ШАЛЕНА КАР'ЄРА АДВОКАТА САМАРЦЯ

                                                                                                   З ЛІТОПИСУ ВОЄННИХ ДНІВ

   Не важко уявити гучність резонансу, який у Дніпрі викликала новина, що СБУ «при спробі втечі на одному з пропускних пунктів кордону з Польщею затримала голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури області Олександра Самарця». Більше того, відомого і неначе ж глибоко шанованого тут досі діяча стражі правопорядку звинувачують у тому, що «співпрацював зі Службою безпеки», одначе не вітчизняною, а ФСБ росії, «коригував запуски ворожих ракет по Дніпру, потім звітував кураторам про наслідки «прильотів». Одна з останніх в його активі «операція» - це знищення підприємства, котре займалося відновленням і модернізацією ударних та розвідувальних дронів. Причому маючи надійного зв”язківця «в особі так званого заступника голови адміністрації Красногвардійського району Криму», адвокат Самарець «у свій позаробочий час» передав ворогам не лише координати підприємства, «але і схему розташування його основних цехів та складів зберігання БПЛА».

- Але ж ми, - прокоментувала раптом голова тутешньої ГО «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» Олена Гарагуц, - інформували, і не один раз, Національну асоціацію адвокатів України, а також і Вищу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатів держави, що у нас на Дніпропетровщині обласний її осередок Самарець очолив, подавши підроблені, себто фальшиві документи «як ще претендуючи на посаду, так і при обранні на неї». А це ще й не все. Олександр Іванович і адвокатом став з порушеннями обов’язкової процедури, не маючи прав і підстав отримувати свідоцтво на правозахисну діяльність…

   Дійсно у 2021 році громадська організація Олени Гарагуц оприлюднила «факт грубої фальсифікації при отриманні свідоцтва адвоката заступником прокурора Покровського району Самарцем». Олександр Іванович якимось дивовижним чином, «ледве не на рівні гіпнотезера», зумів переконати членів атестаційної палати, наче, працюючи в прокуратурі, він виконував обов’язки… адвоката. А як було насправді? Насправді виявилося, що протокол засідання атестаційної палати залишився чомусь без підписів на той час її очільників А. Груздя та М. Верби, а ось зате начальниця відділу роботи з кадрами обласної прокуратури О. Крапивна пізніше на запит ГО «ЛАРП» відповіла: «Самарець О. І., 1978 року народження, в органах прокуратури Дніпропетровської області працював з 3.07.2000 до 3.01.2012». І далі уточнила, що плідно та, даруйте, з насолодою трудився він «старшим слідчим прокуратури обласного центру, знову старшим слідчим прокуратури Кіровського у Дніпрі району, а потім же заступником Новомосковського міськрайонного прокурора і до дати звільнення заступником прокурора Покровського району».

Відтак практики «за спеціальністю» адвоката Олександр Іванович не мав, однак в документах, поданих ним в атестаційну палату, стверджувалося протилежне. Невже подав довідку про щось інше, але мов той факір змусив членів палати прочитати в ній те, що йому потрібне? Аби перестрахуватися на цей випадок, активісти «Люстраційної Антикорупційної ради Придніпров’я» в Єдиному реєстрі судових рішень навіть не полінилися переглянути, чим же Олександр Іванович займався в пору активного «адвокатування» на посадах слідчого та прокурора. Не складно здогадатися, що виступав винятково… з обвинуваченнями підсудних. А це, як ви розумієте, нічого не могло мати і не мало спільного з захистом.

А чим далі в «ліс», тим тепер густіші непролазні «хащі». Бо далі пану Самарцю забаглося очолити в області і КДКА – Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Серед його побратимів це ого-го яка значима посада. Це ж змога майже «в ручному режимі» як карати, так і милувати колег, тримати на короткому ремінці. Як надавати повноваження захисника, так і відбирати їх. Єдина «неприємність» для Олександра Івановича полягала в тому, що для обрання на даний «трон» необхідно було самому мати не менше п’яти років стажу в статусі адвоката. А їх у нього не було навіть з урахуванням і липових. Чи ви уже здогадалися, що невідь звідки та за чиїмось помахом не інакше як «чарівною паличкою» таки з’явилися. З цього приводу ГО «ЛАРП» докопатися до самісінької ясності прямо скажемо не вдалося. Хоч такої потреби і не було. Позаяк журналістам Дніпра надовго та дуже запам’яталася груднева у 2016 році конференція Ради адвокатів області, на якій Самарця і посадили в крісло очільника грізної комісії.

Справа у тім, що напередодні інформаційна агенція «Антикорупційна правозахисна рада» повідомила про скандал, який назрівав «в середовищі адвокатів області». Зібралися переобирати очільника одного з їх підрозділів,  але далеко й далеко не всі – більшість адвокатів навпаки категорично проти. От вони і запрошували журналістів завітати «на явно насильницьку спробу перевороту, щоб завадити чи потім надати розголосу афері». Непрошеними гостями нас, кореспондентів ЗМІ, прибуло і не багато, одначе вистачило, щоб ого-го які завирували пристрасті. На вході до приміщення, куди скликали організатори перевиборів, як стало зрозуміло, винятково своїх прихильників, чергували хвацькі «вартові» незрозумілого походження, однак в уніформі, а допомагали їм хлопці спортивної статури щось на зразок, якщо пам’ятаєте, ще «тітушок». І одних ніби як делегованих адвокатів вони пропускали, інших же ніби «самозваних» завертали назад. Розпалювалося до непримиренних сутичок і навіть бійок. А тут ще й «лицарі пера і мікрофонів» зовсім недоречні свідки. Ви не повірите, та вибори-перевибори затіяли настільки «спроможні» персони, що викликали наряд поліції, який проти невгодних та й журналістів застосував навіть сльозогінний газ…

