ПИЯЦТВУ - БІЙ!

У Дніпропетровщині в територіальних громадах Криворізького району, а це в Апостолівській, Зеленодольській, Нивотрудівській, Гречаноподівській, Широківській та Карпівській, оголосили сухий закон. «Фермер Придніпров'я» про це уже повідомляв. Але чому і що за цим стоїть? Особливо враховуючи, що мова іде про прифронтові ОТГ, котрі уже кілька місяців перебувають під постійними обстрілами ворожої артилерії, включаючи комплекси залпового вогню та грізні «Урагани», «Гради», «Торнадо» і тому подібне. Тут калічаться і гинуть люди, також діти, нищаться та згорають житлові будинки, у розваллях лежать десятки лікарень і шкіл та інших об”єктів інфраструктури, не менше і виробничих приміщень та господарських споруд. Селяни залишаються без світла, води і газу.

А по-друге, рішення відмовитися від алкоголю ухвалене то з дозволу чи схвалення Дніпропетровської обласної військової адміністрації спільно з Оперативним командуванням «Південь» Сухопутних військ ЗСУ. Це вони на території вказаних громад запровадили «повну заборону на продаж алкоголю, в тому числі і пива, вина та слабоалкогольних напоїв». Заборона поширюється на роздрібну торгівлю і всі заклади громадського харчування. А оскільки в Україні зараз воєнний стан, то суворе дотримання усіх наказів та вимог, рішень та розпоряджень як адміністративних органів влади на місцях, так і командувань військовими підрозділами та формуваннями обов'язкові до виконання. За їх порушення покарань не уникнути. Бери під козирок і вигукуй «Є!»

Наскільки ж законна і доречна чи умісна ця заборона? У рішенні обласна воєнна адміністрація і Оперативне командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ послалися на пункт 13-й першої частини 8-ї статті Закону України «Про правовий режим воєнного стану» і цілу низку Указів Президента, пов'язанних з введенням та продовженням строків дії воєнного стану. Цими документами передбачена в разі необхідності на окремих територіях заборона саме торгівлі «алкогольними напоями та речовинами і виробами на спиртній основі». Коли Україна фактично палає у вогні здурілого, божевільного  «руського міра», тим паче не варто вертатися до «наркомівських сто грам» колишнього радянського «воєнного винаходу».

Тільки у даному випадку необхідно врахувати те, що, як повідомив начальник військової адміністрації Криворіжжя Олександр Вілкул, «це була ініціатива громад, яким доводиться сьогодні у нашому регіоні зазнавати чи не найбільш запеклий і найнебезпечніший терористичний безум рашистів». Щоб чинити опір, більше навіть щоб наперекір звірствам окупантів виживати і зберігати силу духу, демонструвати незламність, дійсно доводиться постійно перебувати під тиском нервових і духовних випробувань та перевантажень.

Та тільки хіба зараз час і необхідність у цих обставинах «горілкою знімати нервові напруження»? Тим більше чи допоможеш, чи зарадиш собі, якщо горе та біль нею будеш заливати? Тут навпаки, потрібні постійна витримка та готовність у будь-яку хвилину боротися з наслідками ворожих побоїщ, також підтримувати поруч з собою потерпілих односільчан, допомагати їм усім, чим можеш і треба. Для цього краще кожної миті мати тверезу голову на плечах і світлий розум у ній.

На величезний жаль, Криворізький район не єдиний в області день і ніч зазнає зараз обстрілів з окупованих територій. Під не менш щільним вогнем перебувають три громади колишнього Нікопольського району і дві в минулому Покровського. По перших невгамовно стріляють і стріляють снарядами дикуни руського пошибу з лівого берега Каховського моря, а до других дістає ворожа артилерія з запорізького краю. Загибелей та нещасть, а також руйнувань там і тут щодня вистачає. Там і там селяни перебувають все одно, що в окопах, над якими летять і летять снаряди, але здаватися ніхто не збирається. Бо тутешній народ на рідній землі, і йому немає куди відступати. Так от, мешканці і цих ОТГ – Нікопольської, Червоногригорівської, Томаківської, Великомихайлівської та Покровської – також на час окупації і війни вирішили оголосити свої зони безалкогольними. Українці і там не хочуть і не збираються заражатися згубним чадом горілки. Бо він насправді стреси і потрясіння не знімає, а навпаки, робить ще страшнішими.

Тому українські селяни наперекір ворогам усіма силами і фібрами своїх душ воліють зберігати в собі здоровий і сильний козацький дух. Аби вистояти і перемогти. Згадаймо, у наших-предків козаків під час військових походів алкоголь суворо заборонявся. Козака, який пиячив під час морського походу, викидали за борт "чайки". А на суходолі ослушника били батогами, інколи він і конав від побоїв. Ось які тверді і святі козацькі заповіді, саме вони допомогли вижити Українській Нації.

А що тепер з приводу своїх рішень з долею сміху згадали раптом зовсім недавній радянських клич «П'янству – бій!», так це значить, що зберігають як почуття оптимізму і гумору, властиві українцям, так і почуття власної гідності, скорити яке нікому не дано.