Соціальна панорама: чому приміром зараз в Україні кожен другий за межею бідності

Олена БЕГМА.

Ситуація в енергосистемі

ЧЕРЕЗ масовані ворожі атаки по об’єктах критичної інфраструктури у вітчизняній енергосистемі знову — дефіцит потужності. Як інформує Національна енергетична компанія «Укренерго», для його покриття нині використовуються всі можливості. Зокрема, імпорт електрики майже досяг можливого максимуму. Але цього все одно не вистачає, тому доводиться відключати не тільки промислових споживачів, а й населення. У деяких районах тривалість відключень спрогнозувати поки що неможливо.

За оцінкою члена наглядової ради НЕК «Укренерго» Юрія Бойка, в таких умовах українцям доведеться жити принаймні до серпня. У серпні-вересні очікується незначне поліпшення ситуації з огляду на завершення ремонтів на атомних електростанціях, активне виробництво сонячної енергії та зниження додаткового навантаження на систему через спадання спеки.

Ще раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявляв, що цього року Україні буде складно обійтися без обмежень у споживанні електрики, оскільки російськими дроновими та ракетними атаками в країні зруйновано значну частину генерації. У Міненерго також підтвердили, що обговорюють підвищення тарифів на електрику у зв’язку з ворожим терором. Цифри можуть зрости щонайменше до 4 грн/кВт-година.

_{Кожний другий — за межею бідності}

СЬОГОДНІ щонайменше 40% наших співвітчизників потребують гуманітарної допомоги, це понад 14 мільйонів осіб. Такі відомості оприлюднила директор відділу фінансування та партнерства Управління ООН із координації гуманітарних справ Ліза Доутен. Зокрема, вона наголосила, що нинішнього року у квітні та травні росіяни посилили обстріли цивільної інфраструктури вздовж лінії фронту. Внаслідок чого впродовж лише цих двох місяців 7000 мирних жителів було евакуйовано із прикордонних населених пунктів Харківської області. Крок вимушений, позаяк багато людей залишилося без доступу до їжі, медикаментів, електрики та газопостачання.

Також росіяни почали регулярно обстрілювати залізничну інфраструктуру на Сході та Півдні України, внаслідок чого погіршується і так складна гуманітарна ситуація.

_{Пенсійний фонд інформує}

СЬОГОДНІ в Україні налічується 10,2 млн пенсіонерів, із яких 2,7 млн продовжують працювати. Середній розмір пенсійних виплат становить 5743,27 гривні. При цьому працюючі пенсіонери пересічно отримують 6094,28 грн. Ось як розподіляються виплати серед українських пенсіонерів: 26,8% одержують пенсію до 3000 грн, 17,3% — від 3001 до 4000 грн, 18,6% — від 4001 до 5000 грн, 5,2% — від 5001 до 10 000 грн, 12,1% — понад 10 000 грн.

_{Азартні ігри оббирають до нитки}

ОСТАННІМ часом бичем українського суспільства стали онлайн-казино, які буквально висмоктують гроші з людей, схильних до ігрової залежності. Ця проблема швидко шириться у військах.

29 березня поточного року на сайті офіційного інтернет-представництва Президента активіст, військовослужбовець 59-ї бригади ЗСУ Павло Петриченко, зареєстрував петицію, в якій закликав на час дії воєнного стану заборонити азартні ігри й доступ до онлайн-казино для військовослужбовців, рекламу азартних ігор із використанням символіки ЗСУ, а також заборонити благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку. Він мотивував це тим, що онлайн-казино набуло великої популярності серед військових, і є випадки, коли бойові побратими витрачають на ігри все своє грошове забезпечення і навіть беруть кредити. (15 квітня стало відомо, що Петриченко загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання).

20 квітня президентським указом уведено в дію рішення Ради національної безпеки й оборони «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет».

Водночас Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу законопроєкт №9256-д, який «має сприяти рішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану». «Рекламу азартних ігор буде повністю заборонено, як і істотно розширено механізм блокування нелегальних гральних сайтів», — запевнив очільник профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.

_{Працювали б, якби умови дозволяли}

ПОНАД 2,7 млн наших громадян мають інвалідність. І тільки 16% із них (вважаймо, кожний шостий) працевлаштовані. Невже так мало цих людей хоче працювати? Певно, що ні. Одна з причин, що перешкоджає людині з інвалідністю претендувати на вакансію, — це відсутність належних умов для роботи. Роботодавці, зі свого боку, часто не готові їх створити. По-перше, не хочуть додаткових фінансових витрат, по-друге, не знають, як облаштувати робоче місце для такого працівника.

Іще торік у серпні Міністерство економіки разом із Державною службою зайнятості запровадило програму, за якою роботодавець, що працевлаштував людину з інвалідністю, може одержати компенсацію вартості організації для неї робочого місця. Про які суми йдеться? Це до 106,5 тис. грн, якщо говорити про осіб з інвалідністю І групи, та до 71 тис. грн — за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю ІІ групи. Роботодавець має організувати робоче місце для фахівця з інвалідністю впродовж 90 днів з моменту працевлаштування. Далі він подає заяву про надання відшкодування вартості витрат до центру зайнятості або через портал «Дія» з копіями необхідних документів. Розгляд справи займає 10 робочих днів. У разі позитивного рішення протягом п’яти днів кошти надійдуть на рахунок роботодавця.

_{Вакцинація від сказу для тварин}

ДЕРЖАВА повністю профінансувала придбання вакцини для протиепізоотичних заходів щодо диких і свійських тварин. Про це повідомив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін. Він наголосив, що і власникам котів та собак теж дуже важливо вакцинувати своїх домашніх улюбленців, оскільки випадки сказу серед домашніх тварин збільшуються. За словами чиновника, нині в Україні є удосталь доз антирабічної вакцини, наданої міжнародними партнерами як гуманітарна допомога. В нас діє мережа центрів антирабічної медичної допомоги, де пацієнт отримує необхідну вакцинацію з першого дня звернення. Причому проти сказу потрібно лише п’ять уколів, а не 40, як багато хто думає. Важливо швидко звернутися до лікаря при укусі тварини.

Де зберігаємо гроші?

ЗА ДАНИМИ НБУ, на початку 2024-го у 63 банках — учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб налічувалося 67,7 млн рахунків. На них українці сумарно зберігали 1 трлн 234,8 млрд гривень. Більшість сум була у гривнях: 57,9 млн вкладів на 796 млрд гривень. Що стосується відсоткових ставок за депозитами, то вони суттєво різняться. Приміром, якщо ще торік у грудні банки платили за гривневими вкладами у середньому 11,7% річних, то за валютними лише 1%.

Оприлюднив НБУ і рейтинг банків за вкладами. Найбільше їх у державному ПриватБанку — 464,1 млрд гривень. Кількість вкладників — 24,2 млн. На другому місці державний Ощадбанк — 12,8 млн вкладників, сума — 192,7 млрд гривень, на третьому — приватний Універсал Банк: 8 млн вкладників, сума — 85,5 млрд гривень. Далі йдуть банки іноземних банківських груп Райффайзен Банк: кількість вкладників — 3 млн, сума — 85,5 млрд гривень та Укрсиббанк: кількість вкладників — 2,1 млн, сума — 58,8 млрд гривень

                                                    Газета захисту інтересів і прав селян України "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"