ЦІНИ В АПТЕКАХ - ДО СТЕЛІ

Олена КОЩЕНКО.

     Щонайменше дві тисячі гривень на місяць — саме стільки, як свідчить статистика, звичайній українській родині нині доводиться витрачати на ліки. Упродовж повномасштабного вторгнення росії вартість більшості медпрепаратів зросла в Україні на третину. А на деякі групи фармацевтичної продукції націнка сягнула 40% і навіть більше. Чому нам доводиться так багато переплачувати, та ще й у війну? Чи не час нарешті запровадити жорсткий державний контроль вартості медпрепаратів в аптечних мережах?

                                                                    _{Іван киває на Петра...}

    ІЩЕ ТОРІК у березні Міністерство охорони здоров’я закликало аптечні мережі не підвищувати цін на ліки та інші товари медичного призначення.

— Ми всі перебуваємо в дуже непростій ситуації. Та за будь-яких обставин найбільшим нашим пріоритетом залишається життя і здоров’я українців. Міністерство охорони здоров’я з першого дня війни співпрацює з аптечними мережами та дистриб’юторами і з питань асортименту ліків, і з питань логістики… Переконливо просимо не підвищувати цін на ліки, особливо на препарати першої необхідності, — з такими словами тоді звернувся до розпорядників аптек перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.

    Проте ліки у фармацевтичних закладах відтоді лише дорожчають. А останнім часом і поготів: цінники оновлюються мало не щотижня. Наприклад, вартість найпоширеніших ліків, які можна знайти в кожній домашній аптечці, — аспірину, анальгіну, валідолу, цитрамону — із березня 2022-го по січень 2023-го зросла в середньому на 40 відсотків. Але українці купують їх за такими цінами, бо вибору в них нема.

    Тим часом провізори стверджують — протягом року вони свою роздрібну відсоткову надбавку на ліки, мовляв, не піднімали. Ну хіба що «зовсім не набагато». Кивають на виробників і дистриб’юторів — передовсім вони шалено накручують ціни. Своєю чергою останні заявляють, що на формуванні вартості препаратів позначаються падіння курсу гривні стосовно долара та євро, зростання цін на енергоносії, ускладнення доставки. Також через війну низка задіяних у галузі вітчизняних виробництв припинили роботу, тому діючі речовини багатьох препаратів, пакувальні матеріали тощо виробникам доводиться закуповувати за кордоном…

 т    Словом, як у тій приказці: Іван киває на Петра, Петро киває на Івана. А що ж, питається, держава?

_{Держава регулює і законодавчо гарантує}

    ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держпродспоживслужби, в Україні є три групи найменувань медпрепаратів, ціни на які регулює держава: за програмою «Доступні ліки», ті, що купують бюджетним коштом, а також ліки з Національного переліку основних лікарських засобів МОЗ.

    Започаткована у квітні 2017-го програма державних гарантій медичного обслуговування населення «Доступні ліки» містить перелік препаратів, на які передбачені гроші в держбюджеті. Деякі з них повністю безплатні для пацієнтів, за решту треба доплатити певний відсоток од вартості. Ціни на них чітко зафіксовані, включно з роздрібною ціною в аптеках. Останні не можуть підвищувати їх самочинно.

    Як повідомила Національна служба здоров’я, нині в Україні попри повномасштабне вторгнення рф у програмі «Доступні ліки» задіяно 12,6 тисячі аптек і аптечних пунктів. Із них 461 приєднався від початку війни.

    Разом із тим у державі затверджено Національний перелік лікарських засобів, які застосовуються для лікування найпоширеніших захворювань. Його укладено за принципом не торгової назви медпрепарату, а головної діючої речовини, необхідної для приборкання недуги. Таких у списку нині майже 800. Всі препарати, що відповідають цьому списку, можуть відпускатися дистриб’юторами з націнкою не більш ніж 10% (з урахуванням податків), а аптечна мережа має право їх реалізовувати з націнкою не більш як 25%.

    60 позицій із Переліку — ліки, які найчастіше використовують українці. Тож держава вирішила встановити на них ще й фіксовану максимальну ціну. МОЗ порівнює вартість подібного препарату у п’яти країнах — Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії і визначає середню вартість. Це і буде отой граничний показник, який виробник і дистриб’ютор не можуть переступити, встановлюючи ціну на препарат. Однак таке регулювання стосується саме держзакупівель — коли медзаклади за бюджетні гроші купують препарати у виробників для стаціонарного лікування пацієнтів.

    У той же час для аптек є ще один механізм націнок. Він також діє суто для Нацпереліку МОЗ. Держава встановила таку систему: чим вище вартість препарату, тим менший відсоток націнок може поставити на нього аптека. Якщо вартість препарату до 100 грн, максимальна торгова надбавка має становити 25%; за умови вартості ліків од 100 до 500 грн надбавка не може перевищувати 20%; від 500 до 1000 грн — 15%; понад 1000 грн — максимальна надбавка не має бути вище 10%...

