В продовження публікації «А судді хто?»: ДВОЛИКА ФЕМІДА

Віталій НАЗАРЕНКО   (Чернігівська область)

Здається, що Бобровицький районний суд більше нагадує контору, яка обслуговує приватні інтереси окремих осіб, аніж є представництвом судової гілки влади, що ухвалює рішення іменем України та в інтересах народу України. При тому, що судді, одержуючи астрономічні, як на наш час, кошти за свою роботу, часто зловживають своїми повноваженнями — процесуальними правами, зумисне затягуючи розгляди, перекидаючи їх на інші суди, або ж знаходять різноманітні причини завернути чи навіть «поховати» справи.

_{Повернути не можна залишити}

ДІЙШЛО до абсурду: Бобровицький районний суд з травня не приймає до розгляду протоколи про адміністративні правопорушення, складені представниками поліції щодо однієї з місцевих автомийок. Судді Демченко, Кузюра та Бойко по черзі одна за одною чотири рази вишукували формальні підстави для відмови в їх розгляді. Видається, що звичайна автомийка, яка не має дозвільних документів і порушує порядок господарської діяльності, має «дах» в органах бобровицької Феміди.

До певного часу цей бізнес, який уже другий рік працює на території Бобровицької філії «Укртелекому», не привертав уваги правоохоронців. Аж поки на адресу слідчих не почали надходити скарги від клієнтів. У реєстрі судових рішень перебувають адміністративні провадження, відкриті на основі заяви громадянина Сірика Б.А, який скаржився на неякісно надані послуги. Правоохоронці встановили, на кого зареєстрована автомийка. Це фізособа-підприємець Шута Ангеліна Ігорівна. Водночас з’ясувалося, що діє вона без будь-яких дозвільних документів, а сам ФОП не має навіть відповідного КВЕДу (КВЕД — це система кодів для класифікації видів економічної діяльності), не те що дозволів. Виходячи з цього, 27 травня дільничний офіцер поліції сектору превенції ВП №2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області складає протокол про притягнення Шути Ангеліни Ігорівни до адміністративної відповідальності за ч.1-ю ст. 164-ї КУпАП — порушення порядку провадження господарської діяльності. Цей документ надходить до розгляду в Бобровицький районний суд і потрапляє на стіл до судді Людмили Миколаївни Демченко. Недовго думаючи, суддя Демченко вже 31 травня повертає поліції їхній протокол із дослівним формальним обґрунтуванням: «У протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1-ю ст. 164-ї КУпАП мають відображатися чіткі вказівки про порушення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, певних правил щодо регулювання господарської діяльності. Таким чином, в протоколі зазначено суть адміністративного правопорушення, яка не відповідає диспозиції ч. 1-ї ст. 164-ї КУпАП. Наявність вищевказаних недоліків унеможливлює об’єктивний розгляд справи судом, а тому його слід повернути відділенню поліції №2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення».

Виявляється, замало того, що підприємець надає послуги з миття автомобілів без відповідних дозвільних документів, — суду потрібна ще якась конкретизація.

Приклад колеги наслідують й інші судді Бобровицького ра-йонного суду — Валентина Кузюра та Валентина Бойко, які також із суто формальних причин повертають поліції ще три адміністративні протоколи стосовно незаконної діяльності автомийки.

15 серпня поліція уп’яте скеровує адміністративний протокол до суду, який має розглянути суддя Наталія Булига. Виходячи з попередніх розглядів, неважко здогадатися, яким буде її рішення.

Виникає логічне запитання: а хто ж така Ангеліна Шута, адміністративні справи проти якої суд повертає поліції?

_{Територія помічниці нардепа Приходька}

ВІДПОВІДЬ варто шукати в місці, де розташувалася нелегальна автомийка. А це, як ми вже зазначали, територія Бобровицької філії АТ «Укртелеком». Начальницею дільниці мережі №324/7 смт Козелець Чернігівської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» є помічниця народного депутата України і віднедавна депутатка Чернігівської обласної ради від забороненої партії «Наш край» Тетяна Олешко. Подейкують, що Ангеліна Шута є дівчиною її рідного племінника. В такому разі поведінка бобровицької Феміди не є дивною, адже районний суд не вперше виносить рішення на користь родини Олешко. Згадати хоча б гучну карну справу проти чоловіка пані Тетяни — колишнього бобровицького воєнкома Олега Олешка, яку Бобровицький районний суд намагався «поховати» на стадії підготовчого судового засідання, апелюючи до статті 43-1 ККУ, повністю ставши на бік підозрюваного. Рукоприкладство, погрози та стрілянину суд фактично назвав виправданим ризиком, а всі процесуальні витрати поклав на державу. Справу розглядали судді Булига Наталія Олександрівна, Кузюра Валентина Олександрівна та Бойко Валентина Іванівна. Чернігівський апеляційний суд, певна річ, повернув справу на новий розгляд, от тільки потрапила вона вже не в Бобровицю, а в Козелець, який так само належить до округу нардепа Бориса Приходька, помічницею якого, нагадаємо, є дружина фігуранта карного провадження Тетяна Олешко.

