Гаряча тема: А У ФЕРМЕРІВ НЕ ЗАПИТАЛИ...

Оксана ЗЛЕНКО - Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ"

ОСЬ-ОСЬ під куполом розглянуть законопроєкт №6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період». Ухвалення документа зобов’яже, зокрема, власників фермерських господарств за п’ять років реорганізувати підприємство або ж ліквідувати його.

«Законопроєкт обговорили з науковцями, суддями, громадянським суспільством, а ось думки фермерів, яких він безпосередньо стосується, ніхто навіть не спитав», — дивується президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Ба більше: навіть не заслухали позицію представників сільськогосподарської спільноти!

«Я на цю тему спілкувався з президентом Асоціації фермерів. Він сказав, що буде виїзне засідання профільного парламентського комітету в Закарпатській області, де узгоджуватимуть питання. Він хотів долучитися до дискусії, але його туди не запросили», — веде далі пан Козаченко. Отакої! Тобто для фермерів — без фермерів, адже аграрний комітет ВР погодив законопроєкт саме в нинішній редакції.

Ліквідація фермерських господарств пов’язана насамперед із державною підтримкою. Нині принцип її розподілу однаковий і для агрохолдингів (деякі з них мають в обробітку 200 тисяч гектарів землі), і для малих землевласників — скажімо, з 5 тисячами гектарів.

«Треба структуризувати аграрні господарства на великі, середні та малі, щоб пропорційно надавати їм підтримку. Найбільший її відсоток мають одержувати малі, бо великим необхідна інша підтримка — приміром, для роботи на зовнішніх ринках», — вважає Леонід Козаченко.

Тим часом, як уже писала наша газета, українські фермери, що втратили свої господарства через окупацію та війну, досі чекають на ухвалення законопроєкту №12148, котрий «мертвим каменем» лежить без розгляду у Верховній Раді. Документ передбачає тимчасове замороження стягнення боргів для аграріїв із зон бойових дій та окупованих територій.

Учасник Всеукраїнської аграрної ради фермерів із Запорізької області Сергій Ковдря розповідає, що його господарство «Саєнко» втратило все майно через окупацію. «Майже півтори тисячі гектарів землі, техніка, врожай — все вкрали росіяни. Ми займалися тваринництвом і рослинництвом, у господарстві було майже 200 корів. Змушені були пустити їх під ніж, бо годувати стало нічим, як не стало й грошей на зарплати людям».

У березні 2024 року фермерське господарство «Саєнко» було перереєстроване на підконтрольній Україні території. А вже за кілька днів банки висунули вимогу щодо сплати кредитів та подали до суду! Сума боргу — майже мільйон гривень, взятих на купівлю техніки, яка тепер перебуває на окупованій території.

«Ми фізично не можемо їх повернути. А засновник підприємства, який є поручителем у банку, зараз воює на передовій», — розповідає Сергій Ковдря.

Історія фермера з Херсонщини, який не хоче розголошувати свого імені, ще більш драматична. До початку широкомасштабного вторгнення він узяв кредит у розмірі 2 млн доларів на побудову нового складу, придбання техніки.

«Ми сіяли ячмінь о 8-й годині ранку 24 лютого 2022 року, а вже о 10-й нас окупували. За дві години росіяни були в області. Вимагали переоформити господарство. Коли ми відмовилися, нас катували — місяць тримали у підвалі без води та їжі, — розповідає аграрій. — Ми дивом вирвалися на підконтрольну територію. На складах залишилося зерно на півтора мільйона доларів… Тепер банк каже — платіть борг, адже у вас було заставне майно. Мене катували, забрали все! Як я можу повернути трактор, який уже десь у Краснодарі, Чечні чи Ростові?»

То виникає запитання, навіщо в авральному порядку ухвалювати закон, що ускладнить життя фермерів, чимало з яких на фронті чи змушені працювати на замінованих територіях, а той, що полегшить їхню працю і допоможе відродити господарство, тримати під сукном? Втім, це, вочевидь, нікого не цікавить…

                       (Всеукраїнська газета захисту інтересів і прав селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")