                                                                             _{Скарги? На здоров’я!}

    ЯСНА РІЧ, рядовий покупець не може знати, яку конкретно надбавку на придбаний ним препарат зробили аптека, виробник та дистриб’ютор. Проте той, хто має хронічні недуги і тривалий час купує певні ліки, добре орієнтується в цінах. Скажімо, знає, що препарат від високого тиску, який йому належить приймати щодня, в березні він купував за 185 гривень за упаковку з 30 пігулок, у червні — за 205, а наприкінці грудня вже мусив віддати 238 гривень…

    Куди ж звертатися, коли бачиш, що вартість медпрепаратів в аптеках істотно підскочила? Як роз’яснили у МОЗ, під час дії воєнного стану за цінами на ліки в Україні стежить Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Можна написати скаргу на електронну адресу служби dls@dls.gov.ua або зателефонувати за номером 044 422 55 77. Ревізійні перевірки, проведені в 17 областях наприкінці минулого року Держлікслужбою за зверненнями громадян, засвідчили, що мало не повсюди аптеки, ігноруючи закон, на власний розсуд завищували роздрібну ціну та забирали різницю від продажу собі. Але! Поки що жодного оператора ринку не притягнули до відповідальності за його невгамовні «бізнес-апетити».

    Також про такі ситуації варто інформувати Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужба): на електронну адресу info@dpss.gov.ua; за телефонами (050) 230 04 28, (096) 000 98 23. Крім того, ви можете звернутися до територіальних органів Держпродспоживслужби, контакти яких знаходяться на сайті dpss.gov.ua.

                                                   _{Умови диктує виробник}

    І ВСЕ Ж дешеві будуть ліки чи дорогі, передовсім визначає їх виробник. А фармакологічні компанії — це приватний бізнес, мета якого — заробляти гроші. І не просто гроші, а дуже великі гроші. За світовим фармакологічним ринком навіть у розвинених країнах стоїть впливова система лобістів, які просувають інтереси індустрії і не дають ухвалювати закони, які регулювали б ціни на ліки для клієнтів.

    А кінцева ціна медикамента залежить від багатьох чинників: вартості досліджень і виробництва, дієвості препарату, платоспроможності населення в певній країні, витрат на рекламу тощо. Приміром, якщо виробник виготовив ліки проти якоїсь тяжкої недуги і в них високий показник успішних випробувань, а на ринку не буде іншого такого ж дієвого препарату, то, найімовірніше, ціна на нього виявиться захмарною.

    Коли ж ідеться про нові препарати категорій, у яких на ринку вже є конкуренти, їхня ціна залежатиме здебільше від вартості ліків-конкурентів. Ціни не мали б вельми відрізнятись, якщо ефективність мало чим різниться. Однак це не обов’язково. Приміром, на вітчизняному ринку зараз повно ліків із майже однаковою доведеною ефективністю, розбіжність у ціні на які, однак, становить сотні гривень. Проте Антимонопольний комітет України порушень тут не вбачає. Чи не тому, що «обрані» фармкомпанії мають впливові зв’язки?

                                                                _{Замість післямови}

    …СЬОГОДНІ багато громадян допомагають волонтерам грішми для закупівлі та доставки ліків у медзаклади і військові шпиталі. На окремих територіях України, де точаться бої або які зазнають нещадних обстрілів, працюють «волонтерські аптеки», які безоплатно відпускають необхідні фармацевтичні товари. Держава іде на величезні витрати, лікуючи поранених і надаючи медичну допомогу своїм громадянам. А в цей час окремі беніфеціари роздрібних аптечних мереж, як засвідчують перевірки в регіонах, продовжують займатися здирництвом, одержуючи надприбутки на біді співвітчизників. Настав час вжити заходів щодо зміни підходу держави до їхньої діяльності.

    До того ж у жодній європейській країні нема такого засилля аптечних мереж та їхньої монополізації, як в Україні. У Європі задля підвищення соціального захисту громадян встановлені доволі жорсткі обмеження діяльності на фармринку. У нас же фармацевтичне законодавство, навпаки, створює умови для його комерціалізації, не беручи до уваги соціальну складову. Тож опосередковано виходить так, що навіть в умовах війни держава продовжує допомагати примножувати особисті статки власникам аптечних мереж.

    8 серпня 2022 року парламент ухвалив довгоочікувану нову редакцію закону «Про лікарські засоби». Закон набув чинності 18 серпня і запроваджуватиметься поступово, протягом шести років. Ним передбачено, зокрема, створення єдиного контролюючого органу на базі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками і Державного експертного центру МОЗ України. Він матиме широке коло повноважень, включаючи й право застосування жорстких санкцій, включно з позбавленням ліцензії на діяльність.

    Хочеться вірити, що дія закону змінить вітчизняний ринок лікарських засобів і зрештою зробить фармацію в Україні більш соціально відповідальною.

    "Сільські вісті".