Є ще одна вагома причина вважати, що питання нелегальної автомийки в Бобровиці пов’язане з прізвищем помічниці Приходька. 16 серпня три екіпажі патрульних заблокували в центрі Бобровиці чорний позашляховик «Toyota Land Cruiser 200» 2020 року випуску з номерами КА 3490 ВТ. За кермом автомобіля була Тетяна Олешко. Напередодні помічниця нардепа святкувала в одному із популярних закладів Бобровиці свій день народження. Наступного дня іменинниця сіла за кермо. Можливо, патрульні звернули увагу на дивний характер руху позашляховика чи на щось інше, тому вирішили зупинити його для перевірки. Водійка авто на цю законну вимогу не відреагувала. В результаті патрульні організували погоню, і вже в центрі Бобровиці трьом екіпажам вдалося зупинити та заблокувати автомобіль. Цікава подробиця: позашляховик, за кермом якого перебувала помічниця нардепа, зареєстрований на Ангеліну Шуту — ту саму «власницю» нелегальної автомийки, адміністративні протоколи щодо якої систематично повертають у Бобровицькому районному суді. Дві з половиною години Т. Олешко відмовлялася виходити з авто і, як наслідок, отримала адміністративний протокол — невиконання вимог про зупинку. Він також направлений до суду, побачимо, яке рішення винесе бобровицька Феміда.

_{Як «злити» справу}

ПРИСКІПУВАННЯ до формальностей, як розповідалося вище, — один із прийомів суддів із Бобровиці, якщо треба відмовити у розгляді провадження. Є в них ще й інша «фішка» — відводи. Тобто суддя шукає юридичну підставу, для того щоб «скинути» із себе розгляд справи і перекласти її на іншого. Так, за 2023 рік судді Бобровицького районного суду взяли 25 відводів, за сім місяців поточного року — 23 відводи. Багато це чи мало? Скажімо, подібний за складом та кількістю суддів Борзнянський районний суд цього року зареєстрував 12 відводів, тобто удвічі менше, Бахмацький — 10, Менський — шість. Виходить так, що бобровицькі мільйонери в мантіях щомісяця отримують все ті ж 100 тисяч із гаком гривень, але, зловживаючи правом відводу, перекладають роботу на плечі інших, часто взагалі на сусідні районні суди. Закономірно, що це обурює тамтешніх служителів Феміди. Один із них навіть написав скаргу до Вищої ради правосуддя на колег із Бобровиці. Допекли!

Ще одна законна лазівка — використання терміну давності. Адже якщо за пів року провину обвинуваченого не довели, то справу закривають. Отож суддя шукає причини для перенесення розгляду аж до того моменту, коли не настане той самий «час Ч». Тут варто згадати справу Валентини Швитай. Обвинувачена у корупційних правопорушеннях тоді ще депутатка Бобровицької міської ради Валентина Швитай мала стовідсоткові шанси розділити всю повноту відповідальності перед законом по восьми зафіксованих правоохоронцями фактах, однак судді технічно «злили» справу по шести з них, закривши її за терміном давності. Ту гру, яку розгорнули, сказати б, під «патронатом» судді Валентини Бойко, сміливо можна назвати класикою суддівського епістолярного жанру. Валентина Швитай, очевидно, усвідомлюючи наявність залізобетонних доказів її вини, вирішила затягувати розгляд справи шляхом подачі численних формальних клопотань. Спершу про перенесення розгляду справи до столичного суду, потім через нібито захворювання на ковід. Зрештою подала клопотання про відвід судді, яке, на диво, без проблем було задоволене, після чого справу передали вже згадуваній Наталії Булизі. Остання, дочекавшись «часу Ч», виносить рішення закрити об’єднане провадження «у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення на неї адміністративного стягнення, передбачених ч. 4 ст. 38 КУпАП». Тобто всі звинувачення проти громадянки Швитай, які ґрунтувалися на беззаперечних доказах, із благословення Бобровицьких суддів були поховані.

_{Чи буде дискваліфікація?}

ПОДІБНИХ історій вистачає в багатьох судах, особливо в районних, які, по суті, перетворилися на «кишенькову» обслугу місцевих «володарів життя». І судді не несуть за це жодної відповідальності. Така безкарність, звісно, породжує у суспільстві запит на справедливість. І центральна влада, розуміючи всю дволикість Феміди, запровадила давно назрілу процедуру — кваліфікацію суддів. Саме в цей час Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить «чистки». За словами правозахисників, тільки на Київщині 25 відсотків суддів «дискваліфікують», тобто позбавлять посад і відправлять у вільне плавання без збереження пільг. На жаль, у колишніх райцентрах дуже мало непідкупних кваліфікованих юристів, які могли б фахово подавати скарги до Вищої ради правосуддя й таким чином формувати «послужний список» суддів для їх подальшої «дискваліфікації». А тим часом багато нечесних на руку судочинців терміново намагаються завчасу вийти на пенсію зі збереженням усіх гарантій і пожиттєвого утримання.

Отака дволика вітчизняна Феміда: блискуча, як фасад Головного храму, і злиденна, як провінційний райсуд, що однією рукою просить милостиню, а в другій стискає меч. А ще вона збезчещена і продажна. А з такою завше можна домовитися. Тим, хто звик користуватися її послугами, це вигідно. Іншим коштує занадто дорого. Вища кваліфікаційна комісія суддів точно не продешевить, якщо перезавантажить Бобровицький районний суд.