Що нам радять робити воїни?

Ситуація на кордонах України продовжує бути напруженою через значну військову потугу, стягнутою Російською федерацією на 8-му році війни до них. Мимоволі виникають питання – чи готова Україна належно протидіяти агресору? Що конкретно слід робити в цій ситуації свідомим громадянам держави, які добре розуміють серйозність загроз? Спілкуємося зі старшим офіцером запасу ЗСУ, очільником ГО «Територіальна оборона Дніпропетровської області» Володимиром Бєляковим.

- Володимире Анатолійовичу, 1 січня 2022-го набирає чинності «Закон про основи національного спротиву». Чи допоможе він людям, яким не байдужа доля держави, стати на її захист в разі потреби?

- Цей закон є збірним зі всіх, які вже були, якогось прориву в ньому немає. Є витяги з розпоряджень Генштабу, інших законів. Робиться не те, що слід.

- Тобто закон не підійме стан територіальної оборони на вищий рівень?

- На жаль, ні. Бо в ньому немає трьох найважливіших речей: відповідальних за його втілення, строку впровадження і покарання в разі невиконання. Та й до цього народні слуги  робили не край потрібне в стані війни, а щось своє мудрували. Ми у 2014-му під обстрілами виносили з Артемівська учбову зброю, з трудом привезли сюди. А в 2019-му її в нас забрали, щоб ми не займалися військовою підготовкою. Чому? Аж тепер ту зброю повернули. А раніше вона була в кожній школі.

- І як у «беззбройний» час бійці  знаходили вихід із ситуації?

- Виготовляли муляжі, а одиниці, хто мав кошти, купив зброю за 25 тисяч гривень. Це ж абсурд – готуватися до сучасного бою з палицями! Всі знають - токар без станка нічому не навчиться, як і скрипаль без скрипки. І солдат має постійно контактувати зі зброєю, щоб руки звикли до неї і діяли у разі потреби автоматично.

- А бойову зброю вашому підрозділу надають7

- Її забрали з військкоматів ще у 2015-му, буцімто російські найманці можуть її «віджати». Шановні, та в них цього добра по саму зав’язку! Зброю слід повернути до військкоматів негайно, щоб тероборона мала змогу швидко її отримати після оголошення загальної мобілізації.

- Як потрібно діяти очолюваним Вами підрозділам в цей непростий час?

- Тепер, коли йде стрімке нагнітання ситуації, мені щодня телефонують по 3 – 5 чоловік із проханням вступу до лав тероборони. Люди розуміють, що захист України – священний обов’язок кожного її громадянина, і наполегливо готуються до цього. Але працівники військкоматів на циркуляри, що приходять по лінії тероборони, переважно лише відписки шлють. Не вони за нами, а ми, добровольці, за ними бігаємо, щоб знайшли час і надали навички населенню, яке готове взяти до рук зброю. Вони ж за це зарплати отримують.

- Чому таке відбувається в патріотичній нашій Дніпропетровщині, форпості оборони України в 2014-му?

- Бо люди, які тепер у владі, мають єдину мету – збагатитися. Якби в нас так піклувалися за державу, як генерал Піночет, то все було б гаразд. Дивіться, у Чилі тепер найбільш справедлива пенсійна система у світі. А у нас одні пенсіонери животіють з двома тисячами гривень на місяць, інші жирують із двадцятьма, п’ятдесятьма і т. п. Відтак чимало молоді не переймається своїм трудовим стажем, бо не вірить у справедливість держави до себе на старості.

- Як слід виправити цю ситуацію?

- Задіяти політичні засоби. Тому й постала партія фермерів і підприємців «Сила єдності», бо серед обраних у владу нема справжніх лідерів, хто б думав за людей і їхню безпеку. Бійці тероборони разом із «Фермерською Самообороною» Дніпропетровської області проводять вишколи, і в політичній площині діятимемо разом. Епоха весільних фотографів, інших неофітів у політиці має залишитися в минулому.

- Наскільки ймовірний великий наступ Путіна?

