим не можна назвати, як геноцидом нації.

Але це ще і не все у даному випадку збиткування і потурання. Обуренню немає меж, якщо знати й таке: в Україні однак виробляють збагачене фолієвою кислотою борошно. Але винятково на експорт. Скажімо, для Індонезії, котра категорично застерегла, що купляє лише фортифіковане. Іншого вона не бере. Це ж треба так зневажати свій народ, здоров”я його спадкоємців, щоб чужим здобрене дефіцитними мінералами та вітамінами борошно, а своїм – дзуськи!