«Мирно» це не повинно було скінчитися. Порушувалася кримінальна справа - «за фактом рейдерського захоплення» посади голови КДКА». Однак тодішній посадовець другого відділу процесуального управління обласної прокуратури Олександр Мачушак швиденько її закрив, а далі спочатку суддя першої інстанції Сергій Федоріщев і слідом колегія суддів Апеляційного суду його постанову дружно підтримали. Завершилося ж тим, що Микола Верба, якого на Самарця й замінили, незабаром занедужав і помер, і як цинічно це напевне тепер не звучить, приховану істину поховали разом з ним.

Інша річ, що наполегливі активісти ГО «Люстраційна Антикорупційна рада Придніпров’я» з усіх сил намагалися на чисту воду вивести особу пана Самарця. Мають вони свій сайт в соціальних мережах - «Особи. Персональні новини України». Але до цих пір так і не вивели. Точніше вивести їм не дали. Спершу у жовтні 2021 керівник Секретаріату Національної асоціації адвокатів України Вадим Красник на запит голови ГО «ЛАРП» Петра Грицаюка «про надання інформації стосовно правомірності/неправомірності набуття Самарцем О.І. статусу адвоката, а також наявності/відсутності у нього п”яти років адвокатської діяльності на момент обрання головою обласної КДКА» відповів наступне: «Рада адвокатів України матеріали перевірки створеної Спеціальної тимчасової комісії направила до Вищої КДКА щодо відповідності запитаного вимогам профільного законодавства». І «враховуючи наведене», треба набратися терпіння і зачекати «результатів розгляду», які «повідомимо Вам додатково».

Дійсно не минуло й місяця, як «додаткове» повідомлення надійшло. Від голови Спеціальної тимчасової комісії «з вивчення на предмет законності конференції адвокатів Дніпропетровської області», Секретаря Ради адвокатів України Ігоря Колесникова. Він звернув увагу Петра Грицаюка, наче «зібрані Спеціальною тимчасовою комісією матеріали не є остаточним її висновком». Себто ще рано підводити підсумкову риску. Тим паче що «на цю дату Радою адвокатів України не приймалося ніяких інших (?) рішень стосовно адвоката О.І. Самарця». І насамкінець Колесников натякнув Грицаюку, що «викладене у висновку Спеціальної комісії стосується виключно О. І. Самарця та інших осіб, то в розумінні Закону «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про захист персональних даних» є персональними даними» і відтак розголошенню виходить не підлягає. В чому Петро Михайлович переконався остаточно, коли в передостанній день грудня 2021 року надійшло пояснення з Національної асоціації адвокатів. Що Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія «не уповноважена вирішувати питання отримання ще прокурором Самарцем О.І. адвокатського  свідоцтва та питання отримання ним же посади в органі адвокатського самоврядування». А якщо так, то на яку інформацію чекає ГО «ЛАРП»?

Таким ось чином «питання й було закрите». Аж до нової оце «пригоди» пана Самарця, пов”язаної з його зрадою і запроданством фашистській Росії. Чи це вже зовсім інша історія? І найбільший, який тільки може бути, злочин перевертня! Хоч на переконання лідерів антикорупційного руху Придніпров’я Олени Гарагуц і Петра Грицаюка не зовсім інша і не зовсім нова це «пригода» а насправді продовження і логічне завершення першої. З чим не можемо ми не погодитися. Бо з підлістю, підступністю та неправдою можна світ обійти, та назад не повернешся.

                                                                                   Микола НЕЧИПОРЕНКО.

P.S. Ще кидається у вічі як багацько наплодили структур явно аби заплутати ними правдоборців на місцях, забити памороки і здоровий глузд та відбити бажання шукати істину: Національна асоціація адвокатів України, окремо від неї Рада адвокатів України та нарешті Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія. А ви зрозуміли, хто з них уповноважений та створений для того, аби реально й успішно вираховувати та вилучати геть таких переродженців, яким виявився у Дніпрі більш, ніж негідник, і ганебніше, ніж покидьок Олександр Самарець? Отож! А існуює ж ще також Спілка адвокатів України – кінчаючи Вищою Радою юстиції.

То дуже схоже, що лідери ГО «ЛАРП» не випадково угледіти також ще одну причину «шаленої» кар”єри дніпровського адвоката, як вони її обізвали. У них далеко не кращі «враження» склалися від за їхніми даними більш ніж давньої знайомої кума московського диктатора Віктора Медведчука Лідії Ізовітової, котра уже понад двадцять літ поспіль в різних найвищих іпостасях «рулює» українською адвокатурою. Хоч це лише їхні відчуття. Версія. Підозра. Та кожну версію і кожну підозру, оприлюднені і громадською в тому числі організацією чи в засобах масової інформації, вітчизняне законодавства, як відомо, зобов’язує правозахисні служби розслідувати. До речі, не секрет нині ж бо і те, що у Дніпрі члена Ради адвокатів області і голови її Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Олександра Самарця опікав та підтримував тутешній осередок медведчуківської ОПЗЖ.

                                                                                                   М. Н.