АКТУАЛЬНІ ПОРАДИ ЛІТНІМ ВІКОМ ЛЮДЯМ. АЛЕ І СЕРЕДНІМ ВІКОМ ТАКОЖ НЕ ЗАВАДЯТЬ

Ольга КОМАР, нутриціолог.

Зростання тривалості життя та, як наслідок, стрімке старіння населення — характерна особливість ХХІ століття. Це спонукає до пошуків ефективних ліків і реабілітаційних підходів до людей старшого віку. Їхній організм є більш уразливим, тому для поліпшення самопочуття можна застосовувати не всі медикаменти.

Пошуки оздоровчих засобів

ЯК ВІДОМО, люди похилого віку часто мають хронічні захворювання, які негативно впливають на якість життя. За даними експертів ВООЗ, найпоширенішими є хвороби серцево-судинної та дихальної систем.

Незважаючи на те що кардіоваскулярна та респіраторна сфери організму мають солідний природний ресурс міцності, склеротичні та запальні процеси, що розвиваються внаслідок різних негативних чинників, стають причиною розвитку серйозних хвороб і неприємних симптомів: ішемічна хвороба, гіпертонія, обструктивні процеси в органах дихання, задишка тощо. Тому для поліпшення стану здоров’я насамперед потрібно прибрати такі чинники: неправильне харчування, малорухливий спосіб життя, порушення режиму сну та відпочинку, звичка негативно реагувати навіть із приводу дрібних причин. Одночасно варто приділяти увагу оздоровчим методам, до яких належать апі- й фітотерапія. Саме вони на першому місці, коли йдеться про поліпшення стану здоров’я людей похилого віку. Вони доступні, є натуральними, мають широкий спектр дій.

Передусім ідеться про користь меду, маточного молочка, прополісу, пилку (бджолиного обніжжя), воску, бджолиної отрути та цілющих трав. Ці засоби мають широкий діапазон геронтопротективної (запобігають передчасному старінню) фармакологічної дії та м’який позитивний уплив на організм, звісно, за відсутності протипоказань.

Частка пенсіонерів становить близько 25 відсотків від загальної чисельності населення. Зважаючи на постійне збільшення кількості людей літнього віку, важливим для цієї категорії стає забезпечення оптимальної якості життя за допомоги апіфітопрепаратів.

Апітерапевти спільно з геронтологами (фахівцями, які вивчають механізми старіння та методи омолодження) провели серед таких пацієнтів низку досліджень, що стосувалися використання продуктів бджільництва та лікарських рослин за гіпертонічної хвороби й хронічної респіраторної патології з фоновими захворюваннями ЛОР-органів. Досліджували в геронтологічних стаціонарах із моніторним вивченням серцево-судинної та дихальної систем, а також імунобіологічного гомеостазу організму пацієнтів з допомогою загальноприйнятих сучасних методик і спеціального обладнання.

Мед та маточне молочко: вплив на артеріальний тиск

СЕРЕД причин гіпертонічної хвороби передусім виділяють такі: знижена опірність стресам, постійні інтелектуальні перенапруження на тлі згасання функцій внутрішніх систем, будь-які гіпоксичні розлади (зниження рівня кисню) мозкової діяльності, клімактеричні зміни, ожиріння та зловживання кухонною сіллю. Сприятливими чинниками виникнення хвороби вважаються спадковість (особливо по материнській лінії), ендокринні порушення, малорухливість, хвороби нирок, куріння.

До експерименту в пошуках дієвих, без виражених шкідливих побічних упливів, засобів лікарі залучили близько 400 осіб (приблизно однакову кількість чоловіків і жінок), старших за 60 років. Деяким із них були протипоказані певні фармакологічні препарати, не всім за медичними показаннями підходило фізіотерапевтичне лікування, в тому числі й у кліматичних зонах (морське, гірське повітря тощо). До цих людей із метою поліпшення їхнього стану застосовували продукти бджільництва та фітотерапію.

Маточне молочко сприяє відновленню порушених нейроваскулярних процесів, підвищує природну імунобіологічну адаптивність і стресостійкість організму за гіпертонії. Оскільки воно може руйнуватися соляною кислотою та пепсином шлункового соку, краще тримати його під язиком до повного всмоктування, як, наприклад, валідол. У результаті маточне молочко поширюється організмом, минаючи шлунок і кишківник. У спеціалізованих крамницях бджолиних продуктів або в аптеці можна придбати його в таблетках.

Мед у поєднанні з маточним молочком справляв виражений седативний (заспокійливий) та адаптогенний вплив, природним чином регулюючи збудження та гальмування в нервовій системі, сприятливо впливаючи й на відновлення кров’яного тиску. Найбільший ефект був помічений під час прийому меду з білої акації, лугових трав, собачої кропиви, ехінацеї.

