| МОВА про іргу. У цієї дивовижної культури чимало імен. Англійці називають її «тіньовий чагарник», «червнева ягода», «корисна ягода». Її прованська назва у Франції означає «приносити мед». Відома також під назвою «кельтське яблуко», а в деяких регіонах іменується «нуда». Незважаючи на те що ця рослина культивується в наших широтах з 19 століття, ірга не так поширена у нас, як більш звичні яблуня, малина та інші плодові. І це дуже дивно, адже ті, хто хоч раз куштував ці чудові ягоди, зможе підтвердити: ірга вирізняється насиченим солодко-медовим смаком. До того ж вона має у своєму складі ціле джерело вітамінів і корисних речовин у високій концентрації. За ступенем «корисності» ця рослина сміливо конкурує з іншими плодовими культурами, а за деякими показниками суттєво випереджає їх. Цей природний «полівітамін» — справжній скарб, який допоможе зміцнити імунітет і дати неоціненну користь організму. Це морозостійка, невибаглива до умов зростання, до ґрунту і вологості культyра. Добре розвивається на вапняних ґрунтах, переносить невелике засолення. Світлолюбна, росте швидко. Її не лякає загазованість і задимлення міста, мало уражують шкідники і хвороби, вона легко переносить «стрижку», є чудовим медоносом. Ще одна перевага — довговічність (кущі живуть 60-70 років). У багатьох країнах цю унікальну рослину вирощують як декоративну: у травні вона буяє квітами, восени виділяється у ландшафті приголомшливо яскравим жовто-червоним листям. Ірга приваблює птахів, тож ваш сад буде не лише красивим, а ще й співочим. Рослина гарна як для поодиноких, так і для групових насаджень. На садовій ділянці іргу краще розміщувати з навітряного боку, оскільки її кущі добре затримують сніг і можуть захищати інші плодові та ягідні культури (вишню, сливу, малину тощо). У посадкову яму розміром 50 на 40 см вносять перегній (одне відро), 500 г суперфосфату і 2-3 кг попелу. Посаджений кущ поливають (відро-два води), пристовбурне коло мульчують перегноєм. У посушливу погоду роблять іще один-два поливи. Зазвичай на другий рік після посадки для підсилення росту проводять підживлення аміачною селітрою (50 г на 10 л) або розчином пташиного посліду методом унесення їх у кругові канавки. Восени під перекопування вносять суперфосфат (100 г) і калійну сіль (50 г на кущ). Якщо в наступні роки ріст рослини буде ослаблений, то в середині червня під кущ дають рідке підживлення аміачною селітрою (2-3%), гноївкою. Оскільки ірга добре відгукується на удобрення, то під дорослі 5-6-річні й більш старі кущі бажано вносити органічні (два-три відра перегною) і мінеральні добрива (аміачна селітра і калійна сіль по 500 г і суперфосфат по 1 кг на кущ), чергуючи їх за роками. Які особливості обрізки ірги? В дорослого куща здійснюють санітарну обрізку і видаляють зайву кореневу порість, залишаючи щороку не більше двох пагонів для оновлення куща. Іргу можна розмножувати кореневими паростками, діленням куща і насінням. Останнім способом — найкраще, хоч він і довготривалий. Заготовлюють насіння із найбільш стиглих і крупних ягід з найурожайніших кущів. Насіння добувають із плодів, коли з них при стисканні легко виділяється сік. Свіжозібране насіння висівають улітку (з липня по серпень), а стратифіковане — рано навесні. Стратифікацію проводять у ящиках. Насіння змішують із вологим піском у співвідношенні 1:2 і зберігають за 0...2 градусів до сівби. Відтак висівають на грядку і заробляють на глибину 1-2 см. Сіянці вирощують протягом двох років за звичайного догляду. Починає родити ірга рано і на четвертий рік може давати 3-4 кг ягід із куща, на п’ятий рік — 6-8 кг. Збирають ягоди за два-три прийоми. Вживають їх у свіжому, консервованому і сушеному вигляді. Сушені і в’ялені ягоди мають лікувальні властивості й застосовуються при шлунково-кишкових захворюваннях. З ірги можна приготувати варення, причому для цього потрібно порівняно небагато цукру (на 1 кг ягід 300 г цукру). Чудове варення виходить із суміші (за масою): дві частини ягід ірги, одна частина ягід чорної смородини і дві частини цукру. Іргу також використовують для приготування желе, повидла, компотів, натуральних соків. (Всеукраїнська селянська газета "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ") | 
