Якого біса ми досі оремо?

   Для українців сільське господарство є ключовою галуззю економіки. Прямуючи за цивілізованим світом, нам слід також звертати увагу на регенеративне землеробство. Щоб краще зрозуміти, що таке відновлювальне землеробство та як його досягнути, ми публікуємо тези з доповіді  доцента кафедри землеробства та гербології НУБіП Миколи Косолапа на конференції «Відновлювальне сільське господарство — шлях до відновлення повоєнної України».

   Природа знає краще, як займатись сільським господарством

   Старше покоління добре пам'ятає фразу Івана Мічуріна: «Ми не можемо чекати на милість від природи,  взяти її у неї — наша задача». Ми настільки її «набрались», що сьогодні маємо проблеми з ґрунтом, кліматом і т.д. Це все призвело до зміни парадигми загальних уявлень про сільське господарство. Тому фраза Мічуріна змінилась на поняття «природа знає краще».

Якщо ви думаєте, що Mini-till чи No-till  — це великі наукові розробки, то насправді вони повертають нас до питання «а на біса ми орали?». Теорії природи оранки немає. Ось тому ця фраза «природа знає краще» — це основна сьогоднішнього землеробства і саме з природи треба брати приклад.

   Чому сьогодні людство звернуло увагу на землю? Тому що парникові гази, вуглець, можна заховати у 2 речах, або в океані або у ґрунті. Відтак відомий еколог Баррі Коммонер сформулював основні закони екології в сільському господарстві:

1. Природа знає краще;
2. За все треба платити (нічого не дається задарма);
3. Усе зв’язане з усім;
4. Все кудись повинно діватись. 

Земельна ділянка

   Ми вже побачили наслідки поганого поводження з ґрунтами і як результат — їхню деградацію. Саме тому ООН сьогодні визначає головний напрям с/г — це сталий еколого-економічний напрямок, а звідси йде і стале землеробство. Ці напрямки базуються на 3 принципах:

1. Зменшення фізичного впливу на ґрунт і зменшення обробітку

Раніше фермери орали, культивували, боронували тільки для того, щоб могла працювати сівалка. Якби вона могла сіяти в необроблений ґрунт, то його не обробляли б. Зараз завдяки сучасним агрегатам ми можемо зменшити обробіток і при цьому якісно посіяти.

2. Диверсифікація сівозміни

Різноманітність культур дозволить нам збільшити біорізноманіття ґрунту. На жаль, наука в цьому напрямку повинна ще працювати, оскільки на сьогодні немає навіть точного визначення, що таке біорізноманіття та одиниці його виміру. Бажаний результат — 20 т живих організмів на 1 га.

3. Постійне покриття ґрунту

Є така фраза «ґрунт не повинен бачити сонце». Якщо земля не бачить сонця, то відбувається  природний процес ґрунтоутворення. Якщо ж він відкритий, то одразу зʼявляється природний захист у виді бур'янів.

Тож, цих принципів можна досягнути переслідуючи такі цілі:

1. Захист ґрунту.

2. Ресурсоощадність (коли ми хочемо витратити менше ресурсів).

3. Клієнтоорієнтованість.

                       5 вимог до сучасного господарства

   Сьогодні у с/г включаються механізми регуляції за екологічними принципами. Світові організації, як політичні, так і економічні, вже ухвалили відповідні положення. Фермер може продавати ідеально чисту продукцію, але всі будуть зважати на те, який у виробництва карбоновий слід. І тому вже сьогодні виробники повинні зважати на вуглецеві бар'єри та перелаштовуватись.

   Проблеми збереження природи стали світовими. І за це суспільство готове платити. Наприклад, якщо господарство працює над збереженням і відновленням ґрунту, то банк мусить підтримувати таких клієнтів, через видачу кредитів чи зменшення кредитної ставки.

При цьому є 5 позицій, які вимагаються від будь-якої системи господарства:

1. Інтенсивність. Будь-які технології, спрямовані на зниженість врожайності, не є прийнятними.

2. Ґрунтозбереження. Спершу воно сприймалось, тільки як захист ґрунту від ерозій, а сьогодні це вже біологічне та агрохімічне збереження.

