Держбюджет 2023: 16 мільярдів на піар депутатів

       Пам'ятаєте, як перед виборами депутати лагодили дитячі майданчики чи привозили принтери в школи? Або ж робили це не перед виборами, але незадовго до "Дня Х". 

Заходили в кожне село, кожну школу та дитячий садочок і нагадували: "Дорогу я вам зробив, вікна я поставив, дитячий майданчик я побудував, і навіть оцю дірку в даху я залатав". 

Як виявилося, тисячі піар-приводів були спонсоровані за наші з вами гроші, або ж, якщо точніше, за кошти соціально-економічної субвенції та ще кількох схожих бюджетних програм. 

Наприклад, за рік перед парламентськими виборами-2019 народні депутати понад 2700 разів використовували бюджетні програми для самопіару. 

     Так, ще перед повномасштабним російським вторгеннням мільярди гривень з держбюджету можна без шкоди для розвитку регіонів переспрямувати на оборону. 

Іншими словами, за гроші, які йдуть на піар депутатів, варто було би придбати винищувачі чи ефективні системи ППО. На жаль, не вдалося. 

        Здавалося б, було та й було — зараз інші часи, і під час повномасштабної війни неефективно витрачати бюджетні кошти та піаритися на них ніхто не буде. Чи все-таки народні депутати тримають у головні магічне слово "вибори", щоб, попри все, не втратити такий дорогий серцю мандат?

     23 листопада 2022 року Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет України на 2023 рік. Верховна Рада ухвалила його як ніколи завчасно — ще 3 листопада. 

Сам же головний кошторис країни став рекордним — загальні видатки становитимуть 2,514 трлн грн, натомість доходи — лише 1,279 трлн грн. 

Нам не вистачає половини бюджету, але, на щастя, гостру потребу в коштах допоможуть закрити міжнародні партнери, за що їм велика вдячність. Натомість парламент спрямовуватиме і кошти доходів, і закордонну підтримку на конкретні потреби.

      Одними з таких потреб є субвенції — грошова допомога місцевим бюджетам від державного бюджету, призначена для конкретно визначеної цілі (цілей). 

Субвенції бувають різними: медична, освітня, на формування інфраструктури ОТГ, на реалізацію певних програм та ініціатив. У бюджеті на наступний рік таких субвенцій майже сорок. 

     Однак нас цікавлять лише ті, які народні депутати через тіньовий вплив використовують із корисливою метою, в тому числі потенційно корупційною.

Проаналізувавши офіційні документи щодо розподілу субвенцій, ми виділили три бюджетні програми:

1. Субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій — 6 млрд гривень.

      Соціально-економічна субвенція, або ж "соцеконом", мабуть, найвідоміша "хотілка" депутатів: з 2016-2017 років ця програма фактично стала "вотчиною" народних обранців.

Згідно з нею, кошти мали б спрямовувати на об'єкти, які не під силу профінансувати місцевим бюджетам. Утім, рішення, на які саме об’єкти і скільки коштів виділяти, ухвалюють парламентарі. 

Вони, відповідно до чинного порядку розподілу, мають право подавати пропозиції щодо фінансування об’єктів і фактично контролюють розподіл грошей через спеціально створену комісію. 

       Іншими словами, завдяки хитрим законодавчим схемам депутати стали посередниками між керівництвом громад та урядом і за рахунок бюджетних коштів "засівають" округи подарунками для виборців. 

Дійшло навіть до того, що один із народних депутатів розігрував субвенцію на закупівлю техніки на спортивному турнірі. 

       Як наслідок, замість ефективної бюджетної програми маємо і дискредитацію реформи децентралізації, і дисбаланс розвитку регіонів, і газонокосарки замість інфраструктурних проєктів, і корупційні ризики.

2. Субвенція на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери — 8,7 млрд гривень.

Інфраструктурна субвенція — порівняно нова бюджетна програма для розвитку регіонів, створена у 2021 році. 

        Тоді вона чітко вписалася у президентські програми "Велике будівництво" та "Здорова країна", а також інші обіцянки розвитку інфраструктури. 

Однак уже тоді можна було відзначити нерівномірний розподіл програмних коштів між регіонами. Наприклад, Дніпропетровська область отримала майже 2,5 млрд грн, а Вінницька — лише 20 млн грн. 

Були й інші проблеми. Зокрема, принципи, на основі яких визначають об'єкти для фінансування у межах субвенцій, не прописані. 

    Як наслідок, виокремилося місто Кривий Ріг, де у 2021 році було профінансовано 24 об'єкти загальною вартістю 925 млн грн. Ця сума дорівнює коштам, які сукупно отримали 14 областей України. 

Якщо у 2021 році інфраструктурна субвенція сприяла покращенню іміджу президента, то вже зараз вона може стати черговою програмою для зловживань, тіньового лобізму та піару депутатів. 

Адже, як і у випадку з "соцекономом", створюється спеціальна комісія, яку контролюватимуть народні депутати-мажоритарники, що зменшує ймовірність рівномірного прозорого фінансування об’єктів.

3. Субвенція на придбання обладнання, модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти — 1,5 млрд гривень.

Субвенція на модернізацію їдалень — нова та поки що маловідома бюджетна програма. За законом, кошти цієї субвенції мали би розподіляти пропорційно до площі регіону та кількості учнів у закладах загальної середньої освіти з рівною вагою обох цих факторів. 

      Як буде на практиці — побачимо. Ця субвенція зацікавила ОПОРУ через наявність спеціальної комісії, яку, знову ж таки, контролюватимуть народні обранці. Виявляється, без депутатів, певно, їдальні відремонтують якось не так.

    Цікаві бюджетні програми, чи не так? Загальна їхня вартість — понад 16 млрд грн. І ці кошти, на жаль, уже наступного року можуть використати для банального збільшення рейтингу народних депутатів. Поки дата парламентських виборів 2023 року залишається незмінною, і "про всяк випадок" гроші на піар перед ними закласти потрібно.

     І проблема навіть не в тому, що на цих коштах будуть піаритися народні депутати. Нехай! Усе значно складніше — через депутатський лобізм мільярди субвенцій можуть скеровувати не туди, де є критична необхідність, а туди, "куди треба".

     Може знову статися так, що замість потрібних громаді інфраструктурних проєктів, у тому числі, спрямованих на відновлення країни депутати, привозитимуть сценічні костюми, м’ясорубки, принтери чи генератори виборцям, думаючи про вибори. Мільярди гривень знову витратять не на сфери оборони, освіти чи культури, а на те, щоб хтось знову став депутатом...

     "ЕП".