Особливості молочно-овочевої дієти

ДІЄТА пацієнтів із гіпертонічною хворобою базувалася на овочево-фруктових стравах і кисломолочних продуктах (біокефір, біойогурт, ряжанка, кисляк із додаванням ягід, овочеві та фруктові соки).

Кілька разів на тиждень пацієнти вживали кисломолочний сир (5-10 відсотків жирності або знежирений) із додаванням 15-25 г меду з 2-відсотковим маточним молочком (суміш зі 100 г меду з 1 г маточного молочка). Або їли мед, а аналогічну кількість маточного молочка клали під язик. Часто в сир додавали подрібнені та розпарені курагу, чорнослив, родзинки.

Також пацієнти щодня споживали по 100 мл соку буряків, змішаного зі столовою ложкою меду (випити за два рази перед їдою або між їдою). Курс 14-21 день. У меню були страви з квасолі, буряків, спаржі, до їжі регулярно додавали кріп, який також має гіпотензивні властивості. Кілька разів на тиждень були в невеликій кількості каші з цільнозернових крупів: гречана, кукурудзяна, пшоняна, з кіноа, амаранту та інші. Режим харчування — 5 разів на день невеликими порціями.

Фітотерапія та спосіб життя

ОДНОЧАСНО пацієнти приймали настій із суміші цілющих рослин: по столовій ложці кропиви дводомної, сухоцвіту багнового, споришу звичайного. Чайну ложку суміші залити склянкою окропу, настоювати щонайменше дві години (можна ніч). Додати 1-2 чайні ложки меду, розмішати. Випити протягом дня за три рази. Подібна апіфітокомпозиція має м’яку сечогінну дію, регулює кров’яний тиск і оздоровлює нервову систему, сприяючи протистоянню стресовим чинникам.

Під час курсу апіфітотерапії пацієнти робили гімнастику, виходили на прогулянки, утримувалися від шкідливих звичок: вживання солодощів, хлібобулочних виробів, смажених, консервованих, копчених, жирних страв. Допускалося вживання двічі на тиждень у невеликій кількості риби та курячого м’яса.

Метод апіфітотерапії виявився досить дієвим, що було зазначено під час обстеження в кардіолога та у відгуках про самопочуття пацієнтів. Стійкий позитивний ефект оздоровлення був досягнутий у 76 відсотків учасників експерименту, в решти 24 відсотків також спостерігалося поліпшення, але менш виразно. Однак апіфітотерапія всім пацієнтам давала змогу значно зменшити кількість і дозування синтетичних препаратів (під наглядом фахівця).

Боротьба з бронхолегеневимизахворюваннями

ХРОНІЧНА патологія ЛОР-органів у людей похилого віку (ринофарингіти, отити, гайморити, синусити) нерідко супроводжується трахеїтами та бронхітами. В експерименті щодо оздоровлення апіфітозборами взяли участь близько 200 осіб із хронічною патологією ЛОР-органів і хронічними хворобами респіраторної сфери (бронхіти, трахеїти). У багатьох із них спостерігалася наявність двох і більше захворювань, а також нестерпність до багатьох синтетичних препаратів. Деякі пацієнти протягом кількох років відзначали дряпання, клубок у горлі, хворобливі відчуття за грудниною, покашлювання з мокротинням, що важко й рідко відходило. Увечері та вночі хворих турбувало утруднене дихання носом, періодично вони відчували мерзлякуватість.

Для очищення організму від шлаків, токсинів, слизу пацієнтам призначали тепле питво до 1,5-2 л на добу (зелений крупнолистовий чай із медом і лимоном, морси, відвар липового цвіту, шипшини, мінеральну воду типу «Боржомі», «Лужанська», «Поляна Квасова»). Усім протягом 2-3 тижнів перед їдою давали двічі-тричі на день по 10 крапель 5-відсоткового спиртового екстракту прополісу. Готували його так: 5 г прополісу заливали 100 мл етилового спирту (70 градусів) і настоювали протягом трьох діб, кілька разів струшуючи. Отриману суміш фільтрували крізь кілька шарів марлі.

Хворі протягом 3-4 тижнів двічі на день пили по пів склянки теплого трав’яного чаю з медом. До його складу входили такі рослини, взяті в рівних пропорціях: корінь солодки голої (лакриця), корінь і кореневища лепехи звичайної, трава сухоцвіту багнового, чебрецю звичайного, фіалки триколірної, ромашки та багна звичайного. Чайну ложку суміші заливали склянкою окропу та настоювали протягом ночі.

Протипоказання: непереносність продуктів бджільництва та інших згаданих компонентів.

Перед застосуванням рекомендацій обов’язково порадьтеся з вашим лікарем.         І ДОБРОГО ВАМ ВСІМ ЗДОРОВ"Я!

   (Всеукраїнська газета захисту інтересів та прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")