3. Ресурсоощадність. Ресурси дорожчають з більшим темпом, аніж вартість с/г продукції. Щоб збільшити маржу, потрібно зменшити витрати.

4. Екологічність. Найперше — зменшення викидів CO2.

5. Економічна ефективність. Будь-яка система землеробства буде прийнятною, якщо вона економічно ефективна.

поле

    В цьому контексті важлива організація території полів. В Україні для цього є відповідний термін «контрольно-меліоративна організація територій». Що це таке? У нас всі поля прямокутної форми форми, оскільки раніше стояло завдання створити якнайкращі умови для ефективної роботи  тракторних агрегатів того часу. Сучасна високопродуктивна широкозахватна техніка вимагає інших підходів до організації території.  Тому сьогодні потрібно починати з реорганізації територій.  

             Чому No-till працює не в усіх фермерів?

          На жаль, попри те, що всі говорять про новинки, більшість аграріїв використовує традиційну технологію обробітку ґрунту, яка напрацьована віками й дозволяє отримати прийнятні  результати. І поки фермери отримуватимуть високі врожаї, змінити  традиційну систему буде дуже і дуже важко. На сьогодні великі ресурси розширення  ресурсоощадних технологій. Інтенсивний механічний  механічний обробіток ґрунту зумовлює у нашій продукції великий карбоновий слід.

   Жоден прогрес неможливий без наукового супроводу та адаптації. Можна мати будь-яку техніку, але важлива адаптована технологія для кожного господарства. Наприклад, 90% випадків невдач з No-till пов'язані з тим, що люди просто не можуть адаптувати її під своє поле. Фермери відмовляються від оранки, культивації та боронування, але технологія «нічого не робити» не працює.  У тих, хто прикладає знання і наполеглевість, технологія No-till працює і сьогодні ми вже говоримо про український варіант No-till. 

Поле

    Парадигма нульового обробітку базається на постійному підвищенні якості грунту, яка і забезпечить збільшення врожайності з кожним новим врожаєм. І кожен наступний врожай збільшується не внаслідок нових добрив, а в результаті збільшення родючості ґрунту.

Основна ідея відмови від  обробітку ґрунту полягає у накопиченні органічної речовини. Чому в природі немає дефіциту поживних речовин? Тому що споживання розтягнуте на весь вегетаційний період.

   Також ще один стереотип полягає в тому, що відмова від механічного обробітку грунту  накопичує вологу. Якщо немає рослинних решток на поверхні, то за 2 тижні непокритий ґрунт почне програвати покритому.

Шлях сучасного фермера до максимального ресурсовикористання

Тож ключовим для сучасного фермера має бути вислів — «хочеш менше працювати руками, то більше працюй головою». Приклад: якщо раніше солому збирали, дрібнили і знову розкидали, то тепер виникло питання: «для чого це робити?» Задля економії техніки та ресурсів її почали просто косити або сіяти в стоячу стерню і цим підвищили лояльність поля до культур.

Поле

   Те, що ще потребує досліджень — монокультурні посіви, які у нас поширені. В природі ж нема такого, щоб на одному полі ріс виключно один вид рослин. А чому у нас є? Бо таким чином фермери навчились збирати більші врожаї, тієї культури, яка їм потрібна. Але всі знають, що якщо змішати кілька культур, то в підсумку отримується більше. Але от як їх змішати й виростити, розділити — не зрозуміло. Тому тут потрібна поглиблена робота науковців , чим наші посіви відрізняються від природних. Звичайно наші фермери пробують зробити бінарні посіви. Але підсіяти кукурудзу чи пшеницю чимось — це ще невелике досягнення.

   До того ж є експерименти з сортами. Припустимо, нам не потрібна солома, а тільки зерно, тому ми  вирощуємо пшеницю висотою не 1,6 м, а 0,6 м. Так, ми підняли врожайність просто  перегнали солому в зерно. Тож в сучасному світі, максимальне використання ресурсів можливе лише при формуванні відновлювальної екосистеми.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.