- У 2014-му у нього був шанс за тиждень бути під Польщею. А зупинило його те, що всі вийшли на блокпости з берданками 12-го калібру. Зайти він міг, але утримати загарбане – ні. Думаю, і тепер він відкрито не піде, бо наша армія вже не та. Але на усілякі провокації «та то ж не я», як у Криму, він неабиякий мастак. Тому й потрібно всім бути готовим до належної відсічі ворогу.

- Дякую, Володимире Анатолійовичу! Доброго Вам і бійцям тероборони здоров’я і натхнення у священній справі захисту Вітчизни!

«Армії потрібен надійний резерв»

Наступна розмова зі старшим солдатом запасу ЗСУ, нагородженим нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» Миколою Писанцем, який з весни 2014-го кілька років  воював у лавах 93-ї Окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Ось його коментар сучасної ситуації:

- Армія тримає визначені рубежі постійно, але під час масового нападу їй потрібен надійний резерв. Щоб не взвод, в разі прориву оборони, протистояв батальйону, а відповідне число воїнів. Чимало хто покладає великі надії на територіальну оборону, але ж це не тактична група зі спеціальним озброєнням. Бо для танку противника навіть ручний протитанковий гранатомет – то укус комаря. У територіалів дещо інші завдання.

- Росія вже давно проводить мобілізацію, нам слід відповідати симетрично?

- Так, однозначно. Але де наша мобілізація? Це треба робити негайно! А якщо нічого не буде з боку ворога, аж тоді резервістів можна розпускати по хатах.

- І за цей час вони повинні пройти перепідготовку?

- Безперечно,  особливо важливі навички стрільби зі всіх положень, рухи зі зброєю, вміння зайняти вигідну позицію, грамотна взаємодія підрозділу в умовах бойових дій. Наприклад, як правильно вийти з-під шквального обстрілу, коли лупашать зі всієї сили? Одразу ставимо «дими», щоб закрити територію. І далі «човником» відходити треба. Кулеметники контролюють свої сектори, вони відходять останніми.

- Ця система взаємодії має назву?

- Це тактика британського спецназу «САС», девіз «хто діє, перемагає». Ми її на базі в Черкаському відпрацьовували. А на полігоні в Яворові тренувалися із британськими інструкторами. Там натовська лазерна система «МАЙЛС», стріляємо холостими, на кожному – датчик. Ми реально воювали проти литовців, то вони нас «виносили», то ми їх. А на моніторі все потім видно, хто підставився, а хто діяв грамотно. Дуже цікаво, це великий досвід.

- Його варто поширювати Україною?

- Цьому треба вчити людей у кожній громаді, хоча б пару днів періодично. Потрібне вміння робити засади, а під час наступу діяти «двійками» і «трійками», коли один-два бійці подавляють вогневі точках противника, інший робить ривок уперед. Потім міняються і т. д. Нашому взводу у Яворові було легше, бо ми цим складом провоювали 3 роки. Головне на війні – життя підрозділу, а бійцю - не загинути в першому бою. Далі кожен отримує бойові навички і може належно виконати поставлені завдання.

- Спасибі, Миколо Павловичу, за слушні поради! Хай щастить Вам і побратимам у мирному житті, діяти і перемагати!

Лист Міноборони

За даними всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 3 -11 грудня, у разі відкритого нападу РФ протидіяти їй готова половина українців, кожен третій – зі зброєю в руках. Щойно Міноборони оприлюднило лист наступного змісту:

- Відповідно до ЗУ «Про основи національного спротиву» з наступного року в державі будуть сформовані військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Такі підрозділи функціонуватимуть у кожній області України та м. Києві. Наразі триває набір на вакантні посади для проходження військової служби за контрактом у цих підрозділах. Для підписання контракту кожен охочий може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. Усі військовослужбовці гарантовано отримуватимуть грошове забезпечення відповідно до штатного розпису.

Вочевидь, чим більше свідомих патріотів України матимуть військову підготовку, тим менше північний сусід пнутиметься «визволяти» нас. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив 19 грудня: «у разі вторгнення РФ в Україну зброї буде достатньо».

На знімку: бійці ГО «Територіальна оборона Дніпропетровської області» на вишколі в Залелії влітку 2017-го.